Справа № 362/550/17 Головуючий у І інстанції Кравченко Л.М.

Провадження № 33/780/375/17 Доповідач у 2 інстанції Габрієль

Категорія 147 05.04.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 квітня 2017 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2017 року -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2017 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Обухів, Київської області, громадянина України, не працевлаштованого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено йому стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.

Згідно постанови суду ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 02.02.2017 року близько 05 год. 15 хв., він, керуючи автомобілем марки Fiat Doblo MAXI, номерний знак НОМЕР_1, по вул. Шевченка в м. Василькові Київської області, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода), на місці зупинки в присутності двох свідків відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог вказує на неповноту проведення судом першої інстанції судового розгляду та порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що він дійсно вживав алкогольні напої, однак за кермом автомобіля не перебував, автомобілем керував його вітчим ОСОБА_3, який був у тверезому стані та згодом кудись відійшов. На вимогу працівника поліції він пред'явив паспорт та посвідчення водія. Посвідчення водія у нього було вилучено працівником поліції, а його поміщено до поліцейського автомобіля. Свідків даної події не було. Автомобіль Fiat Doblo MAXI відправлено на штрафмайданчик. Крім того, суд першої інстанції відмовився допитувати ОСОБА_3 та не врахував, що ОСОБА_2 працює водієм і використовує автомобіль у робочих цілях для досягнення поставлених виробництвом завдань. Дана робота є основним і єдиним родом діяльності та джерелом доходів. Відтак, позбавлення права керування транспортним засобом поставить його у скрутне матеріальне становище та потягне за собою звільнення з місця роботи.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Судову повістку відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.17) та роздруківки відстеження пересилання поштових відправлень (а.с.18) отримав 28.03.2017 року особисто. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_2 до апеляційного суду не надходило. Із огляду на це та із врахуванням того, що в матеріалах провадження є достатньо доказів про обставини адміністративного правопорушення, є підстави для розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку для встановлення ступеню алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 02.02.2017 року серії БР №18610 зазначено, що 02.02.2017 року, близько 05 год. 15 хв., ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки Fiat Doblo MAXI, номерний знак НОМЕР_1, по вул. Шевченка в м. Василькові Київської області, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода), на місці зупинки в присутності двох свідків відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1).

Із письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що 02.02.2017 року вони були присутні під час складання працівником поліції адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2, який керував транспортним засобом марки Fiat Doblo MAXI, номерний знак НОМЕР_1, із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. При цьому, водій ОСОБА_2 ухилявся від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі та із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager Alcotest» (а.с.2).

Незважаючи на невизнання своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_2, його вина в повному обсязі підтверджується письмовими поясненнями вищевказаних свідків (а.с.2), а також матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від 02.02.2017 року серії БР №18610 (а.с.1).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП та необхідності накладення на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами є законним.

У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Зазначені вимоги закону суддею, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.

З огляду на вищезазначене постанова судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2017 року щодо ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2017 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області В.О. Габрієль