Справа № 1-446/09

 В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            06 жовтня 2009 року

            Зарічний райсуд м. Суми в складі:

            головуючого судді Шелєхової Г.В.

            при секретарі Коваленко І.І.

            з участю прокурора Бондар О.П.

адвоката – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу про обвинувачення

 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ур. м. Суми, гр. України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого,  мешканця АДРЕСА_1, раніше  судимого:

за ст. 186 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

            22.07.2009 року біля 23:30 год. ОСОБА_2, знаходячись біля зупинки громадського транспорту «Червоний текстильник», по вул. Харківська м. Суми разом із своїми товаришами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зустрів раніше не знайомих йому та його товаришам ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

           Під час розмови із останніми, ОСОБА_2 побачив як ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 свій мобільний телефон. У ОСОБА_2 виник умисел на відкрите викрадення з корисливою метою цього мобільного телефону. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 вирвав із рук ОСОБА_7 мобільний телефон «Соні Еріксон XV 810», який належить ОСОБА_6 Після цього ОСОБА_2 разом із викраденим мобільним телефоном почав уходити, при цьому ОСОБА_6, намагаючись повернути собі свій телефон, наздогнав ОСОБА_2 та зупинив останнього.

          ОСОБА_2 намагаючись утримати в себе викрадений мобільний телефон, почав завдавати ОСОБА_6 удари рукою по обличчю, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забиття м'яких тканин перенісся, скулової області зліва, перелому кісток носу, коллатерального набряку, які згідно висновку судово-медичної експертизи є легкими тілесними ушкодженнями, тобто такими, застосував до ОСОБА_6 насильство, яке не є небезпечними для життя чи здоров'я. Під час нанесення зазначених ударів, викрадений мобільний телефон випав із руки ОСОБА_2 ОСОБА_3 (матеріали кримінальної справи відносно якого закриті) в свою чергу, думаючи, що зазначений мобільний телефон належить ОСОБА_2, підняв мобільний телефон, після чого разом із ОСОБА_2 перейшов на інший бік вулиці. При цьому ОСОБА_3, не підозрюючи, що зазначений телефон є власністю ОСОБА_6, віддав його ОСОБА_2, який в свою чергу залишив його собі. Після цього ОСОБА_2 розпорядився викраденим майном ОСОБА_6 на власний розсуд.

           Таким чином ОСОБА_2 відкрито з корисливою метою, із застосуванням насильства, яке не є небезпечними для життя чи здоров'я потерпілого, викрав у ОСОБА_6 мобільний телефон «Соні Еріксон XV 810» разом із флеш-картою пам'яті, обсягом 512 Мб та сім-картою мобільного оператора «Джине», на рахунку якого було 10 грн.    

            Згідно висновку товарознавчої експертизи, загальна вартість зазначеної мобільного телефону та флеш-карти складає 650 грн. Зазначена сім-карта для потерпілого матеріальної цінності не представляє. В результаті цього ОСОБА_2 завдав ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 660 грн.

             Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю та пояснив, що 22.07.2009 року біля 23:30 год. він разом із своїми товаришами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та раніше не знайомими ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 знаходилися поруч із зупинкою громадського транспорту «Фабрика Червоний Текстильник», по вул. Харківська м. Суми. Під час розмови він, з метою залишити собі, вирвав із рук ОСОБА_7 мобільний телефон «Соні Еріксон», який останньому передав ОСОБА_6

             Після цього, з метою утримати в себе вказаний телефон, оскільки потерпілий намагався перешкодити його діям, він завдав біля трьох ударів кулаком по обличчю ОСОБА_6 Під час нанесення зазначених ударів мобільний телефон випав у останнього з руки. ОСОБА_3 підібрав зазначений мобільний телефон з асфальту. Після чого він разом із ОСОБА_3 перейшли через дорогу та пішли додому. При цьому ОСОБА_3 передав йому вищезазначений мобільний телефон, вважаючи, що це був телефон ОСОБА_2. В подальшому телефон продав. В скоєному розкаюється.

   Таким чином суд вважає, що вина підсудного встановлена в повному обсязі, його дії слід кваліфікувати за ст. 186 ч.2 КК України, оскільки він умисно, відкрито, з корисливих мотивів, з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров”я потерпілого викрав майно ОСОБА_6 на загальну суму 660 грн., тобто скоїв грабіж, кваліфікуючою ознакою якого є застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров”я потерпілого.

        Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

       Обставин, що обтяжують  відповідальність, суд не вбачає.

       До обставин, що пом’якшують відповідальність ОСОБА_2 суд відносить щире каяття, те, що тяжких наслідків від скоєного не настало, потерпілому завдані злочином збитки відшкодовані, потерпілий просить підсудного суворо не наказувати, підсудний має незадовільний стан здоров»я.

             За таких даних про особу винного суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України і призначити інший більш м»який вид покарання не зазначений в санкції статті 186 ч.2 та  призначити покарання у вигляді арешту.

           Запобіжний захід змінити з підписки про невиїзд на  утримання під вартою, взявши під варту з залу суду. Строк відбування покарання  обраховувати з  06 жовтня  2009 року. Зарахувати в строк відбування покарання час перебування під вартою в період з  04.08.2009 року по 19.08.2009 року.

           Цивільний позов прокурора Зарічного району м. Суми в інтересах держави в особі головного обласного фінансового управління Сумської державної адміністрації про стягнення  з підсудного витрат на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 348 грн. 90 коп.  задовольнити в повному обсязі, оскільки підсудний в повному обсязі його визнав, не заперечує проти відшкодування.

         Речові докази  та судові витрати по справі відсутні.

         Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

         ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченому  ст. 186 ч. 2 КК України та призначити покарання з застосуванням  ст.. 69 КК України  у вигляді    3 місяців арешту.

         Запобіжний захід змінити з підписки про невиїзд на  утримання під вартою, взявши під варту з залу суду. Строк відбування покарання  обраховувати з  06 жовтня  2009 року. Зарахувати в строк відбування покарання час перебування під вартою в період з  04.08.2009 року по 19.08.2009 року.

         Стягнути з ОСОБА_2 на користь Головного обласного фінансового управління Сумської державної адміністрації 348 грн. 90 коп. витрат за стаціонарне лікування потерпілого.

        Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Зарічний райсуд м. Суми протягом 15 діб з моменту його проголошення, для засудженого, який перебуває під вартою – моменту його отримання.

         Суддя