ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16.10.09 р. Справа № 15/387
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства “Донбасенерго” в особі структурної одиниці виробничо-експлуатаційного підприємства “Луганськкомуненерго” м. Горлівка (код ЄДРПОУ 23343582)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Східенерго” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31831942)
про стягнення заборгованості у сумі 1069284,69 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Тишакіна Т.В. за довіреністю № 19-307 від 30.12.2008 р., Федорець Д.Д. за довіреністю № 19–301 від 30.12.2008 р.
від відповідача: Чернуха Є.В. за довіреністю № 2 від 08.01.2009 р.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства “Донбасенерго” в особі структурної одиниці виробничо-експлуатаційного підприємства “Луганськкомуненерго” до товариства з обмеженою відповідальністю “Східенерго” м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 1069284,69 грн.
Ухвалою суду від 22.12.2006 р. позовна заява була прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 15/387. Ухвалою від 23.01.2007 р. строк вирішення спору у даній справі був продовжений до 20.03.2007 року.
Ухвалою від 27.02.2007 року провадження у даній справі зупинено до вирішення пов’язаної з нею адміністративної справи іншим судом. Ухвалою від 08.08.2008 року провадження у справі № 15/387 поновлено, справа призначена до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою від 18.08.2008 року по справі призначена судова економічна експертиза, проведення експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз. Цією ж ухвалою суд зупинив провадження у даній справі.
Від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшов висновок судово-економічної експертизи № 6818.
Ухвалою від 12.01.2009 року провадження у справі поновлено та призначено справу № 15/387 до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою заступника голови господарського суду від 23.01.2009 року розгляд справи продовжений до 23.02.2009 року.
Ухвалою від 12.02.2009 р. по справі № 15/387 було призначено додаткову судову економічну експертизу, проведення експертизи доручено Харківському науково–дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у даній справі.
Від Харківського науково–дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок комісійної судово–економічної експертизи № 1602.
Ухвалою від 08.10.2009 року провадження у справі поновлено та призначено справу № 15/387 до розгляду в судовому засіданні.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
01.09.2002 р. сторони уклали договір № 70 на водопостачання та водовідведення, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався поставити споживачу питну воду та прийняти від нього каналізаційно–сточні води, а споживач (відповідач) зобов’язався своєчасно оплачувати послуги водопостачання та водовідведення на умовах, визначених даним договором.
Пунктом 6.2 договору (з урахуванням протоколу врегулювання розбіжностей) передбачено, що тариф на водопостачання та водовідведення декларується Головним управлінням економіки Луганської облдержадміністрації. У випадку зміни тарифів оплата послуг споживачем здійснюється за новими тарифами з моменту введення їх в дію без внесення змін до даного договору.
Згідно п. 6.3 договору на момент укладення договору тарифи на водопостачання та водовідведення 1м3 склали: по водопостачанню: для об’єктів ЛТЕС (населення, гуртожиток „Берлін”, „Енергетик”) – 0,61 грн. без ПДВ, для промплощадки ЛТЕС – 1,22 грн. без ПДВ; по прийому стоків: для об’єктів ЛТЕС (населення, гуртожиток „Берлін”, „Енергетик”) – 0,91 грн. без ПДВ, для промплощадки ЛТЕС – 1,5 грн. без ПДВ. Про всі зміни тарифів на водопостачання та водовідведення постачальник інформує споживача до 25 числа місяця після введення нових тарифів.
Відповідно до п. 6.6 договору (з урахуванням протоколу врегулювання розбіжностей) споживач здійснює оплату послуг водопостачання та водовідведення на підставі виставлених постачальником рахунків протягом 30 днів з дня їх отримання.
Пунктом 6.8 договору передбачено, що у випадку незгоди по кількості або вартості отриманих послуг по водопостачанню та водовідведенню, споживач зобов’язаний в триденний строк з дня отримання відповідних платіжних документів направити постачальнику уповноваженого представника з обґрунтованими документами для звірки даних та підписання акту звірки. При невиконанні цієї умови показники, вказані в документах постачальника, вважаються прийнятими споживачем до виконання.
Згідно п. 10.1 договору він вступив в силу з 01.09.2002 р. та діяв по 31.12.2003 р.
