УКРАЇНА

                           Справа №2а-1805/1220/2009р.            

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     09 жовтня 2009 року  Первомайський міський суд    Луганської області в складі:

       головуючого судді                                                            Золотарьова І.Л.

    при секретарі                                                             Жиляковій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом позивача ОСОБА_1  до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську про поновлення порушеного строку та про оскарження дій суб’єкта владних повноважень та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного  фонду України  в м. Первомайську посилаючись на те, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1  року, відповідно до ст.. 1 Закону України № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі ст.. 6  зазначеного Закону, з 1 січня 2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком.

    У 2006-2007 роках така допомога йому не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась у неповному обсязі.

          Верховна Рада  України № 3235-ІУ від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік», ст.. 77 та ст.. 110 та Законом України № 489-У від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік»,ст.. 71 п. 12, призупинила дію ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак Конституційний Суд України своїм рішенням № 6 рп/2007 від 09 липня 2007 року по справі № 1-29/2007 визнав ці норми неконституційними.

           Статтею 22 Конституції України передбачено,  що при прийняті  або нових  законів, або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Розмір соціальної допомоги  відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком , відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування» встановлюється у розмірі  пожиточного мінімуму для осіб, які втратили працездатність».      

           Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», прожитковий мінімум  для осіб, які втратили  працездатність, становить з 1 січня-380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», прожитковий мінімум  для осіб, які втратили  працездатність, становить з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 жовтня – 498 грн.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що признає і виплачує пенсії, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

    Відповідно до Закону України «Про  місцеві Державні  адміністративні, місцева державна  адміністрація,  відповідно до ст.. 25 Закону, забезпечує виконання  Конституції України та Законів України, рішень  Конституційного Суду України.

    Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не виплачена щомісячна  державна соціальна допомога   за 2007 рік складає: (2451,00х30):100=7350,30 грн.; не виплачена державна допомога за 2008 рік складає: (5793,00х30):100=1737,90 грн., (1737,90-579,30)=1158,60 грн. Сума невиплаченої щомісячної  державної соціальної допомоги  по  липень 2009 року включно  складає: (3486х30):100 = 1045,8; 1045,8 – 348,6= 697,20 грн.

Отже сума невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 2007 по 2009 роки складає: 735,30 +1158,60 + 697,20 грн. = 2591,10 грн.      

    Його законні права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України крім того, про належні йому, як дитині війни, виплати, йому не було повідомлено, тому про факт порушення його права йому стало відомо   лише після висвітлення у пресі зазначених подій у в’язку з ухваленням Конституційним Судом рішення від 09.07.07.р. У зазначеному рішенні  вказано, що воно повинно бути опубліковано в офіційному періодичному виданні «Вісник Конституційного Суду України», що було зроблено у №4 від 07.11.2007 року.

 Просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; визнати дії відповідача незаконними, стягнути з відповідача щомісячну соціальну допомогу до пенсії, починаючи з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року включно.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 , не з’явився, в своїй позовній заяві просить справу  розглядати в його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відповідач  надав письмові заперечення проти позову. Позов не визнає, посилаючись на те, що в УПФУ  м. Первомайська знаходиться на обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження. ОСОБА_1  з заявою в липні 2009  звернувся до УПФУ в м. Первомайську про підвищення їй   пенсії, згідно до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». УПФУ в м. Первомайську заявнику було дано роз’яснення з цього питання.

    Відповідно до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

    Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст.. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї ст.. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.

    Згідно ч.2 ст.5 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї ст.. передбачено, що дія інших нормативно – правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині , що не суперечить цьому закону.

    Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь –які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 цього Закону).

    Враховуючи, що згідно ст..7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов’язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.

Ст..111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489 – У від 19.12.2006 року встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст..6 З № 2195- ІУ, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

З 01 січня 2007 року зазначена норма  реалізована  в автоматизованому режимі за матеріалами пенсійних справ. Розмір надбавки  інвалідам дітям війни з 01.01.2007 року склав – 19 грн., з01.04.2007 року – 20,30 грн., з 01.10.2007 року – 20,55 грн.

Оскільки позивач є інвалідом 2 групи , то в 2007 році він не отримував зазначену надбавку до пенсії.

    Згідно зі ст.. 41 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни – 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Тому, згідно діючого законодавства з 01.01.2008 року позивач отримував підвищення до пенсії у розмірі 47 грн.; з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн. З ростом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір підвищення до пенсії збільшується.

     Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 – рп\2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням  п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

    Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавчого акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього, порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому, відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни  (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких  розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн.

    Згідно ст.. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не іншим чином.

