Копія

Справа № 822/505/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1

при секретаріОСОБА_2

за участі:представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЗЛАТОБАНК" ОСОБА_13, треті особи на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "ЗЛАТОБАНК", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись в суд з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЗЛАТОБАНК" ОСОБА_13, в якому, враховуючи заяву про зміну предмету позову від 07.03.2017, просять:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у формі наказу № 164/1 від 08.04.2015 року "Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів" (в редакції наказів №165/1 від 09.04.2015 року "Про внесення змій до наказу №164/1 від 08.04.2015 р. шляхом викладення його у новій редакції" та №17/01.17-02 від 17.01.2017р. "Про внесення змін до наказу №164 від 08.04.2015р.") в частині, що стосується визнання нікчемними угод про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір банківського вкладу) №№076282, 076234, 076474, 076434, 076370, 076502, 076495, 076531, 076524, 076213 від 5 грудня 2014 року, що укладені на користь ОСОБА_3 (ідент. №2106903592), ОСОБА_4 (ідент. №3452014397), ОСОБА_5 (ідент. №2181417035), ОСОБА_6 (ідент. №2767701777), ОСОБА_7 (ідент. №2196004479), ОСОБА_8 (ідент. №2176904374), ОСОБА_9 (ідент. №2176904374), ОСОБА_10 (ідент. №2119804658), ОСОБА_14 (ідент. №2793912775), ОСОБА_12 (ідент. №2585902712);

- зобов'язати відповідача включити ОСОБА_3 (ідент. №2106903592), ОСОБА_4 (ідент. №3452014397), ОСОБА_5 (ідент. №2181417035), ОСОБА_6 (ідент. №2767701777), ОСОБА_7 (ідент. №2196004479), ОСОБА_8 (ідент. №2176904374), ОСОБА_9 (ідент. №2176904374), ОСОБА_10 (ідент. №2119804658), ОСОБА_14 (ідент. №2793912775), ОСОБА_12 (ідент. №2585902712) до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договорами банківського вкладу №№ 076282, 076234, 076474, 076434, 076370, 076502, 076495, 076531, 076524, 076213 від 5 грудня 2014 року;

- зобов’язати відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 (ідент. №2106903592), ОСОБА_4 (ідент. №3452014397), ОСОБА_5 (ідент. №2181417035), ОСОБА_6 (ідент.| №2767701777), ОСОБА_7 (ідент. №2196004479), ОСОБА_8 (ідент. №2176904374), ОСОБА_9 (ідент. №2176904374), ОСОБА_10 (ідент. №2119804658), ОСОБА_14 (ідент. №2793912775), ОСОБА_12 (ідент. №2585902712) як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у публічному акціонерному товаристві "ЗЛАТОБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначають про те, що 05.12.2014 року між ПАТ "Златобанк" і ОСОБА_15 було укладено угоди про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, згідно яких на їх користь були відкриті банківські вклади у ПАТ "Златобанк" ( по 10 000 доларів США ).

Після запровадження в ПАТ "Златобанк" тимчасової адміністрації позивачі, дізнавшись про відсутність їх у загальному реєстрі вкладників, 24.04.2015 звернулись до уповноваженої особи Фонду з заявами про включення до реєстру вкладників, однак будь - якої відповіді не отримали.

У червні 2016 керівник підприємства, де працюють позивачі, направив листа до уповноваженої особи з проханням повідомити про долю заяв вкладників та пояснити причини невиплати суми відшкодування.

12.08.2016 від відповідача надійшов лист на адресу ПАТ"Тесмо-М", згідно якого операції на рахунках були тимчасово обмежені (оскільки на їх рахунки протягом одного дня надходили кошти від однієї особи) та зазначено, що 21.03.2016 ним було подано до ФГВФО документи щодо можливості зняття таких обмежень та включення їх до переліку вкладників.

Під час ознайомлення з матеріалами даної справи (06.03.2017) представнику позивачів стало відомо також про прийняття відповідачем наказу №164/1 від 08.04.2015 року "Про затвердження переліку нікчемних трансакцій та правочинів" (в редакції наказів №165/2 від 09.04.2015 року та №17/01.17-02 від 17.01.2017). Вказує, що про існування цих наказів позивачам не було відомо раніше.

У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача та ПАТ "Златобанк" в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити. Також відповідачем було надіслано до суду письмові заперечення. Зазначає про те, що операції по відкриттю рахунків на користь позивачів та перерахування на них коштів відповідають ознакам нікчемності, як такі, що вчинені ОСОБА_15 з метою виведення (дроблення) коштів за її рахунком шляхом їх перерахування на рахунки, відкриті на користь третіх осіб.

