ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 23/147 | 15.10.09 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №23/147 15.10.2009
За позовом | Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Альянс» |
до | Закритого акціонерного товариства «Галактика» |
про | стягнення 10 063,57 грн. |
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: | Медвідь К.В. (пред. за довір. № 36 від 18.09.2009 року) |
Від відповідача: | не з’явився |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Альянс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства «Галактика»заборгованості за договором пропорційного облігаторного перестрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум №155/1 ОП/12/07 від 29.12.2007 року у сумі 10 063,57 грн.
Позов обґрунтований тим, що Відповідач не належним чином виконує свої зобов’язання за договором перестрахування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2009 року порушено провадження у справі № 23/147 та призначено її до розгляду на 22.09.2009 року.
У судовому засіданні 22.09.2009 року представник Позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання 22.09.09 року своїх представників не направив, витребуваних судом документів не надав.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2009 року у зв’язку з неявкою представника Відповідача у судове засідання розгляд справи № 23/147 було відкладено на 15.10.2009 року.
Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання були відправлені за двома адресами: за місцезнаходженням Відповідача відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців та за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві.
У судове засідання 15.10.2009 року представник Відповідача повторно не з’явився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва по справі № 23/147 від 19.08.2009 року та від 22.09.2009 року не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
На підставі статті 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Позивачем та Відповідачем 29 грудня 2007 року було укладено договір пропорційного облігаторного перестрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум №155/1 ОП/12/07.
Пропорційна форма перестрахування передбачає часткову участь сторін у розподілі відповідальності. Відповідно до узгодженої частки участі в договорі між сторонами розподіляються страхові премії і збитки.
Облігаторне перестрахування передбачає обов’язкове передання перестрахувальником раніше узгодженої частини ризику за всіма покриттями. Перестраховик також обов’язково має приймати ці частини ризиків згідно з умовами договору.
Договір перестрахування на базі ексцедента суми –договір, за умовами якого перестрахувальне відшкодування виплачується тільки за умови перевищення певного ліміту (при цьому береться до уваги тільки перевищення за даною категорією ризиків).
Правовий аналіз умов договору показує, що сторони уклали його на дещо інших, відмінних від назви умовах. Зокрема, договір №155/1 ОП/12/07 від 29 грудня 2007 року не має умов про застосування ексцеденту сум. Проте, відповідно до статті 179 Господарського кодексу України у договорах на основі вільного волевиявлення сторони мають право на власний розсуд погоджувати будь-які умови договору за умови, що вони не протирічать чинному законодавству. Відповідно до 628 статті Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів. Таким чином, при розгляді справи суд виходить з конкретних умов, встановлених у тексті письмової угоди.
Пунктом 1.1 договору №155/1 ОП/12/07 від 29 грудня 2007 року встановлюється, що відповідно до цієї угоди Позивач перестраховує у Відповідача ризик настання відповідальності по виконанню частини своїх зобов’язань за договорами страхування наземних транспортних засобів, укладених Позивачем. Перестрахування здійснюється на умовах правил страхування Позивача за умови, якщо вони не протирічать умовам договору №155/1 ОП/12/07 від 29 грудня 2007 року. Частки відповідальності сторін визначаються додатками до цього Договору (п. 1.2 Договору №155/1 ОП/12/07 від 29.12.2007 року). Відповідальність перестраховика (Відповідача) починається відразу після укладення Позивачем в належній формі договорів страхування наземних транспортних засобів.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про страхування»перестрахуванням визначається страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Означена правова норма кореспондується зі статтею 987 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником.
Таким чином, законодавцем чітко визначено коло суб’єктів правовідносин в галузі перестрахування шляхом визначення вичерпного їх переліку. Сторонами у договорі перестрахування можуть виступати виключно страховики.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про страхування»страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про страхування», а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Позивач включений до Державного реєстру фінансових установ, створений у формі акціонерного товариства та одержав у встановленому законом порядку безстрокову ліцензію на здійснення страхування наземного транспорту (крім залізничного) АВ №158619 від 15.08.2006 року.
Відповідач включений до Державного реєстру фінансових установ, створений у формі акціонерного товариства та одержав у встановленому законом порядку безстрокову ліцензію на здійснення страхування наземного транспорту (крім залізничного) АВ № 429738 від 16.09.2008 року.
