УКРАЇНА
Справа №2а- 1821/1220
2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2009 року Первомайський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Золотарьова І.Л.
при секретарі Жиляковій Л.М.
прокурора Кордюковій О.М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом прокурора м. Первомайська в інтересах позивача ОСОБА_1 до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську про визнання бездіяльності відповідача неправомірною та покладення обов’язку перерахувати та виплатити доплату до пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Первомайська звернувся до суду з даним позовом в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на те, що згідно ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” до дітей війни відносяться особи, яким на час закінчення Другої Світової війни було менше 18 років.
ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто на час закінчення Другої Світової війни (2 вересня 1945р.) їй було менше 18 років, і у відповідності до вимог вище зазначеного закону вона належить до соціальної групи „Дітей війни”.
Належність до цієї соціальної групи також підтверджується наявністю у ОСОБА_1 довідки НОМЕР_1 , виданої 15.07.2005 р. Управлінням праці та соціального захисту населення в м. Первомайську.
Згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком.
Вказана норма вступила в дію з 01.01.2006р., однак на теперішній час ОСОБА_1 не отримує підвищення до пенсії, як це передбачено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, воно не відповідає тому розміру, який вона повинна отримувати щомісячно, що є явним порушенням законодавства та її прав, а також свідчить про бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м. Первомайську.
Ст. 2 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000р. соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. Статтею 17 вище вказаного закону визначено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Визначення мінімального розміру пенсії надано в ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 2 ст. 5 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що виключно за цим законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а частиною 1 цієї статті передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.
Пунктом 12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” була зупинена.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 6-пр/2007р. від 09.07.2007р. окремі положення Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема п.12 ст.71 та ст.111 цього Закону, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно п.5 рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. положення Закону України „Про державний бюджет України на 2007р.” у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України „Про державний бюджет України на 2007р.”, визнаних неконституційними.
Таким чином, у зв’язку з визнанням Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) відповідних положень Закону України „Про державний бюджет України на 2007р.”, якими була зупинена дія положень чинного законодавства України, на підставі якого було встановлено доплату до пенсії, то починаючи з 09 липня 2007р. управлення пенсійного фонду України зобов’язано здійснити їй перерахунок доплат та виплачувати щомісячно доплату до пенсії у відповідності до закону, але відповідач цього не зробив.
Згідно ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” в редакції від 28.03.2007р. прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня – 380 грн.; з 01 квітня – 406 грн.; з 01 жовтня – 411грн. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1%, що складає відповідно 410грн.06коп. та 415грн. 11 коп. і саме зазначені суми складають мінімальний розмір пенсії за віком.
Таким чином, з 09.07.2007р. особам, які мають статус „діти війни” пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога складають 123,01грн. щомісячно, а з 01.10.2007р. – 124,53грн.
Крім цього, порушення вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, якою передбачено, що дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсій за віком, відповідачем порушується і в поточному році.
Пунктом 41 розділу 2 „внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було викладено в такій редакції „ дітям війни, (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. окремі положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, зокрема п.п. 36-100 і, отже і п. 41, розділу 2 „внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний бюджет на 2008р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня – 470грн.; з 1 квітня – 481грн.; з 1 жовтня – 498грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008р. встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.07.2008р. складає 544грн.
Отже з 22.05.2008 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога складає з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року = 144,30 грн. (481 х 30% = 144,30 грн.), з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року = 149,40 грн. (498 х 30% = 149,40 грн)
Таким чином, починаючий з 22.05.2008 року особам, які мають статус «діти війни», пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога складають 144,30 грн щомісячно, а з 01.10.2008 року – 149,40 грн.
Згідно ст.. 54 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних і демографічних груп населення, встановлено в розмірі, що діяли у грудні 2008 року.
Отже, з 01.01.09 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога складає 149,30 грн. (498 х 30% = 149,40 грн)
Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 31.12.20008 року та з 01.01.2009 року ОСОБА_1 не проводиться доплата 30% розміру пенсії за віком як особі, яка має статус діти війни.
Таким чином, бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 та у проведенні підвищення до пенсії є протиправною, оскільки не відповідає вимогам Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, згідно якого вона має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Бездіяльність відповідача грубо порушує конституційні права і свободи ОСОБА_1 , і позбавляє законного права на отримання доплат до пенсії, що свідчить про нехтування правами громадян з боку відповідача, який повинен був здійснити заходи щодо виплати їй доплати до пенсії.
Відповідно до п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007р. № 6-пр/2007р. (справа № 1-29/2007) та п. 6 рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008р. від 22.05.2008р. рішення Конституційного Суду України мають преюдиціональне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визначені неконституційними.
Згідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України, але управлінням ПФУ в м. Первомайську рішення Конституційного Суду не виконуються, що є порушенням Конституції України та відповідно її прав.
У відповідності ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів осіб встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про порушення права позивачка дізналася у листопаді 2008 року і відразу звернулася до УПФУ виправить помилки у майбутньому.
