УКРАЇНА

                                                                                                                                 Справа №2а-1804/1220

2009 р.            

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

    09 жовтня 2009 року  Первомайський міський суд Луганської області в складі:

       головуючого судді                                                                    Золотарьова І.Л.

    при секретарі                                                                Жиляковій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом позивача ОСОБА_1  до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську   про визнання рішення про відмову  в підвищенні неправомірним та зобов'язання  відповідача провести підвищення до пенсії і виплачувати її в  збільшеному розмірі, -

 

                                                                              ВСТАНОВИВ:

    Позивачка ОСОБА_1  звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона належить до соціальної групи „ Дітей війни ” так як народилась ІНФОРМАЦІЯ_1  ( визначення  поняття «дитина війни» наведено у ст..1 ЗУ Про соціальний захист дітей війни», згідно до якого це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення -  02.09.1945 року - Другої світової війни було менше 18 років), що підтверджується довідкою управління праці та соціального захисту населення та паспортом громадянина України.

    У липні 2009 року вона звернулась до відповідача з заявою про підвищення пенсії як дитині війни у відповідності із ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (№2195) на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач листом №  1244\Т-11 - від 31.07.2009 року у підвищенні пенсії відмовив з посиланням на те, що ним провадяться  виплати у законодавчо встановленому порядку.

    Вважає рішення відповідача неправомірним, виходячи з наступного:

      З 1 січня 2004 року набрав чинності ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-4 , який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

    Абзацом 2 преамбули Закону №1058 передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового  державного пенсійного страхування здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Ч.3 ст.4 даного Закону передбачено, що умови , норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

    Ст.. 8 Закону № 1058 надано право громадянам на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг, таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим законом була призначена пенсія відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення» або була призначена пенсія за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за ЗУ «Про пенсійне забезпечення» - за умов  і, якщо вони не отримують пенсію  з інших джерел. Непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення  мають отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію та за рахунок коштів, визначених законодавством.

    Правовий статус дітей війни установлює ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

    Дітям війни пенсії або щомісячно довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної надбавки здійснюється незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

    Мінімальний розмір пенсії за віком включається до числа основних державних соціальних гарантій.

    Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громаді на достатній життєвий рівень, дає ЗУ «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14.

    Ч.3 ст.4 даного Закону (від 25.03.2005 року, діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також  окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіціальних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

    Йому відомо, що з моменту набрання чинності ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» №2195 дія ст..6 вказаного закону, що встановлює підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, неодноразово припинялася іншими законами України (в основному щорічними законами про Держбюджет України), що суперечить ч.2 ст.3 Закону  №2195, якою передбачено, що ж державні соціальні гарантії дітям війни, передбачені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

КСУ рішенням від  09.07.07  та від 22.05.2008 р. зміни в ст.. 6 Закону 2195 визнав неконституційними, тому він вважає, що порушені його права на одержання підвищення до особистої пенсії у розмірі 30% на мінімальної пенсії за віком.   

КСУ неодноразово розглядав проблему,  пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформував правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку Держави. До них зокрема належать діти війни. У рішеннях КСУ зазначалось, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права згідно ст.. 22 Конституції України не допускається.

    Ст..62 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на 2007 рік на одну особу, яка втратила працездатність  з 1 січня  - 380,00 грн., з 1 квітня - 387 грн., з 17 жовтня 395,00 грн. Зазначена стаття була змінена ЗУ від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року , якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня  - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн. При цьому зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня  та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 %, що складає відповідно 410,06 грн. та 415,11 грн.

    У 2007 році відповідач зовсім не виплачував їй підвищення до пенсії , як «Дитині війни», але вважає, що з липня 2007 року він мав право на одержання підвищення в розмірі 123,02 грн. (410,06 грн. х 30%) , а з жовтня 2007 року (415,11 грн. х 30%) - 124,53 грн. до чергового неконституційного припинення чинності ст.. 6 ЗУ №219, тобто до 01.01.08 року.        

      Ст..58 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107 -УІ, що набрав чинності з 1 січня 2008 року , був затверджений прожитковий мінімум на 2008 рік на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

    Крім того, п.41 розділу 11 вказаного закону вносилися зміни до ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» і її викладено у наступній редакції: «Дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до пенсії… виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно до ч.3 ст.14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам війни пенсії підвищується на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідач йому сплачує підвищення (надбавку) у передбаченому Законом №107 у розмірі 47 грн. з 1 січня 2008 року, але вказані зміни нині втратили чинність на підставі рішення КСУ від 22.05.2008 року, і підвищення  повинно складати з травня 2008 року (481,00 грн. х 30%) - 144,30 грн., з 01.07.2008 року (482,00 грн. х 30%) - 144,60 грн., з 01.10.2008 року (498,00 грн. х 30%) - 149,40 грн.

