ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Справа № 922/132/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКороткевича О.Є. (доповідач у справі),

суддівКоваленка В.М., Панової І.Ю.

розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторгов" та арбітражного керуючого Родзинського Анатолія Анатолійовича

на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 року

у справі Господарського суду№ 922/132/13-г Харківської області

за заявою до 1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 Валентинівни, 2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 Леонідівни Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 Захаровича

про визнання банкрутом,

в судовому засіданні взяли участь представники:

Арбітражний керуючий Родзинський А.А.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2016 року у справі № 922/132/13-г (судді: Шевель О.В. - головуючий, Білоусова Я.О., Фоміна В.О.) заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення вимог кредиторів в частині заборони ліквідатору ФОП ОСОБА_7 арбітражному керуючому Родзинському А.А. та ТОВ "Сторгов" вчиняти будь-які дії, пов'язані з організацією та проведенням торгів (аукціону) з продажу майна боржника, який призначений на 29.12.2016 року, вчиняти будь-які інші дії з реалізації, продажу або будь-якого відчуження майна ФОП ОСОБА_7, накладення арешту на майно боржника, згідно переліку задоволено, а в частині вимог заяви про зобов'язання організатора аукціону ТОВ "Сторгов" скасувати аукціон та розмістити оголошення про скасування - відмовлено.

Не погоджуючись із винесеною судом апеляційної інстанції ухвалою, скаржник товариство з обмеженою відповідальністю "Сторгов" та арбітражний керуючий Родзинський Анатолій Анатолійович звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, якими просять скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2016 року та відмовити у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" повністю.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Обговоривши доводи касаційних скарг, заслухавши пояснення учасника судового засідання, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалами Господарського суду Харківської області від 15 листопада 2016 року у даній справі задоволено заяву ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 арбітражного керуючого Родзинського А.А. про визнання недійсними результатів аукціонів від 02.04.2013 з продажу майна у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_7 та договорів купівлі-продажу, укладених за результатами цих аукціонів, а також задоволено заяву ліквідатора Родзинського А.А. про витребування майна на користь банкрута та визнання права власності за останнім. Витребувано об'єкти нерухомого майна від осіб, за якими вони зареєстровані, та визнано за боржником право власності на відповідне нерухоме майно.

На момент звернення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до суду із заявою про забезпечення вимог кредиторів, у провадженні Харківського апеляційного господарського суду знаходилися на розгляді апеляційні скарги на зазначені вище ухвали.

Заяву про забезпечення вимог кредитора, банк обґрунтовує тим, що на виконання ухвали місцевого суду від 15.11.2016, яка перебуває на розгляді в апеляційному порядку, ліквідатором Родзинським А.А. було зареєстровано майно за банкрутом та 01.12.2016 виставлено його на продаж на аукціоні, який мав відбутися 29.12.2016. Заявник зазначає, що вказане майно, яке перебуває в заставі АТ ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" виставлено на торги за ціною 3 697 140,00 грн. - що у доларовому еквіваленті є значно нижчою від ціни продажу на аукціоні 02.04.2013, окрім того, в порушення ст. 9 Закону України "Про іпотеку", ліквідатором не отримано згоди іпотекодержателя на відчуження предмету іпотеки. Банк також зазначає, що згідно з оприлюдненим оголошенням, організатором аукціону, ТОВ "Сторгов" надано потенційним покупцям лише 8 днів для того, щоб дізнатися про продаж майна боржника та підготуватися до участі у торгах, а на самі торги часу взагалі не надано, оскільки в оголошенні зазначено про їх початок та закінчення о 09:30 годині 29.12.2016.

При цьому банк зазначив, що проведення аукціону 29.12.2016 та, відповідно, укладення за його результатами договорів купівлі-продажу майна утруднить або взагалі зробить неможливим виконання судового рішення Харківського апеляційного господарського суду, яке буде прийнято за результатами апеляційного перегляду ухвал суду першої інстанції від 15.11.2016 у випадку задоволення апеляційних скарг, що призведе до порушень прав не лише тих осіб, у яких було витребувано майно відповідно до ухвали від 15.11.2016, але і покупців, які придбають його на аукціоні 29.12.2016.

