441/742/16-ц 2/441/39/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2017 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого – Ференц О.І.

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

третіх осіб та їх представників - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_12 сільської ради Городоцького району Львівської області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_2, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог, - ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107 про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради, -

В С Т А Н О В И В:

08.06.2016р. позивач звернулася до суду із позовом, покликаючись на те, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2013р. у справі № 823/2242/13а за позовом ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_108, ОСОБА_109, прокурора Городоцького району в інтересах Городоцької районної державної адміністрації, Інспекції АБК у Львівській області до ОСОБА_12 сільської ради Городоцького району Львівської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_114, ОСОБА_11, ОСОБА_115, та на стороні відповідачів - управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області, ОСОБА_43, ОСОБА_101, ОСОБА_54, ОСОБА_88, ОСОБА_106, ОСОБА_73, ОСОБА_50 ОСОБА_31, ОСОБА_102, ОСОБА_87, ОСОБА_40, ОСОБА_77, ОСОБА_48, ОСОБА_35, ОСОБА_83, ОСОБА_95, ОСОБА_56, ОСОБА_72, ОСОБА_68, ОСОБА_96, ОСОБА_100, ОСОБА_49, ОСОБА_32, ОСОБА_69, ОСОБА_79, ОСОБА_116, ОСОБА_90, ОСОБА_78, ОСОБА_25, ОСОБА_23, ОСОБА_70, ОСОБА_65, ОСОБА_97, ОСОБА_92, ОСОБА_117 про визнання протиправними та скасування протоколу громадського слухання від 27.10.2009р. та рішень ОСОБА_12 сільської ради № 444 від 17.04.2008р. "Про виготовлення матеріалів вибору земельної ділянки під розміщення кварталу індивідуальної забудови", № 606 від 15.06.2009р. "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земель з передачі їх у власність громадянам для БОЖБ", № 656 від 06.11.2009р. "Про погодження і затвердження містобудівного обґрунтування розміщення кварталу індивідуальної забудови", № 657 від 06.11.2009р. "Про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки під квартал індивідуальної житлової забудови", № 767 від 21.05.2010р. "Про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки площею 12.1 га для розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови в с. Воля Бартатівська та передачі безкоштовно у приватну власність земельних ділянок громадянам для будівництва індивідуальних житлових будинків" позовні вимоги задоволено частково. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі № 876/10939/13 постанова Львівського окружного адміністративного суду у справі № 823/2242/13а залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2016р. у справі № к/800/38756/14 постанова Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2013р. та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014р. скасовані, провадження у справі закрито з роз'ясненням, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вказувала, що підставою її звернення в суд стало неправомірне прийняття відповідачем вищевказаних рішень без проведення громадського обговорення, в результаті чого позивач та треті особи на стороні позивача були позбавлені можливості висловити свою думку з приводу відведення земельної ділянки в с. Воля Бартатівська, яка відноситься до пасовища, під забудову. ОСОБА_8 наслідок мешканці с. Воля Бартатівська позбулися єдиного пасовища в селі, при прийнятті оспорюваних рішень не проінформовано громадськість про планову діяльність, а відтак не враховано громадські інтереси. З урахуванням ст.ст.1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням в межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративним центр. Правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності становлять суспільний, публічний інтерес, а незаконність рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає. Довідавшись в червні 2011р., що громадське пасовище роздане під індивідуальну житлову забудову без врахування думки жителів с. Воля Бартатівська, жителі села звернулися до прокуратури Городоцького району та Львівської області для здійснення перевірки щодо правомірності прийнятих рішень ОСОБА_12 сільською радою Городоцького району Львівської області. Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.04.2012р., складеного головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства України з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Львівській області ОСОБА_118, та даних перевірки від квітня 2012р., проведеної фахівцями інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, рішення ОСОБА_12 сільської ради XVI сесії V-го скликання № 444 від 17.04.2008р., яким надано дозвіл на виготовлення матеріалів вибору земельної ділянки під розміщення кварталу індивідуальної забудови, прийняте з порушенням ст.151 ЗК України, постанови КМУ № 427 від 31.03.2004р. "Про затвердження порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів", оскільки в рішенні не вказано, кому надається дозвіл на виготовлення матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови в с. Воля Бартатівська Городоцького району Львівської області, хоча є посилання на заяви жителів с. Воля Бартатівська та с. Бартатів, не вказано яких, не вказується орієнтовна площа та з яких земель, відсутнє викопіювання з планово-картографічних матеріалів. В подальшому рішенням ОСОБА_12 сільської ради Городоцького району Львівської області № 606 від 15.06.2009р. надано дозвіл на відведення земельних ділянок по передачі їх у власність громадянам для БОЖБ без погодження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки під індивідуальну житлову забудову в с. Воля Бартатівська без зазначення місця розташування земельної ділянки, без зазначення з якої категорії земель та яких угідь повинна бути відведена земельна ділянка, без зміни її цільового призначення, чим порушено ст.ст.151, 118 ЗК України, вимоги ст.24 Закону України "Про планування та забудову територій", ст.59 Закону України "Про землеустрій" тощо. Протягом декількох років до відповідача зверталися громадяни із заявами про надання їм земельних ділянок під будівництво та обслуговування житлового будинку. Проте в порушення вимог ч.6 ст.118 ЗК України в них не було вказано орієнтовного розміру таких земельних ділянок, не представлено викопіювання з кадастрової карти чи іншого планово-картографічного матеріалу, на яких було б зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. При прийнятті рішення відповідач вказаних заяв фактично не розглядав, хоча на цей факт посилається, проектів рішень з даними про голосування по кожному громадянину, який звернувся, не готувала, невідома точна кількість таких звернень та які з них були взяті до уваги, а які ні. ОСОБА_12 сільська рада, приймаючи рішення № 606 від 15.06.2009р. не зазначила ні орієнтовної площі земельної ділянки, ні місця її розташування. Крім цього протиправним є складення громадянами одного загального проекту землеустрою щодо відведення земель по передачі їх у власність для БОЖБ, оскільки кожен громадянин, звертаючись до відповідача, діяв самостійно і від свого імені, а об'єднання громадян для відведення земельних ділянок під спільне будівництво кварталу житлової забудови відсутнє.