Відповідно до п. 10.3 договору він вважається переукладеним на новий строк на тих же умовах, якщо за один місяць до його закінчення жодна зі сторін не заявила про закінчення строку його дії.
До договору сторони підписали розрахунок споживання питної води об’єктами Луганської ТЕС з мереж ВЕП „Луганськкомуненерго”, акт розмежування балансової належності мереж водопроводу, каналізації та експлуатаційної належності сторін від 01.09.2002 р., схеми підключення споживача до мереж постачальника, графік подачі питної води споживачу на 2003 рік, протокол розбіжностей, протокол врегулювання розбіжностей.
Крім того сторони до спірного договору уклали додаткові угоди: № 1 від 08.01.2003 р., якою підтвердили, що постачальник та споживач є платниками податку на прибуток на загальник підставах; № 2 від 02.01.2004 р., якою передбачили, що договір діє до моменту укладення нових договорів, що регулюють взаємовідносини по водопостачанню та водовідведенню між сторонами, а також визначили перелік гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Завірені копії договору, додатків та додаткових угод додані до позову.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:
На виконання умов договору № 70 від 01.09.2002 р. на водопостачання та водовідведення позивач у період з травня по жовтень 2006 р. надавав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 1759428,82 грн. за актами–звірки прийому–передачі питної води та госппобутових стоків за 2006 рік за спірний період, завірені копії яких містяться в матеріалах справи. Даний факт позивач підтверджує підписами представника відповідача на актах–звірки прийому–передачі питної води та госппобутових стоків за 2006 рік.
Позивач в позовній заяві вказує на те, що у період з травня по жовтень 2006 року, який є спірним періодом у даній справі, діяли наступні тарифи:
1) з 01.05.06 по 05.05.06 тарифи, які задекларовані головним управлінням економіки Луганської облдержадміністрації від 06.09.2002 року № 24, а саме: для промислових об’єктів на послуги водопостачання – 1,22 грн. за 1 м3, на послуги водовідведення – 1,50 грн. за 1 м3;
2) з 05.05.06 по 31.10.06 тарифи, які встановлені рішенням виконавчого комітету Щастинської міської ради від 06.04.2006 р. № 38 із змінами, внесеними рішенням від 06.07.2006 р. № 80, а саме: послуги водопостачання – 1,67 грн. за 1 м3, послуги водовідведення – 5,76 грн. за 1 м3.
Позивач додав до позовної заяви завірену копію рішення Щастинської міської ради від 06.04.2006 р. № 38 з додатком (тарифи на послуги централізованого питного постачання холодної води та централізованого водовідведення), згідно якого тарифи для інших споживачів становлять: за водопостачання – 1,667 грн. за 1 м3, за водовідведення – 5,759 грн. за 1 м3. У виставлених позивачем відповідачу рахунках на оплату наданих послуг та у розрахунку суми позовних вимог позивач застосовує тарифи 1,67 грн. та 5,76 грн.
В позовній заяві вказано, що відповідач частково оплатив отримані послуги на загальну суму 690144,13 грн., з яких грошовими коштами 681296,77 грн. та шляхом взаємозаліку на суму 8847,36 грн., що позивач підтверджує актами звірки взаєморозрахунків, угодами про залік взаємних вимог, банківськими виписками, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
Таким чином, за розрахунком позивача станом на 01.11.2006 р. неоплаченими залишилися послуги з водопостачання та водовідведення на суму 1069284,69 грн. (1759428,82 грн. – 690144,13 грн. = 1069284,69 грн.).
Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (надані послуги своєчасно та повністю не оплатив), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Відповідач надав до суду відзив № 1374/01–41 від 27.02.2007 р. на позовну заяву, яким позовні вимоги повністю заперечує у зв’язку з тим, що у спірний період він оплачував надані послуги за тарифами, встановленими п. 6.3 договору. Пункт 6.2 договору щодо можливості зміни тарифів без внесення змін до договору та обов’язок оплати послуг за новими тарифами відповідач вважає таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства. Виставлені позивачем рахунки на оплату за спожиті послуги у спірному періоді відповідач повернув без виконання, тому як вважає для себе обов’язковою оплату по старим тарифам (п. 6.3 договору). Вказану оплату відповідач здійснив, тому вважає відсутньою наявність заборгованості перед позивачем за спірний період.
