ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.10.2009 року Справа № 16/155-09(10/200-08)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т. Г. (доповідача),
суддів: Головка В.Г., Мороза В.Ф.
при секретарі судового засідання: Стуковенковій О.В.,
Представники сторін:
від відповідача: Зайцева О.О., довіреність №0109/1 від 30.01.09, представник;
від позивача та третіх осіб-1,2: у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
в судовому засіданні приймав участь прокурор Кріпак Н.В, посвідчення № 180 від 19.09.2008р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Накріт” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.09р. у справі № 16/155-09(10/200-08)
за позовом Прокурора Петриківського району Дніпропетровської області (51800, смт. Петриківка, Петриківський р-н, Дніпропетровська область, вул. Кооперативна, буд.6 ) в інтересах держави в особі Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (51800, смт. Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області, вул. Леніна, 69А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Накріт” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гагаріна, буд. 24, кв. 31)
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Іванівської сільської ради (51812, с. Іванівка Петриківського району Дніпропетровської області, вул. Кірова,72);
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області (49000, прос. Калініна, буд. 32)
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.09р. по справі № 16/155-09(10/200-08) (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено; визнано недійсним договір від 12.06.2007р. оренди земельної ділянки, укладений між Петриківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство “Накріт”; присуджено до стягнення з Петриківської районної державної адміністрації в доход Державного бюджету України 42 грн. 50 коп. державного мита, 59 грн. витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство “Накріт” в доход Державного бюджету України 42 грн. 50 коп. –державного мита, 59 грн. витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.09р. по справі № 16/155-09(10/200-08) скасувати, в задоволенні позову прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання договору недійсним відмовити.
При цьому свою позицію скаржник обґрунтовує наступним. Прокурором в підтвердження порушення відповідачем норм водного законодавства надано суду акт перевірки дотримання норм водного законодавства. Відповідач вважає, що наданий акт не може бути підставою для визнання договору недійним та взагалі не має відношення до розгляду справи в силу приписів ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, зазначає, що даний акт складений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки представник відповідача в перевірці не брав участі свідки до проведення зазначеної перевірки не залучались, натомість був присутній лише помічник прокурора. Також, порушення норм водного законодавства не є підставою заявленого прокурором позову. Вимога про визнання договору недійним на тій підставі, що підприємство може використовувати пестициди, не витримує критики, оскільки жодних доказів того, що підприємство використовує чи має намір використовувати пестициди позивачем чи прокуратурою не надані.
Ухвалою від 01.09.2009р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21.09.2009р. на 12 год. 15 хв.
Розпорядженням в. о. голови судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Лотоцькою Л.О. від 21.09.2009р., справа № 16/155-09(10/200-08) передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий –Стрелець Т.Г. (доповідач), судді – Головко В.Г., Логвиненка А.О.
Прокурор надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що відповідач в апеляційній скарзі не навів жодних підстав для скасування рішення господарського суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить посилання на норми матеріального чи процесуального права. Скаржник вказує на порушення вимог наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.03р. № 312 “Про порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю та охороною земель”. Однак, вказаний порядок не має жодного відношення до акту перевірки додержання вимог водного законодавства, оскільки вищевказаний порядок регулює питання проведення перевірок додержання вимог земельного законодавства, а не вимог водного законодавства. Предметом спору у даній справі є дійсність(чи недійсність) укладеного між сторонами у справі договору оренди земельної ділянки. Згідно приписів ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, відсутність вільного волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання такого правочину недійним. Отже, скасування розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації про надання в оренду відповідачу земельної ділянки, на підставі якого був укладений спірний договір свідчить про відсутність волевиявлення відповідного органу, як орендодавця, що і є підставою для визнання недійсним вказаного договору, як такого, що не відповідає загальним умовам дійсності правочину.
В судовому засіданні 21.09.2009р. оголошено перерву до 12 год. 00 хв. на 14.10.2009р.
Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області надала відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що підтримує позовні вимоги прокурора. Просить суд розглянути справу у відсутності представника останнього.
Розпорядженням в. о. голови судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Лотоцькою Л.О. від 14.10.2009р., справа № 16/155-09(10/200-08) передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий –Стрелець Т.Г. (доповідач), судді –Головко В.Г., Мороз В.Ф.
