КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-28973/08 Головуючий у 1-й інстанції – Гром Л.М.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2009 року Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Попович О.В., Кузьменко В.В.
при секретарі Копистко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому зазначила, що їй було нараховано та виплачено пенсійні виплати в розмірі меншому, ніж передбачено ст.6 Закону Україну «Про соціальний захист дітей війни», та просить визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова, зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії за 2007 рік і стягнути судові витрати по справі .
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2008 року позов задоволено частково. Визнано дії Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова, щодо відмови у підвищенні пенсії ОСОБА_1 на 30% мінімальної пенсії за віком встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» - неправомірними. Зобов’язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007 рік, стягнуто з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова, подало апеляційну скаргу в якій просить вказану вище постанову скасувати, та винести нову постанову, якою ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
До суду апеляційної інстанції сторони не з’явилися. Про день і час та місце слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає – скасуванню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови та прийняття нової постанови, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням(арк.спр.6).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищується у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком.
Проте, позивачці вищезазначена допомога за 2007 рік виплачувалась не в повному обсязі, у зв’язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог,
Апеляційна інстанція погоджується з такими висновками суду першої інстанції але вважає за необхідним зазначити, що судом першої інстанції зобов’язано Управління пенсійного фонду в Деснянському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007 рік у цілому.
Однак, згідно з рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Законів України «Про державний бюджет на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71 зазначеного Закону, яким було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної пенсії за віком.
Рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на всій території України. В п. 5 вищезазначеного рішення зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Оскільки рішення Конституційного суду по справі № 1-29/2007 набрало законної сили з дня його ухвалення тобто з 09.07.2007 року та саме з цього часу були визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", та саме з моменту його прийняття відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, апеляційна інстанція зазначає, що суд першої інстанції правомірно зазначив в мотивувальній частині рішення, що позивачка має право на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни», проте не неправильно зазначив період, за який необхідно проводити такий перерахунок.
Також, апелянт в апеляційній скарзі правомірно зазначає той факт, що судом першої інстанції не конкретизовано період з якого позивачу повинен бути здійснений перерахунок доплати до пенсії.
Отже, суд першої інстанції безпідставно поширив дію рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року на правовідносини, що вже відбулися, зобов’язавши відповідача провести перерахунок пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007 рік, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у цій частині
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині визначення періоду, за який необхідно проводити перерахунок доплати до пенсії позивачу.
На підставі викладенного, керуючись ст.ст.4,8-11,160,198,202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова – задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2008 року – скасувати в частині визнання неправомірними дій Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова не нарахування та невиплати щомісячної пенсії із підвищенням на 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни та зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за за період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року.
В цій частині ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірних дій та зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року - відмовити.
В решті постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2008 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повномуобсязі, тобто з 18вересня 2009 року, відповідно до ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Г.В. Земляна
Судді: О.В. Попович
В.В. Кузьменко
Повний текст постанови виготовлений 18 вересня 2009 року.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-28973/08 Головуючий у 1-й інстанції – Гром Л.М.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
15 вересня 2009 року Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Попович О.В., Кузьменко В.В.
при секретарі Копистко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії,
На підставі викладенного, керуючись ст.ст.4,8-11,160,198,202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова – задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2008 року – скасувати в частині визнання неправомірними дій Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Черігова щодо не нарахування та невиплати щомісячної пенсії із підвищенням на 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни та зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року.
В цій частині ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірних дій та зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року - відмовити.
В решті постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2008 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повномуобсязі, тобто з 18вересня 2009 року, відповідно до ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Г.В. Земляна
Судді: О.В. Попович
В.В. Кузьменко