Судове рішення 22-а-28783/08 від 10.11.2009

Судове рішення #6319783

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-28783/08 Головуючий у 1-й інстанції – Нечепоренко Л.М.

Суддя-доповідач – Земляна Г.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2009 рокуколегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – судді Земляної Г.В.

суддів Попович О.В., Кузьменко В.В.

при секретарі Копистко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 07 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1. звернулась до Рокитнянського районного суду Київської області із позовом до Управління пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про зобов’язання провести з 01.01.2005 року по 30.12.2007 року перерахунок доплати до пенсії відповідно до вимог ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнути з Управління пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області недоотриману підвищену пенсію в розмірі 13113 грн. 00 коп..

Крім того, 06 червня 2008 року позивачкою подана до суду заява про додаткові позовні вимоги в яких вона просить визнати дії відповідача неправомірними в частині не нарахування та невиплати їй підвищеної пенсії за 2007 та 2008 роки та зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області нараховувати та виплачувати їй підвищену пенсію в розмірі однієї мінімальної заробітної плати починаючи з 01 червня 2008 року.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 07 липня 2008 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача та зобов’язано Управління пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області провести перерахунок доплати до пенсії позивача згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розрахунку розміру однієї мінімальної заробітної плати на час проведення перерахунку та враховуючи раніше нараховані та виплачені суми допомоги за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Управління пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

До суду апеляційної інстанції сторони не з’явилися. Про день і час та місце слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо дійде до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини у справі та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із положень ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Управління пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області, як потерпіла від аварії на ЧАЕС 4 категорії. ОСОБА_1. зареєстрована та постійно проживає с.м.т. Рокитне, Київської області, Рокитянського району, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року № 106 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно із ч.1 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №797-Х 11 від 28.02.1991 року (далі Закон №797) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в наступних розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю – одна мінімальна заробітна плата.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону №797 пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату, тобто відповідно до ч.1 ст.39 Закону.

До пенсії позивача проводиться доплата відповідно до ч.2 ст.39 вказаного Закону в розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто в розмірі 5,20 грн.

Відповідач керувався Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також Закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Тому, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» фактично змінено положення Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Разом з тим, судовою колегією враховується, що Конституційним Судом України положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Отже, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з 09.07.2007 право позивача на отримання доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на територіях радіоактивного забруднення, було порушено, у зв’язку з чим дійшов правильного висновку про необхідність проведення перерахунку доплати до пенсії ОСОБА_1. з розрахунку мінімальної заробітної плати.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги в частині зобов’язання Відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням підвищення до неї відповідно до ст. 39 Закону № 797 з 09.07.2007, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при визначенні розміру підвищення до пенсії у зв'язку з проживанням на території зони посиленого радіоекологічного контролю, передбаченої Законом № 797 слід виходити із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, а відтак, необхідно керуватися ст. 39 цього Закону, а не Постановою № 836.

Відповідно до ст. 62 Закону № 797, роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Зазначені Роз’яснення містяться у Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936.

У пункті 1 Порядку зазначено, що він визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці.

Відповідно до п. 2 Порядку, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.

Згідно з пп.5 п.4 Порядку, виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших структур, громадянам, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, а саме доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону №797, пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 836.

Отже, згідно Порядку, виплати, передбачені ст. 39 Закону № 796 мають проводитись центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації Позивача.

Однак, згідно Додатку "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2007 рік" № 3 до Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 №489 передбачено, що Пенсійному фонду України виділено дотацію у певній сумі на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

Зокрема, однією із програм, згідно Фінансового звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 8 квітня 2008 р. № 8-1 є виплата пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також надбавок та підвищень до пенсій, на фінансування яких витрачено у 2007 році за рахунок коштів Державного бюджету України 12771,4 млн. грн.

Тобто, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Законом України "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 №489 передбачено здійснення відповідних перерахувань бюджетних коштів на рахунок Пенсійного Фонду України для виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, в зв’язку з чим, саме його органи на місцях мають бути відповідачами.

Крім того, як вбачається з позовної заяви Позивачем фактично оскаржується бездіяльність Відповідача - Управління пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області, щодо проведення доплат, передбачених ст.39 Закону № 796 у заниженому розмірі.

В зв’язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про правомірність рішення суду першої інстанції щодо зобов’язання Відповідача - Управління пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області провести перерахунок доплат до пенсії Позивача з 09.07.2007 відповідно до ст.39 Закону № 797 з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати.

Крім того, Рокитнянським районним судом Київської області правомірно відмовлено позивачці в задоволенні інших позовних вимог, щодо зобов’язання відповідача щомісячно виплачувати їй надбавку до пенсії, як в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 червня 2008 року, так як п. п. 9 п. 28 розділу ІІ Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» внесено зміни до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області слід залишити без задоволення, а постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 07 липня 2008 року- без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8 – 11, 99, 100, 101, 160, 196, 198, 200, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х ВА Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області – залишити без задоволення.

Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 07 липня 2008 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі, тобто з 18 вересня 2009 року, відповідно до ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Г.В. Земляна

Судді: О.В. Попович

В.В.Кузьменко

Повний текст рішення виготовлений 18 вересня 2009 року.