ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2009 року № 1165/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Ліщинського А.М., Онишкевича Т.В.,
при секретарі судового засідання Тарнавської Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області, Управління Державного казначейства України в Золочівському районі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної допомоги дітям війни, -
ВСТАНОВИЛА :
В жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області, Управління Державного казначейства України в Золочівському районі Львівської області доплату до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2006 року по 30 вересня 2008 року.
Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2008 року вказаний позов задоволено частково, а саме зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни за період з 09 липня по грудень 2007 року в сумі 742 грн. 65 коп., та з 22 травня 2008 року в сумі 481 грн. 60 коп.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що законодавством України не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” про підвищення розміру пенсій дітей війни, не визначено, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Крім того, залишається невизначеним порядок обчислення такого підвищення та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив з того, що позивачка належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому вона має право на встановлене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії. Оскільки Конституційний Суд України своїм рішенням від 09 липня 2007 року №1-29/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними окремі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007-2008 рр.”, якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, невиплата Управлінням Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області 30% доплати до пенсії позивачам з врахуванням вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є незаконною.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Безспірно встановлено, що позивачка є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, має право на отримання 30% підвищення виплачуваної йому Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області пенсії за віком.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України “Про Державний бюджет на 2007-2008 рр.”, якими було зупинено (обмежено) дію вищевказаної ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Поряд із цим, слід вважати помилковим визначення судом конкретного розміру заборгованості щомісячної виплати підвищення до пенсії, що підлягає виплаті позивачці.
Крім того, п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” було зупинено, а Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року дію ст. 6 вищевказаного Закону було відновлено, про те її дія запроваджується поетапно за результатами виконання бюджету у 1 півріччі у порядку, визначеному КМУ за погодженням з комітетом Верховної Ради з питань бюджету. Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Враховуючи наведене, вимоги позивачів в частині стягнення підвищення до пенсії за період з січня 2006 року задоволенню не підлягають, оскільки КМУ за результатами виконання бюджету у 1 півріччі 2006 року будь-яких документів про зазначеній виплаті не приймалось.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області, відповідний обов’язок слід покласти на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розмірі колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог позивачки в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області 30% недоплати до пенсії, але уточнивши резолютивну частину постанови, виклавши її в такій редакції, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня по 31 грудень 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року, з урахуванням виплачених сум, а також виключити посилання на стягнення грошових сум.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області – залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2008 року у справі № 2а-5694/08 – залишити без змін, уточнивши резолютивну частину постанови виклавши її в такій редакції зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня по 31 грудень 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року, а також виключити посилання на стягнення грошових сум.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В.Ніколін
Судді Т.В.Онишкевич
А.М.Ліщинський