ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  23/145

13.10.09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа  №23/145                                                                                                    13.10.2009

За позовом

Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Альянс»

до	Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика»

про	стягнення 10 364,10 грн.

Суддя  Кирилюк  Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача:

Медвідь К.В. (пред. за довір. № 36 від 18.09.2009 року)

Від відповідача:

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Альянс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика»заборгованості за договором факультативного перестрахування (ретроцесії) №05/06-П від 02.02.2006 року у сумі 10 364,10 грн.

Позов обґрунтований тим, що Відповідач не належним чином виконує свої зобов’язання за договором перестрахування ризиків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2009 року порушено провадження у справі № 23/145 та призначено її розгляд на 22.09.2009 року.

У судовому засіданні 22.09.2009 року представник Позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 22.09.2009 року своїх представників не направив, витребуваних судом документів не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2009 року у зв’язку з неявкою представника Відповідача у судове засідання розгляд справи № 23/145 було відкладено на 13.10.2009 року.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання були відправлені за двома адресами: за місцезнаходженням Відповідача відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців та за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві.

У судове засідання 13.10.2009 року представник Відповідача повторно не з’явився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва по справі № 23/145 від 19.08.2009 року  та від 22.09.2009 року не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

На підставі статті 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

За згодою представника Позивача у судовому засіданні 08.10.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2006 року між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Альянс» та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Галактика»було укладено договір про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) № 05/06 П.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про страхування»перестрахуванням визначається страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика  або  перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Означена правова норма кореспондується зі статтею 987 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником.

Таким чином, законодавцем чітко визначено коло суб’єктів правовідносин в галузі перестрахування шляхом визначення вичерпного їх переліку. Сторонами у договорі перестрахування можуть виступати виключно страховики.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про страхування»страховиками визнаються фінансові установи,  які  створені  у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про   господарські    товариства" з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про страхування», а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Позивач включений до Державного реєстру фінансових установ, створений у формі акціонерного товариства та одержав у встановленому законом порядку безстрокову ліцензію на здійснення страхування наземного транспорту (крім залізничного) АВ №158619 від 15.08.2006 року.

Відповідач включений до Державного реєстру фінансових установ, створений у формі  акціонерного товариства та одержав у встановленому законом порядку безстрокову ліцензію на здійснення страхування наземного транспорту (крім залізничного) АВ № 429738 від 16.09.2008 року.

Таким чином, судом встановлено, що договір № 05/06 від 02.02.2006 року та договір № 1591 від 12.11.2007 року на момент їх укладення та виконання відповідали вимогам чинного законодавства в частині суб’єктного складу учасників цих правовідносин та за своєю формою –вимогам статті 981 Цивільного кодексу України.

На умовах договору № 05/06 від 02.02.2006 року Позивач та Відповідач уклали ковер-нот № 1591 від 12.11.2007 року, згідно якого Позивач застрахував у Відповідача ризик виконання своїх обов’язків за договором добровільного страхування наземного транспорту № 23.0004841.03 від 08.11.2007 року, у розмірі 50 % від взятих на себе зобов’язань.

Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 23.0004841.03 від 08.11.2007 року, під страховий захист прийнято транспортний засіб марки ВАЗ д.н. АЕ 1311 СА, а страхувальником і вигодонабувачем за цим договором є Черток Алла Фрідріхівна.

23.05.2008 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль ВАЗ д.н. АЕ 1311 СА отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою № 8107918 від 15.09.2008 року виданою УДАІ УМВС України в Запорізькій області.

Згідно рахунку № 1237 від 03.12.2008 року виданого приватним підприємством «Фаетон-Сервіс», вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ д.н. АЕ 1311 СА, становить 19 009,00 грн.

Керуючись умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № 23.0004841.03 від 08.11.2007 року, на підставі страхового акту № 23.3129.08 від 17.11.2008 року Позивач сплатив Черток Аллі Фрідріхівні 19 009,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1139 від 13.05.2009 року.

Також, Позивач поніс витрати, пов’язані з визначенням розміру збитку, у сумі 700 грн., та 83 грн. за видачу розширеної довідки ДАІ, що підтверджується платіжними дорученнями № 1822 від 19.06.2008р., № 960 від 15.04.2009р. та № 1605 від 02.06.2008р.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 9 896,00 грн.

Відповідно до пункту 3.3.3. договору про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) № 05/06-П від 02.02.2006 року, Відповідач зобов’язується перераховувати Позивачу, відповідну частину страхового відшкодування в межах прийнятого на себе ліміту відповідальності, протягом 15 банківських днів з дня отримання від Позивача всіх необхідних документів. Також відповідач зобов’язується відшкодувати частину витрат (пропорційно ліміту відповідальності) понесених у зв’язку з розслідуванням та врегулюванням збитку.

На виконання умов договору, 20.05.2009 року Позивач направив на адресу Відповідача повідомлення з комплектом документів по страховому випадку, який стався 23.05.2008 року із застрахованим автомбілем ВАЗ д.н. АЕ 1311 СА.

Всупереч умовам договору Відповідач не виконав своїх зоб’язань по сплаті страхового відшкодування, у 5 денний строк (п. 3.3.3 Договору № 05/06-П від 02.02.2006 року) вимог до Позивача про надання додаткової інформації не висував.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо перерахування частки страхового відшкодування (п. 3.3.3 договору про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) № 05/06-П від 02.02.2006 року), проте Відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, вчасно не розрахувався, тобто порушив строки виконання зобов’язання.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Отже, вимога Позивача про стягнення інфляційних витрат та 3% річних відповідає чинному законодавству України.

У той же час, суд не може погодитись із заявленою позовною вимогою про стягнення пені. Договором про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) № 05/06-П від 02.02.2006 року та ковер-нотом № 1591 від 12.11.2007 року до цього договору не передбачено нарахування пені у випадку прострочки виконання чи невиконання зобов’язань Відповідачем.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов’язань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює вимоги до форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язань та визначає, що правочин вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Отже, нарахування пені Позивачем на суми простроченої грошової заборгованності не має правового підґрунтя. За таких обставин, позовна вимога про стягнення не передбаченої договором пені не підлягає задоволенню.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Альянс»підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика»(03115, м. Київ, вул. Котельникова, 23; ідентифікаційний код 30026143) на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Альянс»(49044, м. Дніпропетровськ, бул. Катеринославський, 2, оф. 700; ідентифікаційний код 32495221) 9 896,00 грн. (дев’ять тисяч вісімсот дев’яносто шість гривень 00 коп.) заборгованості, 43,11 грн. (сорок три гривні 11 коп.) –3% річних, 108,86 грн. (сто вісім гривень 86 коп.) –інфляційних витрат, 103,64 грн. (сто три гривні 64 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У задоволенні вимог про стягнення пені –відмовити.

4.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                         Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення:  19.10.2009 року.