    Приймаючи  рішення Конституційний Суд України не має компетенції  відловлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року № 27-у/2009 було встановлено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст.. 28 Закону № 1058-ІV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалину законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст.. 6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина полягає  у відсутності  механізму  вирахування  мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного суду України.

    У зв’язку з тим, що Верховною Радою України не приймалося рішення стосовно поновлення дії норм закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяли до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до законодавчих актів України», застосувати положення ст.. 6 у редакції Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяв до 01.01.2008 року  правових підстав немає.

    Згідно з положенням, управління ПФУ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами КМУ.

    На підставі ст.. 6 Конституції України органи виконавчої влади  здійснюють свої положення у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

    Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок  в Україні  ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.      

    Крім того, згідно ст.. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач міг дізнатися про те, що його право було порушено з моменту  видання відповідних  нормативно – правових  актів. Але в період дії  рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007  від 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач не звернувся за захистом своїх порушених прав ні до УПФУ м. Первомайська з заявою ні до суду з позовом до УПФУ в м. Первомайську.  

     Вважають, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду і просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог  у повному обсязі.

Дослідивши надані докази,  що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В суді встановлено:

ОСОБА_1  народився ІНФОРМАЦІЯ_1   ІНФОРМАЦІЯ_1  року в АДРЕСА_1  є пенсіонером за віком, пенсію отримує в Первомайському Управлінні Пенсійного фонду України.

Позивач надав довідку НОМЕР_1  від 19.09.2005 року, видану Управлінням праці та соціального захисту населення м. Первомайська, яка підтверджує наявність у нього статусу «діти війни». Цей статус позивача відповідачем не заперечувався, крім того з пояснень представника відповідача вбачається, що статус «діти війни» визначається автоматично по тих особових рахунках, на яких дата народження пенсіонера в діапазоні від 03.09.1927 по 02.09.1945 року.

 Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинена дія ст..6 зазначеного Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими,   що не відповідають Конституції.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410.06 грн., з 1 жовтня - 415.11 грн.

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав  право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 гри. (410,06 грн. х 30% / 31х23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% +415,11 грн. х 3 х  30 %).

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому  наполягає одна із сторін.

Позовна вимога  про поновлення строку звернення до суду  задоволенню не підлягає, оскільки є не вмотивованою, позивач не навів тих причин з якими судова практика пов‘язує поважність причин пропуску процесуальних строків (стан здоров‘я, сімейні обставини, тривала відсутність за місцем проживання, підтверджені документально).

У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату  підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні  вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення до  пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 10.08.2008 року (позов зареєстровано в суді  10.08.2009).

     Відмовляючи в задоволені частини позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

    Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального  захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг  і державної соціальної підтримки.

      Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може оцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Таким чином, суд   вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити  позивачу підвищення  до пенсії за період з 10 серпня по 31 грудня 2008 року (з урахуванням дня звернення до суду).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про   внесення   змін деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання,  державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську  здійснити перерахунок підвищення пенсії «дитині війни»  за 2008 рік підлягають задоволенню з 10 серпня 2008 року, з урахуванням дня звернення до суду.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачувалось  підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 06.08.2008 року Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачувалось  підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 10.08.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу підвищення до пенсії з урахуванням фактично здійснених виплат за цей період.

Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком надалі, після 31 грудня 2008 року, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, положення щодо не виплати підвищення  розміру надбавки у розмірі 30%, встановленого в ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” Конституційним Судом України не визнавалися неконституційними, тому УПФУ правомірно в 2009 році  виплачує підвищення до пенсії в розмірах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на те, що правові відносини з приводу виплати підвищення до пенсії дітям війни щороку зазнають змін у зв‘язку з прийняттям законів України  про Державний бюджет на той чи інший рік, постанов КМУ, рішень Конституційного Суду України, суд вважає за необхідне прийняти рішення на захист порушеного права в межах бюджетного року.

 Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства с захист прав, свобод  та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері, публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних  управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання  делегованих повноважень.

Крім того, в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.

Позовні вимоги задовольняються  частково виходячи також з тієї обставини, що на відповідача покладається обов‘язок відповідно до його функцій та компетенції зробити перерахунок  з урахуванням раніше зроблених виплат, і не приймається рішення про стягнення чи нарахування конкретної суми.

На підставі викладеного і керуючись ст. 2, 8, 9, 11, 17, 18, 87, 94, 99,100, 158-163 КАС  України, -

                                                                  ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги   ОСОБА_1  задовольнити частково.

    Визнати відмову у виплаті  підвищення до  пенсії як дитині війни ОСОБА_1  незаконною.

    Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську  Луганської області здійснити перерахунок та виплатити  підвищення до пенсії ОСОБА_1  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з  10 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням раніше здійснених виплат.

    В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

    Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

     Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк , встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

             

        Суддя:                                  І.Л. Золотарьов