Таким чином, ОСОБА_15 отримала перевагу перед іншими кредиторами та вкладниками, оскільки їй надано переваги щодо проведення операцій за рахунками, внаслідок яких вона та інші особи отримали право на відшкодування від Фонду коштів в межах гарантованої суми за кожним із таких правочинів. Вчинені правочини були спрямовані на незаконне заволодіння державними коштами. Частина вказаних транзакцій була здійснена поза операційним часом.

Крім того, постановою Правління Національного банку України № 777/БТ від 04.12.2014 року було встановлено певні обмеження в діяльності Банку, зокрема - не допуcтити проведення будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом.

Також вважає, що позивачі не підпадають під визначення вкладників, наведене у Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки фактичного внесення ними грошових коштів не відбувалось.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не з'явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Також були надіслані письмові пояснення на позовну заяву, згідно якого в задоволенні позову просить відмовити.

Щодо сплати судового збору, вказує про відсутність у Фонду бюджетних асигнувань та можливість його сплати за рахунок коштів банку, оскільки уповноважена особа здійснює витрати на ліквідацію неплатоспроможного банку за рахунок коштів банку в межах кошторису витрат банку на здійснення ліквідації.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

05.12.2014 року між вкладником ПАТ "Златобанк" ОСОБА_15 та ПАТ "Златобанк" укладені угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір банківського вкладу) №№076495 (на користь ОСОБА_9, ідент. №2176904374), 076434 (на користь ОСОБА_6, ідент. №2767701777), 076502 (на користь ОСОБА_8, ідент. №2057803033), 076370 (на користь ОСОБА_7, ідент. №2196004479), 076282 (на користь ОСОБА_3, ідент. №2106903592), 076234 (на користь ОСОБА_4, ідент. №3452014397), 076474 (на користь ОСОБА_5, ідент. №2181417035), 076531 (на користь ОСОБА_10, ідент. №2119804658), 076524 (на користь ОСОБА_14, ідент. №2793912775), 076213 (на користь ОСОБА_12, ідент. №2585902712).

Згідно з умовами договорів ОСОБА_15 відкриває депозитні рахунки на користь третіх (зазначених вище) осіб. Відповідно до п.2.3, 2.5 договорів початкова сума вкладу 10000 дол. США, строк розміщення вкладу - до 05.01.2015 року.

Судом встановлено, що згідно постанови Правління НБУ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" від 13.02.2015 р. за №105, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Златобанк" від 13.02.2015 р. за №30, згідно з яким призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Златобанк" ОСОБА_13 та з 14.02.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію в ПАТ "Златобанк" до 13.05.2015 р. включно.

Постановою Правління Національного банку України № 310 від 12.05.2015 відкликано банківську ліцензію ПАТ "ЗЛАТОБАНК".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 99 від 13.05.2015 розпочато процедуру ліквідації АТ "ЗЛАТОБАНК".

Наказом № 156 від 13.05.2015 призначено ОСОБА_13 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" строком на 1 рік з 13.05.2015 по 12.05.2016 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №391 від 24.03.2016 продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ "ЗЛАТОБАНК" на два роки - по 13.05.2018 включно; продовжено повноваження ліквідатора АТ "ЗЛАТОБАНК" на два роки - по 13.05.2018 включно.

Позивачі зазначають, що звертались до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЗЛАТОБАНК" ОСОБА_13 із заявами від 24.04.2015 року про включення позивача до переліку вкладників, однак доказів такого (направлення відповідачу чи отримання ним таких заяв) ними надано не було.

Втім, угоди про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування (договори банківського вкладу), укладені на користь позивачів 05.12.2014 року, були віднесені до нікчемних наказом №164/1 від 08 квітня 2015 року "Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів" (в редакції наказу №165/1 від 09.04.2015 року "Про внесення змій до наказу №164/1 від 08.04.2015 р. шляхом викладення його у новій редакції").

Суд звертає увагу на те, що в наказом №164/1 від 08 квітня 2015 року "Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів" (в т.ч. в редакції наказу №165/1 від 09.04.2015 року "Про внесення змій до наказу №164/1 від 08.04.2015 р. шляхом викладення його у новій редакції") не визначено конкретної підстави нікчемності правочину, що передбачені у ч.3 ст. 38 Закону №4452-VI, однак зазначено, що уповноважена особа керувалась п.6 ч.2 ст.37, п.п.2,3,4 ст.38 Закону, з метою недопущення дій, що призводять до зростання гарантованої суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В подальшому, наказом №17/01.17-02 від 17.01.2017 р. "Про внесення змін до наказу №164 від 08.04.2015 р.", розпорядчу частину наказу №164 від 08.04.2015р. викладено у наступній редакції - на підставі п.7 та п.9 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" віднести до нікчемних правочинів транзакції за рахунками вкладників, що наведені в додатку 1 до цього Протоколу.