В подальшому матеріали погодження місця розташування земельної ділянки затверджено рішенням ОСОБА_12 сільської ради № 657 від 06.11.2009р., яким також надано виконкому сільської ради дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки для розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови, проте в рішенні не вказано, з яких земель та умови відведення земельної ділянки, що суперечить вимогам законодавства України. Матеріали місця розташування земельної ділянки державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області погоджені 20.04.2010р. висновком № 04-02-2054, в якому вказано, що це землі сільськогосподарського призначення. ОСОБА_84 тим, містобудівне обґрунтування розташування земельної ділянки для розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови в с. Воля Бартатівська не погоджувалося органами охорони культурної спадщини, земельних ресурсів, а також до його затвердження рішенням ОСОБА_12 сільської ради № 656 від 06.11.2009р. не пройшло обов'язкової державної експертизи містобудівної документації, чим порушено ст.ст.3, 10 Закону України "Про планування та забудову території, п.2 Порядку проведення державної експертизи містобудівної документації", затвердженого постановою КМУ № 522 від 20.05.2009р., п.5.9 чинних ДБН Б 1.1-4.2009. Крім того містобудівне обґрунтування підлягало громадському обговоренню, проте ніякого повідомлення про проведення такого 27.10.2009р. в офіційних ЗМІ не публікувалося, хоча і висновком державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області від 21.10.2009р. № 11-5523 погоджено містобудівне обґрунтування при умові інформування громадськості про планову діяльність та врахування громадських інтересів. При проведеній прокуратурою перевірці виявлено, що документ реєстрації громадян-учасників громадських слухань відсутній, в протоколі громадського обговорення вказано 93 особи, частина прізвищ яких невідома, не була обрана погоджувальна комісія, не були присутні спеціалісти - представники органів земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органів, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини, відсутній акт про те, що пропозицій (зауважень) немає, відсутнє рішення погоджувальної комісії про врахування або вмотивоване відхилення пропозицій (зауважень), якщо такі були. Відтак відповідач, всупереч вимогам законодавства і з порушенням процедури проведення громадського обговорення, затвердив містобудівне обґрунтування розташування кварталу індивідуальної забудови.

