УКРАЇНА
Справа №2а-1819/1220/2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2009 року Первомайський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Золотарьова І.Л.
при секретарі Жиляковій Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську про визнання відмову в нарахуванні і виплаті підвищення до пенсії, як дитині війни, неправомірною, та про зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії у вигляді підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську посилаючись на те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відповідно до ст.. 1 Закону України № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі ст.. 6 зазначеного Закону, з 1 січня 2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
9 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України №6-рп\2007 (справа №1-29\2007) були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі положення ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71 та ст.. 111 цього Закону.
Приймаючи зазначене рішення Конституційний Суд України виходив з того, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті Закону про «Державний бюджет України», включаючи до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та будь – яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Таким чином, у зв’язку з визначенням Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) відповідних положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким була зупинена дія положень чинного законодавства України, на підставі якого йому було встановлено доплату до пенсії, то починаючи з 9 липня 2007 року відповідач зобовьязаний був здійснити їй перерахування доплат, та виплачувати щомісячно доплату до пенсії у відповідності до закону, тобто привести у відповідність з рішенням Конституційного Суду України розмір виплат доплати до пенсії.
Згідно діючого законодавства, а саме ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно ст.. 28 ч.1 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ст.. 62 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на 2007 рік на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 387 грн., з 1 жовтня – 395 грн.
Зазначена стаття була змінена ЗУ від 15.03.2007 року №749-5, в зв’язку з чим прожитковий мінімум був визначений в таких розмірах: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз. 5 ч.1 ст.62, збільшений на 1 %. Тобто з урахуванням вищевикладеного мінімальний розмір пенсії за віком з 1 квітня 2007 року складає – 410, 06 грн., з 1 жовтня 2007 року - 415, 11 грн.
Отже, з 01.012009 р УПФУ повинно було нарахувати та виплатити:
З 01.01.2009 року по 31.08.2009 року – 498 х 30% х 8 міс. = 1195 грн. 20 коп.
Фактично виплачено в 2009 році – 498,00 грн. Х 10% х 8 міс. = 398, 40 грн.
Отже різниця складає: 1195, 20 грн. – 398, 40 грн. = 796 грн. 80 коп.
Але відповідач в порушення ч.5 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України, ігнорує зазначене рішення КСУ.
10.08.2009 року вона звернулась з письмовою заявою до управління ПФУ в м. Первомайську Луганської області з проханням виплачувати зазначену доплату, однак в своєму листі за № 1295\м-11 від 10.08.2009 року УПФУ відмовило їй у виплаті доплати, мотивуючи це відсутністю законодавчого акту, який би встановлював мінімальний розмір пенсії за віком, для розрахунку доплат у даному випадку.
Бездіяльність відповідача грубо порушує її конституційні права і свободи, позбавляє законного права на отримання доплат до пенсії, що свідчить про нехтування правами громадян з боку відповідача, який повинен був негайно здійснити заходи щодо виплати їй доплати до пенсії.
Відповідно до п.5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп\2007 року (справа № 1-29\2007), рішення Конституційного Суду України має преюдиціональне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень, статей зазначених законів, що визначені неконституційними.
Просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача якою є не виплата доплати до пенсії, як дитині війни, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй нарахування та виплату доплати до пенсії у вигляді підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. №6-рп\2007 (справа № 1-29/2007).
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилась, в своїй позовній заяві просить справу розглянути в її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відповідач надав письмові заперечення проти позову. Позов не визнає, посилаючись на те, що в УПФУ м. Первомайська знаходиться на обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. ОСОБА_1 з заявою в серпні 2009 звернулась до УПФУ в м. Первомайську про підвищення їй пенсії, згідно до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». УПФУ в м. Первомайську заявниці було дано роз’яснення з цього питання.
Відповідно до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст.. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї ст.. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.
Згідно ч.2 ст.5 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї ст.. передбачено, що дія інших нормативно – правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині , що не суперечить цьому закону.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь –які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 цього Закону).
Враховуючи, що згідно ст..7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов’язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.
Згідно зі ст.. 41 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни – 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 – рп\2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно ст.. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не іншим чином.
Приймаючи рішення Конституційний Суд України не має компетенції відловлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року № 27-у/2009 було встановлено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст.. 28 Закону № 1058-ІV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалину законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст.. 6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного суду України.
Після винесення Конституційним Судом рішення від 22.05.2008 року – рішення про відновлення дій вищезазначеного законодавчого акту України у редакції – чинній до внесення змін до нього. Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться у таких розмірах: з 22 травня – 48, 10 грн., з 01 липня – 48, 20 грн., з 01.10.2008 р., - 49,80 грн., з 01.01.2009 року. – 49,80 грн. По цим підставам ОСОБА_1 , з 01.01.2009 р., сплачується підвищення до пенсії, як дитині війни у сумі 49,,80 грн.
Дослідивши надані докази, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В суді встановлено:
ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року в АДРЕСА_1 є пенсіонером за віком, пенсію отримує в Первомайському Управлінні Пенсійного фонду України.
Позивачка надала довідку НОМЕР_1 від 19.07.2005 року, видану Управлінням праці та соціального захисту населення м. Первомайська, яка підтверджує наявність у нього статусу «діти війни». Цей статус позивача відповідачем не заперечувався, крім того з пояснень представника відповідача вбачається, що статус «діти війни» визначається автоматично по тих особових рахунках, на яких дата народження пенсіонера в діапазоні від 03.09.1927 по 02.09.1945 року.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинена дія ст..6 зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може оцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Але відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, положення щодо не виплати підвищення розміру надбавки у розмірі 30%, встановленого в ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” Конституційним Судом України не розглядалися та не визнавалися неконституційними, тому УПФУ правомірно в 2009 році виплачує підвищення до пенсії в розмірах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на те, що правові відносини з приводу виплати підвищення до пенсії дітям війни щороку зазнають змін у зв‘язку з прийняттям законів України про Державний бюджет на той чи інший рік, постанов КМУ, рішень Конституційного Суду України, тому суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не має.
На підставі викладеного і керуючись ст. 2, 8, 9, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк , встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя І.Л.Золотарьов