    Вказану надбавку  відповідач повинен  був їй  призначити  без її особистого звернення до нього з заявою , тому вона  вважає, що за весь вказаний ним  період  він повинен їй  провести  донарахування  надбавки  у розмірі, зазначеному  у розрахунку.

    Згідно до ст.. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»  з 1 січня 2009 року прожитковий мінімум встановлено на рівні грудня  2008 року, тобто у тому розмірі, який  було встановлено з 1 жовтня 2008 року - 498,00 грн., отже  розмір надбавки  з 01.01.2009 року повинен складати 149,40 грн.

            Згідно ст.. 8 КАСУ суд  при вирішені  справи  керується  принципом  верховенства права  відповідно  до якого  зокрема  людина,  її права та свободи визнаються  найвищими  цінностями  та визначають  зміст і спрямованість  діяльності  держави.

           Згідно до ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено строк  для звернення  до суду  з заявою  про захист порушених прав  з дня, коли  особа  дізналася, або повинна була дізнатися про порушення  своїх прав - один рік. А ч. 3 ст. 99 КАС України передбачає. Що для  захисту прав, свобод  та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки  для звернення  до адміністративного суду, які , якщо  не встановлено  інше,  обчислюються  з дня, коли особа дізналася або повинна  була дізнатися про порушення  своїх прав. Згідно до  ст.. 46 Закону «Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсії, не отриманні  своєчасно з вини органу, що призначає  і виплачує пенсію,  виплачуються за минулий  час без обмеження. На підставі наведених  законодавчих норм,  та того факту, що до вказаного  ним вище у заяві часу  відповідач жодного  разу  не надавав йому розрахунку  її пенсії та  доплат, які їй  виплачуються, і тому їй не було відомо, у якому розмірі  їй виплачуються  підвищення як особі, що  має статус «діти війни», він не мав ніякої змоги  дізнатися  про порушення  свого права  до моменту  звернення  до відповідача, вважає, що строк для звернення до суду  з приводу  не донарахованої доплати до пенсії у 2007 р. нею пропущені  з поважних причин  і підлягають поновленню.        

    Просить суд визнати неправомірною відмову відповідача у проведенні йому щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, передбаченому ст..6  ЗУ «Про соціальний захист дітей  війни» №2195, поновити строк для звернення до суду  з вимоги  про нарахування  недовиплаченої  доплати до пенсії  у 2007 р.,  зобов'язати Пенсійний фонд у м. Первомайську встановити їй підвищення до пенсії з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та  з 22.05.2008 р. виходячи з мінімальної пенсії за віком, стягнути на її користь сплачений судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1   не з'явилась, у своїй позовній заяві просить справу розглядати у її відсутність.

     Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач  надав письмові заперечення проти позову. Позов не визнає, посилаючись на те, що в УПФУ  м. Первомайська знаходиться на обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження. ОСОБА_1  із заявою в липні 2009 року звернулась до УПФУ в м. Первомайську про підвищення їй пенсії, згідно до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». УПФУ в м. Первомайську заявниці було дано роз'яснення з цього питання.

     Відповідно до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - ІУ від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

     Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст.. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї ст.. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.

    Згідно ч.2 ст.5 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї ст.. передбачено, що дія інших нормативно - правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині , що не суперечить цьому закону.

    Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь -які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 цього Закону).

    Враховуючи, що згідно ст..7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов'язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.

Ст..111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489 - У від 19.12.2006 року встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст..6 З № 2195- ІУ, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

З 01 січня 2007 року зазначена норма  реалізована  в автоматизованому режимі за матеріалами пенсійних справ. Розмір надбавки  інвалідам дітям війни з 01.01.2007 року склав - 19 грн., з01.04.2007 року - 20,30 грн., з 01.10.2007 року - 20,55 грн.

Оскільки позивачка не є інвалідом ,  то в 2007 році вона не одержувала  зазначену надбавку до пенсії.

    Згідно зі ст.. 41 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни - 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Тому, згідно діючого законодавства з 01.01.2008 року позивач отримував підвищення до пенсії у розмірі 47 грн.; з 01.04.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн. З ростом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір підвищення до пенсії збільшується.

     Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 - рп\2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням  п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

    Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавчого акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього, порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому, відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни  (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких  розмірах: з 22.05.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн.

    Згідно ст.. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не іншим чином.

    Приймаючи  рішення Конституційний Суд України не має компетенції  відловлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року № 27-у/2009 було встановлено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст.. 28 Закону № 1058-ІV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалину законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст.. 6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина полягає  у відсутності  механізму  вирахування  мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного суду України.