В судовому засіданні 14.10.2009р. за згодою представника відповідача та прокурора оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, - розпорядженням голови Петриківської районної державної адміністрації від 11.06.2007р. № 293-р-07 "Про надання земель в оренду" вирішено надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Накріт" в оренду строком на 49 років до 31.12.2055р. земельну ділянку загальною площею 36,0 га пасовищ для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок державного земельного запасу та земельну ділянку загальною площею 4 га пасовищ для сінокосіння за рахунок державного земельного запасу, які розташовані на території Іванівської сільської ради за межами населеного пункту поряд з річкою Оріль; після встановлення меж земельної ділянки в натурі укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Накріт" договір оренди на земельну ділянку з визначенням умов землекористування; встановити орендну плату за використання землі в розмірі 100 грн. за 1 га пасовищ на рік з наступним урахуванням коефіцієнта інфляції; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Накріт" приступати до використання земельної ділянки без укладеного договору оренди земельної ділянки і його реєстрації в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди.
Між позивачем Петриківською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Накріт" (орендарем) 12.06.2007р. було укладено договір оренди землі, відповідно до пунктів 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпоряджання голови Петриківської райдержадміністрації від 11.06.2007р. № 293-р-07 за рахунок земель державного земельного запасу, яка розташована на території Іванівської сільської ради за межами населеного пункту поряд з річкою Оріль; в оренду передається земельна ділянка загальною площею 36,0 га, в тому числі 36,0 га пасовищ.
Договір укладено на 49 років та діє до 31.12.2055 р. (пункт 8 Договору).
Відповідно до пункту 18 Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.
В подальшому, розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 26.03.2008р. № Р-144/0/3-08 "Про скасування розпоряджень голови Петриківської райдержадміністрації" на підставі статей 33, 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" згідно до подання Прокуратури Дніпропетровської області від 31.01.2008р. №07\1-88 вих-08 про усунення порушень закону розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації від 11.06.2008р. №293-р-07 "Про надання земель в оренду" скасовано.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.
Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що вирішуючи спір про визнання угоди недійсною необхідно встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Статтею 13 Конституції України, встановлено, що земля є об'єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що - договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 18, 20 Закону "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після такої реєстрації.
Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) встановлено, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання); розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України; у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону; передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення; у разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.
За приписами статті 124 Земельного кодексу України, в редакції чинній на момент укладення договору, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки; передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Склад та цільове призначення земель України визначено главою 4 розділу ІІ Земельного кодексу України, згідно з яким землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії (землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), встановлення та зміна яких здійснюється у встановленому законом порядку, і недотримання цього порядку тягне відповідні наслідки.
Згідно зі статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Пунктами 15, 16 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; цільове призначення земельної ділянки: для сільськогосподарського використання.
Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Проведений аналіз норм чинного законодавства колегією суддів підтверджує обґрунтованість висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні а саме те, що у даному випадку повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, які знаходяться за межами населеного пункту, здійснює позивач –Петриківська районна державна адміністрація і саме їй надано повноваження віднесення земель до тієї чи іншої категорії, а також зміни цільового призначення земельної ділянки;
Колегія суддів також не приймає посилання відповідача на те, що земельна ділянка загальною площею 36,0 га пасовищ, яка надана йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельна ділянка загальною площею 4 га пасовищ, яка надана йому для сінокосіння, надані йому без зміни цільового призначення, оскільки відповідачем не надано належних доказів в підтвердження цільового призначення земельних ділянок, зазначених у договорі від 12.06.2007р. оренди землі, до укладення спірного договору, крім того, до суду не надано рішення Петриківської районної державної адміністрації щодо встановлення цільового призначення зазначених земельних ділянок.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що місцевий господарський суд обґрунтовано з посиланням на норми діючого законодавства задовольнив позовні вимоги.
Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування і винесення нового рішення у судової колегії відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Накріт” м. Дніпропетровськ залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.09р. у справі № 16/155-09(10/200-08) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя
| Т. Г. Стрелець |
Суддя | В. Г. Головко |
Суддя | В. Ф. Мороз |