В запереченнях на позов відповідачем відмічено, що уповноваженою особою було встановлено, що з рахунку №26309512077411 ОСОБА_15 були перераховані кошти в сумі 10000 дол. США на рахунки позиввачів, відкриті для зарахування коштів за договорами банківського вкладу з призначенням платежу "часткове повернення депозиту, угода 070558 від 03.10.2014 року згідно заяви клієнта та залучення коштів на депозит, угоди №076282, 076234, 076474, 076434, 076370, 076502, 076495, 076531, 076524, 076213 від 05.12.2014 року".

На думку відповідача, вказані операції мають ознаки нікчемності відповідно до ст.38 Закону, полягають у дробленні коштів на рахунку ОСОБА_15, які перевищували граничний розмір відшкодування коштів та не підлягали поверненню у повному обсязі за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, постановою правління НБУ від 04.12.2014 року за №777/БТ було встановлено обмеження в діяльності ПАТ "Златобанк" - не допускати проведення з дня прийняття цієї постанови будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом. За результатами угод від 05.12.2014 року гарантована сума відшкодування збільшилась, тому вони є нікчемними згідно п.7 та п.9 ч.3 ст.38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ЦК України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.1-2 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №4452-VI) фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч.2-3 ст.27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з ч.3 ст.38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (при цьому частина 3 була доповнена пунктом 9 лише 12.09.2015 р.).

Зі змісту наведених норм суд приходить до висновку, що уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

В той же час, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у випадку, який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.

При цьому жодна з перелічених вище підстав, вказаних у ч.3 ст.38 Закону №4452-VI, не підпадає до застосування у спірному випадку. Не вказано конкретної фактичної підстави згідно цього Закону й відповідачем.

Відповідно до наказу №17/01.17-02 від 17.01.2017 р. "Про внесення змін до наказу №164 від 08.04.2015 р.", розпорядчу частину наказу №164 від 08.04.2015р. викладено у наступній редакції, згідно якої правочини віднесені до нікчемних на підставі п.7 та п.9 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI нікчемними є укладені банком правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Однак уповноваженою особою не обґрунтовано жодним належним і допустимим доказом обставин надання укладених між банком та позивачем правочинів - договорів банківського вкладу від 04.12.2014 р. - будь-яких пільг чи переваг кредиторам банку, які б не були встановлені законодавством або внутрішніми документами банку крім того, позивачі є вкладниками, а не кредиторами банку.

При цьому, посилання уповноваженої особи фонду на п.9 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI, також не може вважатись обґрунтованим, оскільки дана стаття була доповнена цим пунктом Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16 липня 2015 року №629-VIII, який набрав чинності лише 12.08.2015 року.

Враховуючи, що вказаний пункт є матеріальною нормою, дію закону в часі він поширює на майбутні правовідносини, тому суд не може вважати обґрунтованим застосування його уповноваженою особою, оскільки як визнані нікчемними правочини, так і наказ про віднесення правочинів до нікчемних, були вчинені до набрання чинності згаданим пунктом (така підстава нікчемності була відсутня у законодавстві).

Отже, оскаржуваний наказ (в т.ч. у нових редакціях) не містить належного обґрунтування його прийняття. Також він не містить будь-яких посилань на постанову Правління Національного банку України № 777/БТ від 04.12.2014 року "Про віднесення ПАТ "ЗЛАТОБАНК" до категорії проблемних".

Стосовно встановленого Правлінням НБУ обмеження, суд вказує наступне.

Відповідно до п.7.14 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 за №346 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 р. за №1590/21902, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) банк з дня отримання рішення Національного банку про зупинення/обмеження або припинення окремого виду здійснюваних банком операцій:

а) протягом трьох робочих днів письмово повідомляє клієнтів, з якими укладені договори про здійснення операцій, які:

обмежені або зупинені згідно з цим рішенням, - про надання послуг з установленими Національним банком обмеженнями;

припинені згідно з цим рішенням, - про необхідність розірвання таких договорів та закриття клієнтами відповідних рахунків;

б) у порядку, строки та в обсягах, які встановлені Національним банком, надає Національному банку інформацію щодо стану виконання цього рішення.

Однак ПАТ "Златобанк" не вчинив дій, спрямованих на розірвання угод від 05.12.2014 року, укладення яких призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно п.7.17 вищевказаного Положення №346 Національний банк, якщо банк не забезпечив виконання рішення Національного банку щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій, здійснення яких рішенням Національного банку зупинено, обмежено чи припинено, або не виправив виявлені в його діяльності порушення в установлений строк, або недотримав умов обмеження/зупинення, може прийняти рішення про:

- продовження строку дії заходу впливу у вигляді обмеження або зупинення операцій;

- застосування до банку інших заходів впливу.

