КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-25172/08 Головуючий у 1 інстанції:
Суддя-доповідач: Романчук О.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2009 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Ізмайлової Т.Л.,
Шостака О.О.,
при секретарі: Шевчук К.В.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква про зобов"язання провести перерахунок доплати до пенсії,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області (далі - відповідач) про зобов`язання перерахувати доплату до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, а також доплати до пенсії.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2008 року позов задоволено частково: визнанно неправомірними дії Відповідача та зобов`язано відповідача провести перерахунок Позивачу доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї заробітної плати, у розмірі встановленому ЗакономУкраїни «Про державний бюджет на 2007 рік» починаючи з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подали апеляційну скаргу та просили суд скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З приводу оскарження дій відповідача щодо неправомірності виплат у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 796), то колегія суддів зазначає слідуюче.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Позивач проживає на території, яка у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року, віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно з ч.1 та 2 ст. 39 Закону № 796 - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач є непрацюючим пенсіонером, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, а тому їй має бути підвищено розмір пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач ставить вимоги щодо перерахунку йому підвищення до пенсії з 01.10.2007 року.
Так, колегія суддів звертає увагу на той факт, що судом першої інстанції було правильно застосовано законодавство України щодо визначення розміру підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам у відповідності до вимог ст. 39 Закону.
Як встановлено судом першої інстанції, у 2007 році доплата до пенсії проводилась з липня по грудень у розмірі 5, 20 грн., який передбачено Постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Дію ст. 39 Закону було зупинено на 2007 рік Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», а застосування положень законів, дію яких зупинено, не допускається.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, визнано неконституційними положення п. 30 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», яким було зупинено дію ст.. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки, у відповідності до вимог Конституції України закони мають вищу юридичну силу ніж підзаконні нормативно-правові акти, то Відповідач після 09.07.2007 року мав керуватися нормами ст. 39 Закону та положеннями ст. 76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» у частині визначення розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, позовні вимоги у частині виплат доплат до пенсії за ст. 39 Закону підлягають задоволенню повністю 01.10.2007 року по 31.12.2007 року.
У відповідності до ст. 76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», з 1 січня розмір мінімальної заробітної плати становить 400 грн., з 01 квітня – 420 грн., з 1 липня - 440 грн., а з 1 жовтня - 460 грн.
З приводу висновків суду першої інстанції щодо не задоволення позовних вимог позивача по невиплаті пенсій за ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону № 796, то колегія суддів не погоджується з ними через наступне.
У відповідності до ст. 50 Закону № 796, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Судом першої інстанції було вірно встановлено, що позивач є інвалідом 2-ї групи, інвалідність якого пов`язана з впливом аварії на ЧАЕС.
Згідно з ч.4 ст. 54 Закону № 796 - в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Єдиним Законодавчим актом, який містить визначення поняття та розміру мінімальної пенсії за віком є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, а саме: ст. 28 даного Закону.
Згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 № 489, затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить: з 1 січня - 492 гривні, з 1 квітня - 525 гривень, з 1 жовтня - 532 гривні та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень та встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Колегія суддів вважає неправомірним дії відповідача щодо обрахування розміру мінімальної пенсії за віком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» виходячи із розміру 19, 91 грн. Висновки суду першої інстанції у цій частині є не вірними.
У відповідності до положень ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції було ухвалене рішення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача потрібно задовольнити частково, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2008 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги частково.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква задовольнити частково.
ПостановуБілоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2008 рокускасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги частково.
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII за період з 01.10.2007 по 31.12.2007 року виходячи із розміру мінімальної заробітної плати встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік».
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії у відповідності до положень ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII та додаткової пенсії у відповідності до положень ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII, виходячи із мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
судді: