Справа №1-41 2007 року
ВИРОК
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007 року
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого ДЗЕРИНА М.М.
при секретарі ГОЛИНСЬКІЙ І.В.
з участю прокурора САВЧУК В.В.
з участю адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль
кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителяАДРЕСА_1громадянина України, не працюючого, одруженого, освіта середня - спеціальна, раніше не судимого, в скоєні злочину передбаченого ст. 125 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
25.09.2006 р. ОСОБА_1 разом із дружиною ОСОБА_2 знаходячись в приміщенні власного будинку, який розташований поАДРЕСА_1. Так ОСОБА_1на грунті особистих неприязних відносин із своїм малолітнім сином ОСОБА_3, умисно наніс декілька ударів рукою, ремнем від штанів та резиновим шлангом по різних частинах тіла ОСОБА_3 Після цього ОСОБА_2 на грунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_3 підійшла до останнього вхопила його за шию та почала бити головою об шафу. Після цього 26.09.2006 р. вранці ОСОБА_2 продовжуючи свою злочинну діяльність підійшла до ОСОБА_3 який лежав на підлозі схопивши його руками за шию почала бити головою об стіну.
Діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2малолітньому
потерпілому ОСОБА_3були спричинені тілесні ушкодження у вигляді струсу
головного мозку, синців в ділянці голови, тулуба, та кінцівок, саден в ділянці тулуба та кінцівок, крововилива під кон'юктиву правого очного яблука, підшкірної гематоми в ділянці голови, які згідно висновку судово медичної експертизи НОМЕР_1 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєні даного злочину визнав повністю, і суду пояснив, що у 1994 р. він одружився з ОСОБА_4, та спільно проживав з нею півтора року, після цього вона виїхала в м. Барнаул Р.Ф., тому що знайшла іншого чоловіка, разом із їхнім сином. В квітні 2006 року він забрав їхнього сина із Барнаула від матері, тому що вона була позбавлена батьківських прав. ОСОБА_3 проживав біля нього разом із його дружиною ОСОБА_2та донькою ОСОБА_5. Він офіційно не працює, а займається вирощуванням овочів на присадибній ділянці. Протягом двох сезонів вони з дружиною вирощували та продавали овочі, за даний період вони отримали три з половиною тисячі гривень прибутку. Дані гроші постійно знаходились у сумочці дружини. 25.09.2006 року він зі своєю дружиною виявили відсутність даних грошей. Він запитав у сина чи брав той гроші, він відповів що не брав. Після цього він взяв шкіряний ремень і почав бити сина по сідницях, руках, ногах, спині після чого ОСОБА_3 признався, що дійсно брав гроші, протягом декількох місяців. Кожного разу він брав по 20-40 гривень, які давав тринадцятирічній ОСОБА_6, яка купувала ОСОБА_3 дві-три пачки цигарок « Бонд», а гроші які залишались залишала собі. Вислухавши сина, він взяв знову шкіряний ремень і почав бити сина по сідницях та по спині. Потім схопивши гумовий шланг він два чи три рази вдарив його по спині та по сідницях. Все це відбувалось в їхньому будинку починаючи з 22 години вечора. ОСОБА_7рознервувавшись впіймала ОСОБА_3за шию та почала душити. Він побачивши це відтягнув її від сина. Після цього ОСОБА_2 знову підійшла до ОСОБА_3і почала з ним розмовляти. Дана розмова переросла в те, що дружина схопила ОСОБА_3знову за шию почала бити головою об шафу. Побачивши це він відштовхнув її від сина.
2
сказавши, щоб більше цього не робила, з нього вистачить покарання. Після цього він відійшов та побачив, що ОСОБА_2 знову схопила ОСОБА_3і почала бити головою об стіну будинку, кулаком по тулубу, потім кинула сина на підлогу і сильно вдарила його ногою по тулубу, від чого син почав втрачати свідомість та задихатися. Він кинувся забрати дружину від сина, пояснивши що потрібно припинити бити сина, щоб йому не було погано. Після цього він полив водою сина та почав ним трусити, тому що останній почав задихатися. Через деякий час сину стало краще, він простелив йому матрац в літній кухні на якому він заснув. ОСОБА_1 всю ніч просидів біля нього. 26.09.2006 року вранці дружина розбудила сина і почала з ним розмовляти, про що вони розмовляли він вже не пам'ятає, після розмови ОСОБА_2 схопила ОСОБА_3за шию і почала бити об стіну головою, також ще декілька разів ударила його рукою. Він відштовхнув дружину, сказавши, що так можна і вбити сина і що його потрібно відвезти до лікарні, на що ОСОБА_2 сказала, що лікаря не потрібно синці зійдуть і нічого не буде. На той час ОСОБА_1 знаходився в важкому стані та не розумів що робить. Близько 12години дня до них прийшла сестра ОСОБА_2 -ОСОБА_8. Вона зайшла в будинок і вони їй розповіли те що сталося і що ОСОБА_3 сильно побитий. ОСОБА_8 сказала, що потрібно відвести сина до лікаря. Дружина категорично відмовилась, пояснивши, що не бажає щоб про неї погано говорили люди в селі. Тоді ОСОБА_8 забрала ОСОБА_3до себе додому, щоб ОСОБА_2 більше не била його. Після цього ОСОБА_9поїхав до м. Ямпіль та привіз лікаря, оглянувши лікар відразу забрав сина до міської лікарні.
В скоєному розкаюється.
Крім цього, вина підсудного підтверджена доказами, які зібрані на досудовому слідстві, а саме: висновком експерта №168 від 23.10.2006 року, про те, що ОСОБА_3були нанесені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, синців в ділянці голови, тулуба, та кінцівок, саден в ділянці тулуба та кінцівок, крововилива під кон»юктиву правого очного яблука, підшкірної гематоми в ділянці голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров»я (а.с.55-57); протоколом огляду речових доказів (а.с.77), з якими підсудній згідний у повному об'ємі, а тому суд відповідно ст.299 КПК України приходить до висновку про недоцільність дослідження даних доказів, оскільки вони ніким не оспорюються, а тому суд вважає їх правдивими та обоснованими, і такими, які підтверджують вину підсудного у повному об'ємі.
Оцінюючи всі зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить вину підсудного встановленою, а його дії кваліфікує по ст. 125 ч.5 КК України, умисне легке тілесне ушкодження, тобто легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров»я..
При призначенні підсудному міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, так і особу підсудного, що позитивно характеризується по місцю проживання, усвідомив свою вину, розкаявся у скоєному, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, дані обставини суд відносить до пом'якшуючих вину обставин.
З врахуванням вище викладеного, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді громадських робіт.
Керуючись ст.323,324 КПК України, суд
ПРИЗНАЧИВ:
ОСОБА_1 визнати винним по ст. 125 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 150 годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженному залишити попередню - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з часу його проголошення.