При прийнятті відповідачем рішення № 657 від 06.11.2009р. "Про затвердження матеріалів місця розташування земельної ділянки під квартал індивідуальної житлової забудови площею 12.1 га" та рішення № 767 від 21.05.2010р. "Про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки для розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови в с. Воля Бартатівська та передачі безоплатно громадянам у власність земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків" не було визначено межі земельних ділянок по кожному громадянину окремо, що суперечить вимогам ст.ст.116, 118 ЗК України, відведення землі відбулося без зміни цільового призначення такої, що суперечить ст.20 ЗК України та ст.23 ЗК України. Окрім того було порушено розгляд самих заяв громадян, оскільки окремо такі заяви на сесії ради не розглядалися, проекти рішень з даними про голосування по кожному з громадян відсутні, рішення про надання приймалося списком.

Просила суд поновити термін позовної давності, оскільки він був пропущений з поважних причин, визнати протиправним протокол громадських слухань від 27.10.2009р., визнати протиправними та скасувати рішення ОСОБА_12 сільської ради № 444 від 17.04.2008р. "Про виготовлення матеріалів вибору земельної ділянки під розміщення кварталу індивідуальної забудови", № 606 від 15.06.2009р. "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земель з передачі їх у власність громадянам для БОЖБ", № 656 від 06.11.2009р. "Про погодження і затвердження містобудівного обґрунтування розміщення кварталу індивідуальної забудови", № 657 від 06.11.2009р. "Про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки під квартал індивідуальної житлової забудови", № 767 від 21.05.2010р. "Про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки площею 12.1 га для розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови в с. Воля Бартатівська та передачі безкоштовно у приватну власність земельних ділянок громадянам для будівництва індивідуальних житлових будинків".