Просить суд поновити строк для захисту своїх прав, визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську щодо не проведення доплати та виплати до пенсії ОСОБА_1 , у вигляді підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату доплати у вигляді підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р., з 22.05.2008р. до 31.12.2008 р., та з 01.01.2009 р.
Прокурор м. Первомайська в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити їх.
В судове засідання позивачка не з»явилась, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, позов підтримала.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, надала письмові заперечення проти позову. Позов не визнає, посилаючись на те, що в УПФУ м. Первомайська знаходиться на обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Відповідно до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст.. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї ст.. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.
Згідно ч.2 ст.5 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї ст.. передбачено, що дія інших нормативно – правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині , що не суперечить цьому закону.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь –які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 цього Закону).
Враховуючи, що згідно ст..7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов’язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.
Ст..111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489 – У від 19.12.2006 року встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст..6 З № 2195- ІУ, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
З 01 січня 2007 року зазначена норма реалізована в автоматизованому режимі за матеріалами пенсійних справ. Розмір надбавки інвалідам дітям війни з 01.01.2007 року склав – 19 грн., з01.04.2007 року – 20,30 грн., з 01.10.2007 року – 20,55 грн. Оскільки позивач не є інвалідом , то в 2007 році вона не одержувала зазначену надбавку до пенсії.
Згідно зі ст.. 41 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни – 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тому, згідно діючого законодавства з 01.01.2008 року позивачка отримувала підвищення до пенсії у розмірі 47 грн.; з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн. З ростом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір підвищення до пенсії збільшується.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 – рп\2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавчого акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього, порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому, відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн.
Згідно ст.. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не іншим чином.
Приймаючи рішення Конституційний Суд України не має компетенції відловлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року № 27-у/2009 було встановлено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст.. 28 Закону № 1058-ІV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалину законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст.. 6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного суду України.
У зв’язку з тим, що Верховною Радою України не приймалося рішення стосовно поновлення дії норм закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяли до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до законодавчих актів України», застосувати положення ст.. 6 у редакції Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяв до 01.01.2008 року правових підстав немає.
Згідно з положенням, управління ПФУ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами КМУ.
На підставі ст.. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої положення у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Крім того, згідно ст.. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач міг дізнатися про те, що його право було порушено з моменту видання відповідних нормативно – правових актів. Але в період дії рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач не звинувся за захистом своїх порушених прав ні до УПФУ м. Первомайська з заявою ні до суду з позовом до УПФУ в м. Первомайську.
Вважають, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду і просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення прокурора, суд пришов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В суді встановлено:
ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року в АДРЕСА_1 , є пенсіонером за віком, пенсію отримує в Первомайському Управлінні Пенсійного фонду України.
Позивач надала довідку НОМЕР_1 від 15.07.2005 року, видану Управлінням праці та соціального захисту населення м. Первомайська, яка підтверджує наявність у неї статусу «діти війни». Цей статус позивача відповідачем не заперечувався, крім того з пояснень представника відповідача вбачається, що статус «діти війни» визначається автоматично по тих особових рахунках, на яких дата народження пенсіонера в діапазоні від 03.09.1927 по 02.09.1945 року.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинена дія ст..6 зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410.06 грн., з 1 жовтня - 415.11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 гри. (410,06 грн. х 30% / 31х23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% +415,11 грн. х 3 х 30 %).
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позовна вимога про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає, оскільки є не вмотивованою, позивач не навів тих причин з якими судова практика пов‘язує поважність причин пропуску процесуальних строків (стан здоров‘я, сімейні обставини, тривала відсутність за місцем проживання, підтверджені документально).
У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року (позов зареєстровано в суді 12.08.2009).
Відмовляючи в задоволені частини позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може оцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за період з 12 серпня по 31 грудня 2008 року (з урахуванням дня звернення до суду).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську здійснити перерахунок підвищення пенсії «дитині війни» за 2008 рік підлягають задоволенню лише з 12 серпня 2008 року, з урахуванням дня звернення до суду.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачувалось підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 12.08.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу підвищення до пенсії з урахуванням фактично здійснених виплат за цей період.
Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком надалі, з 01.01.2009 року, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав.
З огляду на те, що правові відносини з приводу виплати підвищення до пенсії дітям війни щороку зазнають змін у зв‘язку з прийняттям законів України про Державний бюджет на той чи інший рік, постанов КМУ, рішень Конституційного Суду України, суд вважає за необхідне прийняти рішення на захист порушеного права в межах бюджетного року.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері, публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.
Крім того, в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.
На підставі викладеного і керуючись ст. 2, 8, 9, 11, 17, 18, 87, 94, 99,100, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги прокурора м. Первомайська задовольнити частково.
Визнати не проведення виплати підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_1 незаконним.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 12 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення , а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього ж Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя І.Л.Золотарьов