Таким чином, судом встановлено, що договір №155/1 ОП/12/07 від 29 грудня 2007 року на момент його укладення та виконання відповідав вимогам чинного законодавства в частині суб’єктного складу учасників цих правовідносин та за своєю формою –вимогам статті 981 Цивільного кодексу України.
Згідно рахунку-бордеро ризиків № 9 до Договору №155/1 ОП/12/07 від 29.12.2007 року Позивач застрахував частину ризиків виконання своїх обов'язків перед страхувальником за договором страхування наземного транспорту №23.6522.03 від 02.09.2008 року, укладеним з ТОВ «Вільногірське скло». Предметом договору страхування №23.6522.03 від 02.09.2008 року визначені майнові інтереси страхувальника (ТОВ «Вільногірське скло»), пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем Mitsubishi Pajero, идентифікаційний номер JMBORK9607J000851, державний номерний знак АЕ 7961 ВМ.
13 вересня 2008 року у м. Дніпропетровську, на вул. Набережна Перемоги сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mitsubishi Pajero д.н. АЕ 7961 ВМ. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Mitsubishi Pajero д.н. АЕ 7961 ВМ отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ УМВС України в Дніпропетровській області № 14/1-4767 від 01.10.2008 року.
Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 179/08 від 15.09.2008 року складеного ТОВ «Оперейтор», вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Pajero д.н. АЕ 7961 ВМ, становить 36 738,41 грн.
17 жовтня 2008 року Позивачем складено страховий акт №23.3373.08, відповідно до якого було визнано вищеозначену подію страховим випадком і відповідно договору страхування наземного транспорту №23.6522.03 від 02.09.2008 року у Позивача виник обов’язок сплатити на користь страхувальника суму страхового відшкодування.
Позивач виконав свої зобов’язання перед страхувальником та перерахував на його рахунок 35 856,05 грн. страхового відшкодування (страхова сума 36 738,41 грн. мінус франшиза 882,36 грн.), що підтверджено платіжним дорученням №290 від 23.04.2009 року.
12 березня 2009 року Позивач надіслав Відповідачу письмове повідомлення №1 з вимогою про здійснення виплати страхового відшкодування у сумі 9 048,42 грн. відповідно до умов рахунку-бордеро ризиків №9 до Договору №155/1 ОП/12/07 від 29.12.2007 року.
Відповідно до вимог пункту 2.4.3 договору №155/1 ОП/12/07 від 29.12.2007 року у Відповідача виник обов’язок здійснити виплату своєї частки страхового відшкодування та пропорційну частку витрат на розслідування обставин страхового випадку на користь Позивача протягом 10 банківських днів з моменту отримання повного пакету документів, проте, Відповідач не виконав своїх зобов’язань у встановлений договором строк.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Таким чином, суд встановлює факт порушення господарського зобов’язання з боку Відповідача в частині своєчасної сплати суми страхового відшкодування та частини витрат на розслідування за договором №155/1 ОП/12/07 від 29.12.2007 року, яке мало бути виконано до 29.03.2009 року у сумі 9 048,42 грн.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.
Відповідно до пункту 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Пунктом 7.2 договору №155/1 ОП/12/07 від 29.12.2007 року встановлено, що за порушення строків виконання грошових зобов’язань винна сторона виплачує іншій пеню у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочки від суми заборгованості.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Факт неналежного виконання господарського зобов’язання Відповідачем встановлений і по суті не спростований, отже Позивач має право на стягнення з Відповідача сум пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних і вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Галактика»(03115, м. Київ, вул. Котельникова, 23, ідентифікаційний код 30026143), на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Альянс»(49044, м. Дніпропетровськ, вул.Катеринославська, 2, оф. 700, ідентифікаційний код 32495221) суму основного боргу - 9 048,42 грн. (дев’ять тисяч сорок вісім гривень 42 коп.), пені –692,64 грн. (шістсот дев’яносто дві гривні 64 коп.), інфляційних збитків –228,06 грн. (двісіт двадцять вісім гривна 64 коп.), 3 % річних –94,45 грн. (дев’яносто чотири гривні 45 коп.), державне мито в сумі 100,64 грн. (п’ятсот двадцять вісім гривень 55 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).
3. Видати наказ.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання 19.10.2009 року
- Номер:
- Опис: стягнення 21 823 265,21 грн.
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 23/147
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Кирилюк Т.Ю.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.04.2011
- Дата етапу: 21.06.2011