ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Справа № 876/7609/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді                                         Судової-Хомюк Н.М.,

суддів                                                             Гуляка В.В , ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання          Румянцевої О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.09.2016р. по справі № 308/6634/16а за позовом ОСОБА_2 до Закарпатської митниці ДФС визнання протиправним та скасування постанови,–

В С Т А Н О В И В:

30.03.2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 22.06.2016 року № 0752/30506/16, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України (далі – МК України) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно накладено адміністративне стягнення за перевищення встановлених ст. 95 МК України строків доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення, оскільки позивач не зміг своєчасно вивезти з території України транспортний засіб, так як такий поламався і перебуває на ремонті.

Вважає, що відповідач безпідставно не прийняв до уваги докази посилаючись на те, що поломка автомобіля не є обставинами непереборної сили та ТзОВ «КЛМ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ» не є уповноваженою на видачу довідок. Позивач вважає, що поломка двигуна автомобіля є обставинами непереборної сили, тому строки транзитного перевезення транспортного засобу були порушені без наявності умислу позивача. Вважає, що справа про порушення митних правил відносно нього підлягала до закриття у зв’язку з закінченням на день її порушення строків накладення адміністративного стягнення.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.09.2016 року позов задоволено повністю.

Із цією постановою не погодилась Закарпатська митниця ДФС та оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що сам по собі факт перебування автомобіля на ремонті не підтверджує факту аварії чи обставин непереборної сили та не перериває, встановлений ч. 1 ст. 95 МК України, строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту. Крім того, подані позивачем документи на підтвердження поважності причин не вивезення транспортного засобу з території України не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки їх зміст не містить інформації, що ремонт автомобіля є наслідком факту аварії або дії обставин непереборної сили та складені з порушенням вимог чинного законодавства щодо їх оформлення.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 06 травня 2016 року, в зону митного контролю пункту пропуску «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, на смугу руху «зелений коридор» у напрямку «виїзд з України» заїхав автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер Словацької республіки SO064AS, VIN-код: WVWZZZ3CZ6P093441, під керуванням громадянина України ОСОБА_2.

Як підставу для переміщення через митний кордон України транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер Словацької республіки SO064AS VIN-код: WVWZZZ3CZ6P093441, гр. України ОСОБА_2 було подано контрольний талон для переміщення по смузі «зелений коридор», документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України для виїзду за кордон ЕР960606, реєстраційний документ на транспортний засіб (технічний паспорт РС097514), довідку вих. № 0605-16 від 06.05.2016 року, квитанцію № 0605 від 06.05.2016 року, Акт прийому - передачі виконаних робіт від 06.05.2016 року, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію листа від 28.05.2015 року.

Згідно баз даних, а саме: ПІК «Інспектор» та ЄАІС, транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер Словацької республіки SO064AS VIN-код: WVWZZZ3CZ6P093441, був ввезений гр. України ОСОБА_2 на митну територію України 19.09.2015 року через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС в митному режимі «Транзит».

Враховуючи інформаційні дані центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи ДФС, гр. України ОСОБА_2 мав вивезти транспортний засіб марки «VW PASSAT» реєстраційний номерний знак Словацької республіки - SO064AS, VIN-код: WVWZZZ3CZ6P093441 в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС до 24.09.2015 року (включно).

В поясненні громадянин України ОСОБА_2 вказав, що не вивіз вчасно транспортний засіб у зв’язку з тим, що транспортний засіб перебував у ремонті.

На вимоги Закарпатської митниці ДФС від 16 05.2016 року та 10.06.2016 року, які були направлені на адресу ТзОВ «KЛM Енерго-інвест», 13.06.2016 року отримано відповідь відповідно до якої, транспортний засіб марки «VW PASSAT» реєстраційний номерний знак Словацької республіки - SO064AS, VIN-код: WVWZZZ3CZ6P093441 з 23.09.2016 року по 06.05.2016 року був прийнятий на ремонт та знаходився на технічному обслуговуванні. На транспортному засобі марки «VW PASSAT» державний номер SO064AS було проведено ремонт мотора з запчастин замовника.

З огляду на викладене, складено протокол про порушення митного режиму, у якому зазначено, що ОСОБА_2 перевищив встановлений ст. 95 МК України транзитний строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, більше ніж на десять діб, а від так такі дії мають ознаки порушення митних правил передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.

Також винесено постанову про порушення митних правил № 0752/30506/16 від 22.06.2016 року, якою позивача визнано винним за ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що позивачем порушено установлені статтею 95 МК України строки вивезення автомобіля марки «VW PASSAT» реєстраційний номерний знак Словацької республіки - SO064AS, VIN-код: WVWZZZ3CZ6P093441, а поломка двигуна вказаного транспортного засобу не є обставиною непереборної сили у розумінні статті 192 МК України.