Для правильного визначення обставин щодо відповідності розміру встановленого компетентними органами тарифу на оплату за водопостачання та водовідведення розміру тарифу, застосованому позивачем при нарахуванні сум оплати за спожиті послуги, відповідності заявлених до стягнення сум заборгованості фактичним сумам заборгованості відповідача перед позивачем, правильності та повноти відображення дебіторської та кредиторської заборгованості сторін за спожиті послуги у спірний період згідно документів бухгалтерського обліку суд ухвалою від 18.08.2008 р. призначив судову економічну експертизу.
Із висновку судової економічної експертизи № 6818, який в оригіналі міститься в матеріалах справи, вбачається, що розмір тарифів, встановлений рішенням виконавчого комітету Щастинської міської ради від 06.04.2006 р. № 38 зі змінами, внесеними рішенням від 07.06.2006 р. № 80, та округлені ВАТ „Донбасенерго” в особі структурної одиниці виробничо–експлуатаційного підприємства “Луганськкомуненерго”, що діяв у період з 05.05.2006 р. по 31.10.2006 р. відповідає тарифам, які були застосовані при виставленні рахунків для оплати ТОВ „Східенерго” за спожиті послуги у спірному періоді та при розрахунках суми позовних вимог.
Після ознайомлення з висновком судової експертизи від позивача до суду надійшли заперечення на окремі висновки експерта, що стосуються відповідності розрахунку позивача щодо суми стягнення заборгованості дійсним обставинам справи, первісним бухгалтерським та господарським документам, а також дійсного розміру заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги, та клопотання про призначення додаткового питання експерту.
Згідно ст. 42 ГПК України у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.
Ухвалою від 12.02.2009 р. суд для з’ясування окремих питань щодо дійсного розміру заборгованості за надані послуги та його відповідності розрахунку позивача призначив додаткову судову економічну експертизу.
Із висновку комісійної судової економічної експертизи № 1602, який в оригіналі міститься в матеріалах справи, вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з водопостачання та водовідведення у період з травня по жовтень 2006 р. за договором № 70 від 01.09.2002 р. складає 1068303,15 грн. До висновку експерта додана довідка щодо нарахованих та сплачених сум за спірним договором.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.
Суд, враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:
Статтею 7 Закону України „Про житлово–комунальні послуги” від 24.06.2004 р. № 1875–VI передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Згідно ст. 14 цього ж Закону залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:
1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади;
2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;
3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Згідно ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 р. № 280/97–ВР до компетенції органів місцевого самоврядування відноситься встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг.
Відповідно до ст. 13 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” від 10.01.2002 р. № 2918–ІІІ до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води та питного водопостачання належать визначення рівня та якості послуг з питного водопостачання та водовідведення і встановлення тарифів на ці послуги.
Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України встановлено, що рахунки за воду складаються згідно з цими Правилами на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті (п. 1.10, 12.5). Тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь–яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення.
Пунктом 6.2 спірного договору № 70 від 01.09.2002 р. на водоспоживання та водовідведення передбачено, що у випадку зміни тарифів оплата послуг споживачем здійснюється за новими тарифами з моменту введення їх в дію без внесення змін до даного договору.
Рішенням виконавчого комітету Щастинської міської ради від 06.04.2006 р. № 38 в пункті 2 були встановлені нові тарифи на послуги водопостачання – 1,67 грн. за 1 м3, послуги водовідведення – 5,76 грн. за 1 м3.
Пунктом 4 рішення № 38 від 06.04.2006 р. встановлено, що дане рішення набуває чинності з моменту його прийняття, крім п. 2 рішення, який набуває чинності з моменту опублікування цього рішення у міській газеті „Счастьенские вести”.
В обґрунтування набрання рішенням чинності позивач надав до суду завірену копію міської газети „Счастьенские вести” № 5 за травень 2006 р., яка містить публікацію рішення Щастинської міської ради № 38 від 06.04.2006 р.
Пунктом 3 рішення встановлено, що спірні тарифи діють на території міста тільки після їх затвердження відповідно до діючого законодавства. Вказаний пункт рішення був скасований рішенням Щастинської міської ради від 06.07.2006 р. № 80.