Задовольняючи частково заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо необхідності забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ліквідатору ФОП ОСОБА_7 арбітражному керуючому Родзинському А.А. та ТОВ "Сторгов" вчиняти будь-які дії, пов'язані з організацією та проведенням торгів (аукціону) з продажу майна боржника, який призначений на 29.12.2016 року, вчиняти будь-які інші дії з реалізації, продажу або будь-якого відчуження майна ФОП ОСОБА_7, накладення арешту на майно боржника, згідно переліку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що продаж майна боржника до розгляду судом апеляційних скарг на ухвали місцевого суду від 15.11.2016 року є передчасним та проведення торгів 29 грудня 2016 року може призвести до порушення прав кредиторів.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що застосовується до даних відносин, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Нормами Закону про банкрутство визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України іншими законодавчими актами України.

Статтею 66 ГПК України встановлено, що забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі - таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду щодо можливості застосувати заходи забезпечення і судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії;забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, із системного аналізу ст. 12 Закону про банкрутство та ст. 67 ГПК України вбачається, що з метою забезпечення вимог кредиторів судом можуть бути вжиті заходи у вигляді заборони на відчуження майна боржника та накладення арешту на відповідне майно.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, предметом апеляційного перегляду в даній справі є ухвали господарського суду від 15.11.2016 про визнання недійсними результатів аукціонів від 02.04.2013 з продажу майна банкрута та договорів купівлі-продажу, укладених за результатами цих аукціонів, а також про витребування майна на користь банкрута від осіб, за якими вони зареєстровані.

Проте, до закінчення розгляду Харківським апеляційним господарським судом апеляційних скарг на зазначені ухвали арбітражним керуючим Родзинським А.А. вжито заходів із виконання вказаних ухвал (а саме, зареєстровано за боржником право власності на майно, відчужене за спірними правочинами), окрім того, ним виставлено спірне майно на торги, призначені на 29.12.2016, що підтверджується оголошенням, оприлюдненим на сайті Вищого господарського суду України, номер публікації 37955.

В зв'язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що продаж майна боржника до розгляду судом апеляційних скарг на ухвали від 15.11.2016 щодо визнання недійсним аукціону від 02.04.2013 є передчасним, та проведення торгів 29.12.2016 може призвести до порушення прав кредиторів та інших учасників апеляційного провадження в даній справі.

Щодо вимоги про зобов'язання організатора аукціону ТОВ "Сторгов" скасувати аукціон та розмістити відповідні оголошення про скасування аукціону на сайті Міністерства юстиції України і Вищого господарського суду України - колегія суддів погоджується із судом апеляційної інстанції, що відповідний захід як забезпечення позову (вимог кредиторів) не передбачено чинним процесуальним законодавством, а тому в цій частині у заяві апеляційним судом правомірно відмовлено.

Враховуючи приписи п. 1-1 Прикінцевих положень Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту Закону про банкрутство) в редакції Закону від 22.12.11 № 4212-VІ, який набрав чинності 19.01.13, до даних правовідносин застосовуються положення Закону в редакції, чинній до 19.01.13, так як постанова про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_7 і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури місцевим господарським судом була прийнята 17 січня 2013 року. При цьому, судом апеляційної інстанції помилково застосовано до зазначених правовідносин положення ст. 18 Закону про банкрутство в редакції чинній з 19.01.2013, однак це не призвело до прийняття незаконного рішення.

Враховуючи наведені вище обставини, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційних скарг, а тому ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2016 року слід залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Сторгов" та арбітражного керуючого Родзинського Анатолія Анатолійовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2016 року у справі № 922/132/13-г залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

І.Ю. Панова