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача та їх представник позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позові. Додатково представник третьої особи – ОСОБА_119, зазначила, що оспорюваними рішеннями ОСОБА_12 сільської ради Городоцького району порушено права не лише позивача, а й іншим мешканців с. Воля Бартатівська, які на даний час позбавлені можливості випасати свою худобу на пасовищі. Також їх позбавлено можливості брати участь у громадських обговореннях, оскільки про проведення таких не було доведено до відома через ЗМІ, у рішенні про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земель у приватну власність не вказано, кому саме такий дозвіл надається, проект відведення не був погоджений з органом охорони культурної спадщини. Крім того, під час передачі земельних ділянок за спірними рішеннями під будівництво житлових будинків не було змінено цільове призначення, адже згідно проекту роздержавлення спірна земельна ділянка відносилася до земель с/г призначення. Окрім інших позовних вимог просить також поновити позивачу строк позовної давності, оскільки такий пропущено з поважних причин, так як ОСОБА_11 очікувала на захист своїх прав під час розгляду справи в адміністративному суді, проте через спори про підвідомчість не реалізувала своїх прав.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, пояснивши, що позивачем не представлено жодного документу, який би підтверджував її право користування спірними землями з моменту роздержавлення і приватизації земель по сільській раді, як і не представлено доказів того, що спірна земельна ділянка будь-коли рішенням органу місцевого самоврядування була віднесена до категорії громадського пасовища. Відповідно до рішення КСУ № 18-рп/2004 від 01.12.2004р. у справі № 1-10/2004 про охоронюваний законом інтерес поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в законах України у логічно-смисловому зв’язку з поняттям «права» треба розуміти як прагнення до користування конкретними матеріальним або/та нематеріальним благом як зумовлений загальним змістом об’єктивного і прямо не опосередкований у суб’єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам. Тобто на правовий захист має право особа, права та охоронювані законом інтереси якої порушено відповідачем у справі. ОСОБА_8 встановлено матеріалами справи, спірна земельна ділянка відносилася до земель запасу, а відтак лише орган місцевого самоврядування мав право приймати рішення про її передачу іншим особам, в тому числі і в користування. Проте жодного рішення про передачу такої землі у користування як позивачу, так і третім особам на стороні позивача, сільською радою не приймалося, а відтак факт самовільного випасання худоби на цій земельній ділянці не може слугувати достатньою правовою підставою для твердження про наявність законного права позивача, яке підлягає захисту судом. Що ж до оспорюваних позивачами рішень, то представники відповідача пояснили наступне. Маючи у наявності вільні землі запасу, сільська рада прийняла рішення № 444 від 17.04.2008р., яким вирішила вибрати земельну ділянку під розміщення кварталу індивідуальної забудови. Вказане рішення прийнято на реалізацію повноважень, передбачених п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», а відтак в межах компетенції сільської ради. Встановивши можливість розташування на спірних землях об'єктів житлової і громадської забудови та можливість зміни цільового призначення земель, сільська рада затвердила містобудівне обґрунтування своїм рішенням № 656 від 06.11.2009р. та уповноважила виконавчий комітет ради замовити виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки (рішення № 657 від 06.11.2009р.) в порядку, визначеному ч.1ст. 20 ЗК України. Рішенням № 767 від 21.05.2010р. було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12,1 га для розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови та передано безкоштовно в приватну власність земельні ділянки для будівництва  індивідуальних житлових будинків. Дійсно, ЗК України вимагає вирішення кожної заяви про передачу у власність земельної ділянки індивідуально, але це не свідчить про обов’язок виносити окреме рішення відносно кожного громадянина. Відтак приймаючи рішення про передачу у приватну власність земельних ділянок за списком громадян ОСОБА_12 сільська рада жодним чином не порушила вимоги ст..118 ЗК України. Твердження позивача про необхідність виготовлення проекту відведення земельної ділянки кожному окремо не відповідає вимогам законодавства, чинного на момент прийняття рішення № 767 від 21.05.2010 року. Проект відведення земельної ділянки, що надається у користування або безоплатно передається у власність, відповідно до Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677, не розробляється, якщо не змінюється цільове призначення земельної ділянки та її межі. Оскільки, проект організації території визначив межі земельної ділянки як кварталу так і межі земельних ділянок для індивідуальної житлової забудови, а цільове призначення земельної ділянки встановлено проектом відведення земельної ділянки для кварталу індивідуальної житлової забудови, законних підстав для виготовлення проектів відведення кожною особою окремо не було. Також, станом на 17.04.2008 року, тобто на момент прийняття рішення ОСОБА_12 сільської ради № 444, не було необхідним проведення експертизи містобудівної документації. Вимоги ст. 18 Закону України «Про планування і забудову територій» в частині інформування населення про розроблення містобудівної документації сільською радою виконані, що підтверджується протоколом громадських слухань від 27.10.2009 року. Окрім цього, дане питання було предметом перевірки інспекцією ДАБК у Львівській області, про що складено акт від 08.12.2011 року № 12/9-юр, а також спільної перевірки у складі інспектора ДАБК, спеціаліста управління Держкомзему у Львівській області та помічника прокурора Городоцького району Львівської області від 07.02.2012 року, якими встановлено відсутність порушень із вказаних питань. Протокол є документом, носієм доказової інформації, у якому фіксується порядок проведення громадських слухань, проте він не містить у собі рішення суб’єкта владних повноважень, а відтак не може бути предметом оскарження. Окрім того, ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій», на яку посилається позивач, не підлягає до застосування у спірних правовідносинах, оскільки визначає порядок надання дозволів на будівництво, чого не було у даному випадку. Крім того, на момент прийняття рішення про надання дозволу на виготовлення матеріалів попереднього погодження для розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови та виготовлення  містобудівного обґрунтування державні будівельні норми (ДБН) Б.1.1-4-2009 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування», на які посилається позивач,  не діяли, а згідно вимог ДБН В.1.1-4-2002 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування», які діяли на момент прийняття оспорюваного рішення, не вимагали погодження органу охорони культурної спадщини, інших погоджень чи проведення експертиз. Крім того заявою від 11.08.2016р. представник відповідача просить застосувати строк позовної давності (т.1, а.с.133, т.2 а.с.34-36), оскільки зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_11 дізналася про оспорювані рішення у червні 2011р., до суду звернулася лише у 2016р., тобто після спливу строку позовної давності. Жодних поважних причин пропуску такого строку позивачем та її представником не наведено. Посилання представника позивача на те, що позивач брала участь у адміністративній справі № 813/2242/13а в якості третьої особи на стороні позивача, не може братися судом до уваги як обставина, що перервала строк позовної давності, оскільки ОСОБА_11 самостійних вимог не заявляла, хоча мала таку можливість.