Таким чином, доцільним є визначення періоду дії нових тарифів по водопостачанню та водовідведенню. Суд дійшов висновку, що вони вступили в дію з моменту опублікування рішення № 38 від 06.04.2006 р. в міській газеті „Счастьенские вести” в травні 2006 р.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
В договорі № 70 від 01.09.2002 р. з урахуванням протоколу врегулювання розбіжностей сторони передбачили, що споживач здійснює оплату послуг водопостачання та водовідведення на підставі виставлених постачальником рахунків протягом 30 днів з дня їх отримання.
Позивач надав відповідачу рахунки на оплату за спірний період з травня по жовтень 2006 р. Відповідач листами № 5443/01–41 від 30.08.2006 р., № 5809/05 від 13.09.2006 р., № 7270/07–75 від 08.11.2006 р. повернув вказані рахунки без виконання. Завірені копії листів містяться в матеріалах справи та є належними доказами фактичного отримання рахунків на оплату відповідачем.
Останні рахунки на оплату послуг водопостачання № 2645 та оплату послуг водовідведення № 2708 були отримані відповідачем 08.11.2006 р. Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк виконання грошового зобов’язання для відповідача за цим рахунком наступив у період з 09.11.2006 р. по 08.12.2006 р. включно, а вже з 09.12.2006 р. почалося прострочення виконання грошового зобов’язання за цими рахунками. За іншими спірними рахунками строк оплати наданих послуг для відповідача наступив раніше. Тобто строк виконання грошового зобов’язання для відповідача по всім спірним рахункам настав.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити в установлений договором строк вартість отриманих від позивача послуг на загальну суму 1068303,15 грн. (сума, визначена експертом у висновку комісійної судової економічної експертизи № 1602).
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 1069284,69 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 1068303,15 грн., в частині стягнення основного боргу на суму 1069284,69 грн. – 1068303,15 грн. = 981,54 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вартість судової економічної експертизи складає 4512,00 грн., що підтверджується рахунком № 12961 від 27.08.2008 р. Вартість додаткової судової економічної експертизи складає 3948,00 грн., що підтверджується рахунком № 17699 від 03.04.2009 р. Оригінали рахунків містяться в матеріалах справи.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позовних вимог – на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 42; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Східенерго” (юридична адреса: 83055, м. Донецьк, бул. Шевченко, 11; код ЄДРПОУ 31831942; рахунок 26007301751845 в ГУ „Промінвестбанк”, МФО 334635) на користь відкритого акціонерного товариства “Донбасенерго” в особі структурної одиниці виробничо-експлуатаційного підприємства “Луганськкомуненерго” (юридична адреса: 84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11; код ЄДРПОУ 23343582; рахунок 26009301550292 у Центрально–міському відділенні „Промінвестбанк” м. Горлівки, МФО 334464) основний борг на суму 1068303,15 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 10683,03 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,89 грн.
Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 981,54 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Східенерго” (юридична адреса: 83055, м. Донецьк, бул. Шевченко, 11; код ЄДРПОУ 31831942; рахунок 26007301751845 в ГУ „Промінвестбанк”, МФО 334635) на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а; код ЄДРПОУ 02883133; розрахунковий рахунок 35220003000408 в ГУДКУ Харківської області, МФО 851011) вартість витрат на проведення судової економічної експертизи в сумі 4507,86 грн., вартість витрат на проведення додаткової судової економічної експертизи в сумі 3944,38 грн.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Донбасенерго” в особі структурної одиниці виробничо-експлуатаційного підприємства “Луганськкомуненерго” (юридична адреса: 84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11; код ЄДРПОУ 23343582; рахунок 26009301550292 у Центрально–міському відділенні „Промінвестбанк” м. Горлівки, МФО 334464) на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а; код ЄДРПОУ 02883133; розрахунковий рахунок 35220003000408 в ГУДКУ Харківської області, МФО 851011) вартість витрат на проведення судової економічної експертизи в сумі 4,14 грн., вартість витрат на проведення додаткової судової економічної експертизи в сумі 3,62 грн.
У судовому засіданні 16.10.2009 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Повний текст рішення підписаний судом 19.10.2009 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Нєразік М.М.
тел. 381-91-18
Надруковано у 3 примірниках:
1 – позивачу
2 – відповідачу
3 – господарському суду Донецької області