    У зв'язку з тим, що Верховною Радою України не приймалося рішення стосовно поновлення дії норм закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяли до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до законодавчих актів України», застосувати положення ст.. 6 у редакції Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяв до 01.01.2008 року  правових підстав немає.

    Згідно з положенням, управління ПФУ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами КМУ.

    На підставі ст.. 6 Конституції України органи виконавчої влади  здійснюють свої положення у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

    Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок  в Україні  ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.       

    Крім того, згідно ст.. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач міг дізнатися про те, що його право було порушено з моменту  видання відповідних  нормативно - правових  актів. Але в період дії  рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007  від 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач не звинувся за захистом своїх порушених прав ні до УПФУ м. Первомайська з заявою ні до суду з позовом до УПФУ в м. Первомайську.   

     Вважають, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду і просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог  у повному обсязі.

Дослідивши надані докази,  суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В суді встановлено:

ОСОБА_1  народилась ІНФОРМАЦІЯ_1   ІНФОРМАЦІЯ_1  року в АДРЕСА_1 , є  пенсіонером за віком, пенсію отримує в Первомайському Управлінні Пенсійного фонду України.

Позивачка надала довідку НОМЕР_1  від 27.07.2005  року, видану Управлінням праці та соціального захисту населення м. Первомайська, яка підтверджує наявність у неї статусу «діти війни». Цей статус позивача відповідачем не заперечувався, крім того з пояснень представника відповідача вбачається, що статус «діти війни» визначається автоматично по тих особових рахунках, на яких дата народження пенсіонера в діапазоні від 03.09.1927 по 02.09.1945 року.

 Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинена дія ст..6 зазначеного Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими,   що не відповідають Конституції.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410.06 грн., з 1 жовтня - 415.11 грн.

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 гри. (410,06 грн. х 30% / 31х23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% +415,11 грн. х 3 х  30 %).

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому  наполягає одна із сторін.

Позовна вимога  про поновлення строку звернення до суду  задоволенню не підлягає, оскільки є не вмотивованою, позивач не навів тих причин з якими судова практика пов'язує поважність причин пропуску процесуальних строків (стан здоров'я, сімейні обставини, тривала відсутність за місцем проживання, підтверджені документально). Крім того,  позивач мала право і можливість дізнатися у відповідача з чого складається її пенсія, які виплати вона  отримує.

У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату  підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні  вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення до  пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 10.08.2008  року (позов зареєстровано в суді  16.07.09).

     Відмовляючи в задоволені частини позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

    Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального  захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг  і державної соціальної підтримки.

      Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може оцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Таким чином, суд   вважає за необхідне зобов'язати позивача нарахувати та виплатити  позивачу підвищення  до пенсії за період з 10 серпня  по 31 грудня 2008 року (з урахуванням дня звернення до суду).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання,  державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську  здійснити перерахунок підвищення пенсії «дитині війни»  за 2008 рік підлягають задоволенню лише з 10 серпня 2008 року, з урахуванням дня звернення до суду.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачувалось  підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 10.08.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу підвищення до пенсії з урахуванням фактично здійснених виплат за цей період.

Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком надалі, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав.

З огляду на те, що правові відносини з приводу виплати підвищення до пенсії дітям війни щороку зазнають змін у зв'язку з прийняттям законів України  про Державний бюджет на той чи інший рік, постанов КМУ, рішень Конституційного Суду України, суд вважає за необхідне прийняти рішення на захист порушеного права в межах бюджетного року.

 Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства с захист прав, свобод  та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері, публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних  управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання  делегованих повноважень.

Крім того, в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.

Згідно ч.4 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа). Згідно квитанції про сплату судового збору позивачем сплачено 03 грн. 40 коп., яка  підлягає задоволенню.   

 

На підставі викладеного і керуючись ст. 2, 8, 9, 11, 17, 18, 87, 94, 99,100, 158-163 КАС  України,-

 

                                                                        ПОСТАНОВИВ:

 

    Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

    Визнати відмову у виплаті  підвищення до  пенсії як дитині війни ОСОБА_1   незаконною.

    Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську  Луганської області здійснити перерахунок та виплатити  підвищення до пенсії ОСОБА_1   в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з  10 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням раніше здійснених виплат.

    Стягнути на користь ОСОБА_1    з Державного бюджету України  судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.

    В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

    Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення , а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.. 160 цього ж Кодексу - з дня складення в повному  обсязі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк , встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

 

 

 

 

 

 

              Суддя                                                                              І.Л.Золотарьов