Проте, суд дійшов висновку, що вчинене позивачем правопорушення, яке проявилося у перевищенні встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку транзитних перевезень більше ніж на десять діб, є закінченим на одинадцятий день та не може розглядатися, як триваюче. Відтак, оскаржувана постанова є протиправною, оскільки винесена поза межами строків, передбачених статтею 467 Митного кодексу України, що у свою чергу виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладення на нього адміністративного стягнення.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Статтею 470 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачена відповідальність за порушення строків доставки товарів, транспортних засобів, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із частиною першою статті 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 92 МК України, митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України. У митний режим транзиту можуть бути поміщені товари, транспортні засоби комерційного призначення незалежно від їх митного статусу.

Статтею 95 МК України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Частиною 2 статті 95 МК України передбачено, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається, зокрема, час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу;

Частиною 1 статті 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, зазначені норми чітко визначають умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Проте, позивачем не вивезено вказаний автомобіль у визначений ст. 95 МК України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення терміном більше ніж на десять діб, що свідчить про склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, транспортний засіб, ввезений позивачем на митну територію України, перебував на ремонті, на підтвердження чого надано довідку, виданою ТзОВ «КЛМ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ», акт виконаних робіт, квитанцію про оплату наданих послуг.

Такі посилання та надані документи щодо перебування автомобіля на ремонті судом не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на таке.

Згідно п.2 розділу 1 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005року №1118 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України (далі - МЮУ) 25.11.2005 за №1428/11708; далі - Правила) до обставин непереборної сили відносяться: смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров’ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.

За змістом п.2 розділу 8 «Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року №657 (зареєстровано в МЮУ 02.10.2012 за №1669/21981; далі - Порядок) обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов’язкових для особи, закриття шляхів, проток каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Отже, обов’язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність такої.

Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв’язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Надані позивачем документи вказують лише на те, що автомобіль перебував на ремонті, проте жодних доказів того, що такого ремонту транспортний засіб потребував в результаті аварії або дії обставин непереборної сили, наявні документи не містять.

Поряд з цим, апеляційний суд вважає, що означений ремонт транспортного засобу не міг завадити вивезти його за межі митної території України за допомогою буксирування на лафеті, або на автопричепі.

Крім цього, позивачем не надано жодних доказів того, що автомобіль фактично потребував ремонту до ввезення його на Україну і він фізично не міг здійснити необхідний ремонт транспортного засобу, ще до моменту ввезення останнього на митну територію України.

В розумінні п.2 розділу 8 Порядку, технічну несправність (ремонт транспортного засобу) неможливо визнати аварією, оскільки аварія, як небезпечна подія, має носити техногенний характер, чого у спірному випадку не існувало.

Пункт 3 розділу 8 цього ж Порядку передбачає, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), за зверненням суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб та видачі сертифікатів щодо форс-мажорних обставин передбачено Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні» і надано Торгово-промисловій палаті України та уповноваженими нею регіональним торгово-промисловим палатам, як єдиним органам із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в Україні.

ТзОВ «КЛМ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ» не є підприємством, установою, організацією, які уповноважені на видачу документів, що підтверджують факт обставин непереборної сили або аварії. Окрім того, додані до адміністративного позову документи, не дають можливості встановити факт обставин непереборної сили чи аварії, а тому не є належними та допустимими доказами у даній справі.

Відтак, на думку апеляційного суду, документи на які посилався позивач, зокрема довідка, акт здачі-прийняття виконаних робіт (послуг), рахунок, квитанція про оплату, не є належним і достатнім доказом існування обставин, що унеможливили виконання вимог положень Митного кодексу України, а ТОВ «КЛМ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ» не є та не була уповноваженим органом на їх видачу.

Принагідно слід зазначити, що відповідно до загальної правозастосовної практики поломка автомобіля не є обставиною непереборної сили у розумінні ст.192 МК України.

Разом з тим, п.5 розділу 8 Порядку визначено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Статтею 192 МК України встановлено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці.

При цьому перевізник зобов’язаний :

1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання;

2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Повідомлення від 30.05.2016 року надіслане начальнику Митниці, не є належним та допустимим доказом по справі, оскільки його зміст не містить відомостей про те, що ремонт автомобіля є наслідком факту аварії або дії обставин непереборної сили. Позивачем не було надано жодних документів від дорожньо - експлуатаційних служб чи поліції, які б підтверджували факт обставин непереборної сили або аварії до вищевказаного повідомлення, відтак таке повідомлення не може свідчити про виконання обов’язку передбаченого ст.192 МК України (а.с.8).

Що стосується висновку суду першої інстанції, про те, що вчинене позивачем правопорушення є закінченим та не може розглядатися як триваюче, слід зазначити наступне.

Положеннями статті 467 МК України визначені строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил.

Якщо справа про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядається органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення.

З аналізу наведених положень вбачається, що порушення митних правил визначене у ст.470 МК України віднесене до триваючих, отже адміністративне стягнення за порушення митних правил передбачене у ч.3 ст.470 МК України може бути накладене не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.

Враховуючи зазначене суд вважає, що відповідачем при прийнятті спірної постанови не пропущений шестимісячний строк для притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за порушення ч.3 ст.470 МК України.

Таким чином, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 41, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.09.2016 року по справі № 308/6634/16а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк                              

Судді В.В. Гуляк

ОСОБА_1

Повний текст

виготовлено 03.04.2017 року.