Таким чином, негативні наслідки при невиконанні банком рішень НБУ щодо обмеження чи припинення операцій настають саме для такого банку, а не для його клієнтів, тому позивач не може нести відповідальність за дії працівників фінансової установи.

Саме по собі укладення банком договорів від 05.12.2014 року (у період встановленого обмеження) не призводить до автоматичного визнання таких нікчемними, оскільки вони відповідали чинному законодавству.

Отже, посилання відповідача на постанову Правління Національного банку України № 777/БТ від 04.12.2014 року, як на підставу нікчемності угод, є безпідставними.

Також суд звертає увагу на те, що згідно з ч.1 ст.1062 Цивільного кодексу України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. ОСОБА_2 не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти

Отже, законодавство не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.

Таким чином, посилання відповідача на правомірність свого рішення у зв'язку з тим, що на рахунок позивача грошові кошти надійшли з рахунку іншої особи, є безпідставними, оскільки законодавством прямо передбачено можливість зарахування коштів на ім'я вкладника від іншої особи, а договорами банківського вкладу така можливість не була заборонена.

Отже, спірні правочини були укладені на користь позивачів згідно вимог чинного законодавства.

Доводи про те, що за рахунок здійсненого позивачам відшкодування коштів за його вкладом буде фактично відшкодовано за рахунок Фонду кошти іншій особі - ОСОБА_15, є лише припущенням, яке нічим не обґрунтовано. Умови вищевказаних договорів банківського вкладу також не передбачають прямо або опосередковано надання цій особі пільг або переваг.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували недобросовісність позивачів та/або їх обізнаність щодо можливих неправомірних дій, або наміру особи, на яку вказує представник відповідача, суду також надано не було.

Таким чином, суд вважає, що відповідач необґрунтовано прийняв оскаржуване рішення (про визнання нікчемними укладених на користь позивачів угод), оскільки підстави нікчемності правочину, що передбачені ч.3 ст.38 Закону №4452-VI, до спірного випадку не мають відношення.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу № 164/1 від 08.04.2015 року (в редакції наказів №165/1 та №17/01.17-02 від 17.01.2017р.) в частині, що стосується визнання нікчемними угод про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (договорів банківського вкладу), що укладені на користь позивачів, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Однак позовна вимога про зобов'язання уповноваженої особи включити позивачів до переліку вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, не підлягає до задоволення, оскільки положеннями вищезгаданих норм не передбачено права для уповноваженої особи після складання переліку вкладників для його зміни чи повторного складання.

Суд звертає увагу на те, що згідно з п.п.3, 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09 серпня 2012 року №14 (в редакції, що діяла на момент формування переліку), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

При цьому, пунктом 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині зобов'язання уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивачів як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Златобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1,3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

При поданні позовної заяви позивачами сплачено судовий збір в розмірі 1920 грн. кожним з них. В зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, на їх користь слід присудити по 1280 грн. судових витрат.

При цьому суд вважає безпідставними доводи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відсутності бюджетних асигнувань на здійснення відшкодування судового збору, оскільки зазначене жодним чином не впливає на реалізацію права позивача, встановленого ст.94 КАС України, щодо присудження йому судових витрат за рахунок асигнувань суб'єкта владних повноважень. Будь-якого іншого порядку присудженння судового збору КАС України не передбачає.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЗЛАТОБАНК" ОСОБА_13 № 164/1 від 08.04.2015 року "Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів" (в редакції наказів №165/1 від 09.04.2015 року "Про внесення змін до наказу №164/1 від 08.04.2015р. шляхом викладення його у новій редакції" та №17/01.17-02 від 17.01.2017р. "Про внесення змін до наказу №164 від 08.04.2015р.") в частині, що стосується визнання нікчемними угод про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (договорів банківського вкладу) №№076282, 076234, 076474, 076434, 076370, 076502, 076495, 076531, 076524, 076213 від 5 грудня 2014 року, що укладені на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_12.

Зобов’язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЗЛАТОБАНК" ОСОБА_13 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_12 як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у публічному акціонерному товаристві "ЗЛАТОБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі угод про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (договорів банківського вкладу) №№076282, 076234, 076474, 076434, 076370, 076502, 076495, 076531, 076524, 076213 від 5 грудня 2014 року.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_12 судовий збір в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

          Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

          Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 04 квітня 2017 року

Суддя/підпис/ОСОБА_1

"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1