КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
17.06.09 р. № 02-03/602/18
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Жук Г. А. (доповідач по справі),
суддів:
Агрикової О.В.
Мазур Л. М.
судді-доповідача Жук Г. А.
при секретарі судового засідання: Єрмак Л.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Андишула А.М. –представник за дов. № 06-Д-09 від 28.05.2009 р.;
від відповідача 1: не з’явились;
від відповідача 2: не з’явились;
розглянувши матеріали апеляційної скарги № 478 від 13.04.2009 року Закритого акціонерного товариства «Бориспільський автозавод»на ухвалу господарського суду Київської області від 30.03.2009р.
у справі № 02-03/602/18 (суддя Кошик А.Ю.)
за позовом Закритого акціонерного товариства «Бориспільський автозавод», с.Проліски, Бориспілького району, Київської області;
до 1. Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5, м. Апостолове, Дніпропетровська область;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еталон-Авто», с.Проліски, Бориспілького району, Київської області;
про стягнення 147 656,18 грн.
В С Т А Н О В И В :
23.03.2009 р. Закрите акціонерне товариство «Бориспільський автозавод»звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еталон-Авто»про стягнення солідарно з відповідачів 109 954,00 грн. заборгованості за договором поруки б/н від 05.06.2008 року, 17 262,78 грн. інфляційних втрат, 2 666,01 грн. –3 % річних та 17 773,39 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.03.2009р. у справі № 02-03/602/18 позовні матеріали повернуто позивачеві без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст.63 ГПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що в порушення п. 3 ч.1 ст. 63 ГПК України позивачем не зазначено вимогу до кожного відповідача окремо, крім того, розрахунок інфляційних вимог не обгрунований відповідним розміром інфляції, а розрахунок пені не обґрунтований з посиланням на відповідний розмір подвійної облікової ставки НБУ.
Не погодившись з винесеною ухвалою, позивач, Закрите акціонерне товариство «Бориспільський автозавод»15.04.2009р., через місцевий господарський суд подав апеляційну скаргу № 478 від 13.04.2009 року (вх №2-04/1/4002/1077 від 05.05.2009р.), в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу передати на розгляд до місцевого господарського суду.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає чинному законодавству, оскільки вимоги позивача ґрунтуються на положеннях ч.1 ст. 554 ЦК України та умовах договору поруки, що передбачають солідарну відповідальність відповідачів у справі та надають позивачу право на свій розсуд пред’являти позов як до боржника або поручителя так і до боржника та поручителя одночасно.
Скаржник стверджує, що до позовної заяви додано розрахунок наведених нарахувань, в якому казаний зведений індекс інфляції на наведені індекси інфляції на підставі яких визначений зведений індекс, а також вказано облікову ставку НБУ у спірний період, в зв’язку з чим недоречною є вказівка місцевого господарського суду на те, що розрахунок інфляційних втрат та пені не обґрунтований розміром індексу інфляції на подвійної облікової ставки НБУ у спірний період.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.05.2009 р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено розгляд справи у складі колегії суддів: головуюча суддя –Жук Г.А., судді: Агрикова О.В., Мазур Л.М.
Під час розгляду апеляційної скарги представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Київської області від 30.03.2009р. у справі № 02-03/602/18 та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.
Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_5 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еталон-Авто»(відповідачі у справі) своїх представників в судове засідання не направили, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм процесуального права при винесені оскаржуваної судової ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Пункт 5 частини 1 статті 54 ГПК України передбачає, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягують чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Позовні вимоги повинні бути обґрунтованими певними обставинами, до яких відносяться: обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі, тобто сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.
До цих обставин також відносяться відомості, які підтверджують чи спростовують достовірність відомостей, що включаються в предмет доказування, а отже, дають можливість їх правильно оцінити.
Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що позивач не вказав обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проте в ухвалі про повернення позовної заяви, крім відомостей, передбачених ст. 86 ГПК України, мають бути зазначені підстави повернення позовної заяви, що не містить оскаржувана ухвала.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі вказав, що позивачем не зазначено вимогу до кожного відповідача окремо.
Водночас, судом першої інстанції зазначено, що розрахунок інфляційних вимог не обгрунований відповідним розміром інфляції, а розрахунок пені не обґрунтований з посиланням на відповідний розмір подвійної облікової ставки НБУ.
У п. 18 Інформаційний Листа від 11.04.2005 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»Вищий господарський суд України зазначив, що в випадках, коли вимога про стягнення сум штрафних санкцій, річних тощо є додатковою до основної (наприклад, про стягнення заборгованості) і розрахунок зазначених сум відсутній, суд, прийнявши позовну заяву, в порядку підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК) зобов'язує позивача надати такий розрахунок, за необхідності - з матеріалами, які його обґрунтовують, а в разі їх неподання - з урахуванням обставин конкретної справи застосовує зазначений припис пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову.
Таким чином колегія судів апеляційного господарського суду вважає, що повернення позовної заяви без розгляду є порушенням права позивача на звернення до суду за захистом. В даному випадку суд повинен врахувати вимоги статей 4-3, 22, 38, 65 ГПК України, які надають стороні право надавати докази в судовому засіданні та витребовувати судом докази в порядку підготовки справи до розгляду.
Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що предметом спору у даній справі позивачем визначено стягнення солідарно з відповідачів 109 954,00 грн. заборгованості за договором поруки від 05.06.2008 року, тому вважає безпідставним посилання суду на не визначення позивачем позовних вимог окремо до кожного відповідача, з огляду на те, що ч.1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Київської області від 30.03.2009р. у справі № 02-03/602/18 прийнята з порушенням норм процесуального права, порушує права позивача на звернення до суду за захистом, тому підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК.
Згідно з ч.4 ст. 106 ГПК України апеляційна інстанція, у випадках скасування ухвали про повернення позовної заяви без розгляду, передає справу на розгляд місцевого господарського суду.
За даних обставин, оскаржувана ухвала господарського суду Київської області від 30.03.2009р. у справі № 02-03/602/18 про повернення без розгляду позовної заяви Закритого акціонерного товариства «Бориспільський автозавод»до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еталон-Авто» про стягнення 147 656,18 грн., згідно п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України, є необґрунтованою, підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до господарського суду Київської області.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Бориспільський автозавод»на ухвалу господарського суду Київської області від 30.03.2009р. у справі № 02-03/602/18 - задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від 30.03.2009р. у справі № 02-03/602/18 про повернення позовної заяви Національного авіаційного університету - скасувати.
3. Справу № 02-03/602/18 направити для розгляду до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Жук Г. А.
Судді:
Агрикова О.В.
Мазур Л. М.
Дата відправки 22.06.09