ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2009 року №22а-6697/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді - Стародуба О.П.,
суддів - Шавеля Р.М., Попко Я.С.,
при секретарі судового засідання - Когутич Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська транспортна компанія» на постанову господарського суду Волинської області від 11.02.2008р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська транспортна компанія» до Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ «ВТК» звернулось до суду із адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Луцької об'єднаної ДПІ від 22.10.2007р. №0005821601/0 та від 13.11.2007р. №0005821601/1, якими товариству зменшено на 2609,06 грн. суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 року.
Постановою господарського суду Волинської області від 11.02.2008р. в задоволенні позову відмовлено.
З таким рішенням позивач не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що до господарської діяльності ТОВ «ВТК», серед іншого, відноситься ввезення на територію України та реалізація користованих кузовів для автотранспортних засобів, які підлягають обов'язковій сертифікації. Оскільки відповідно до чинного законодавства така сертифікація проводиться як сертифікація уже зібраних дорожніх транспортних засобів, а тому понесені товариством витрати оформлені як сертифікація транспортних засобів. Крім того, обов'язок такої сертифікації законом покладено на суб'єкта господарювання, який імпортує кузови, а не власника, який в подальшому їх придбаває.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 7.4.4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до пункту 4.16.7 Правил обов'язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя (затв. Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.01.1997р. №23) сертифікація кузовів та шасі транспортних засобів як нових, так і тих, що були в користуванні, що ввозяться на митну територію України, здійснюється як зібрані транспортні засоби.
Як вбачається з копії Статуту ТОВ «Волинська транспортна компанія» створене з метою надання послуг у сфері міжнародних вантажних транспортних перевезень, задоволення потреб підприємств, установ, організацій та населення у товарах та послугах з високими споживчими якостями та технічним рівнем, а також отримання законного прибутку.
Одним з видів діяльності позивача, відповідно до пунктів 2.10 та 2.27 Статуту, є ремонт та обслуговування автомобільної техніки, торгівля транспортними засобами і номерними агрегатами, забезпечення споживачів запчастинами, тощо. Згідно пункту 10.3 товариство здійснює експорт та імпорт виробничо-технічної та будь-якої іншої продукції в порядку, визначеному законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ВТК» здійснювало діяльність по ввезенні на митну територію України та реалізацію вживаних кузовів до транспортних засобів з обов'язковою їх сертифікацією та перевіркою на відповідність вимогам стандартів.
За результатами проведеної Луцькою об'єднаною ДПІ документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «ВТК» встановлено, що в порушення пункту 7.4.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «ВТК» включило до податкового кредиту витрати з оплати послуг по сертифікації дорожніх транспортних засобів та їх перевірці на відповідність обов'язковим вимогам стандартів, що не відносить до його господарської діяльності, оскільки товариство ввозило та реалізовувало кузови, а не транспортні засоби.
На підставі акту перевірки від 12.10.2007р. №1035 та за результатами оскарження за допущені порушення вимог закону Луцькою об'єднаною ДПІ прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.10.2007р. №0005821601/0 та від 13.11.2007р. №0005821601/1, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 року на 2609,06 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що за результатами проведеної камеральної перевірки Луцька об'єднана ДПІ правомірно зменшила ТОВ «ВТК» суму бюджетного відшкодування на 2609,06 грн. за липень 2007 року.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки з матеріалів справи вбачається, що діяльність позивача, серед іншого, безпосередньо пов'язана з імпортом та реалізацією кузовів до транспортних засобів, які підлягають обов'язковій сертифікації і згідно зазначеного вище Порядку… така проводиться як сертифікація уже зібраних транспортних засобів.
Таким чином судом апеляційної інстанції встановлено, що понесені позивачем витрати на послуги по сертифікації ввезених на територію України користованих кузовів до транспортних засобів та їх перевірці на відповідність обов'язковим вимогам стандартів використовуються в оподатковуваних операціях в межах його господарської діяльності, позивач на законних підставах відніс їх до складу валових витрат та сформував податковий кредит з дотриманням вимог пункту 7.4.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому позовні вимоги є підставними і підлягають задоволенню.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов слід задоволити, визнавши протиправними та скасувавши оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, п.4 ст.202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська транспортна компанія» задоволити.
Постанову господарського суду Волинської області від 11.02.2008р. по справі №5/103-2А скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська транспортна компанія» задоволити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції від 22.10.2007р. №0005821601/0 та від 13.11.2007р. №0005821601/1, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «Волинська транспортна компанія» зменшено на 2609,06 грн. суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: Р.М. ШАВЕЛЬ
Я.С. ПОПКО