Треті особи на стороні відповідача та їх представники висловилися за відмову у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених представниками відповідача. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимоги ОСОБА_11 з наступних міркувань.

Судом встановлено, що рішенням ОСОБА_12 сільської ради Городоцького району Львівської області ХVІ-ої сесії V-скликання  № 444 від 17.04.2008р. «Про виготовлення матеріалів вибору земельної ділянки під розмущення кварталу індивідуальної забудови» надано дозвіл на виготовлення матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для розміщення кварталу індивідуальної забудови на території ОСОБА_12 сільської ради в с. Воля Бартатівська Городоцького району. ОСОБА_8 вбачається зі змісту даного рішення, воно прийняте на підставі заяв жителів с. Бартатів та с. Воля Бартатівська Городоцького району Львівської області щодо виділення їм земельних ділянок під будівництво індивідуальних житлових будинків.

Відповідно до ч.1 ст. 116 Земельного Кодексу України  в редакції, яка діяла станом на момент прийняття вищевказаного рішення, громадяни та юридичні особи набувають права власності  та права  користування  земельними  ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням  органів  виконавчої  влади  або органів   місцевого   самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.116 Земельного Кодексу України в цій же редакції набуття права на землю громадянами та  юридичними  особами здійснюється  шляхом  передачі  земельних  ділянок у власність або надання їх у користування.  Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації   земельних   ділянок,   які   перебувають  у  користуванні громадян;

б) одержання   земельних   ділянок   внаслідок   приватизації  державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання  земельних  ділянок  із  земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» в редакції, яка діяла станом на 17.04.2008р., виключно на пленарних засідання сільських, селищних, міських рад вирішуються питання регулювання  земельних відносин.

Враховуючи те, що до ОСОБА_12 сільської ради надійшли заяви громадян України, в тому числі і жителів с. Воля Бартатівська та с. Бартатів, щодо виділення їм земельних ділянок під будівництво індивідуальних житлових будинків, з метою їх розгляду сільською радою було прийнято рішення про надання дозволу на виготовлення матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для розміщення кварталу індивідуальної забудови на території ОСОБА_12 сільської ради в с. Воля Бартатівська Городоцького району. При цьому на даному етапі не визначалося місце фактичного розташування такої земельної ділянки, ОСОБА_12 сільська рада діяла згідно наданих їй повноважень та у спосіб, встановлений Законом України, а відтак при прийнятті даного рішення її дії були правомірними.

В подальшому рішенням ОСОБА_12 сільської ради ХХІІІ-ої сесії V-скликання  від 15.06.2009р. № 606 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земель з передачі їх у власність громадянам для БОЖБ» надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земель з передачі їх у власність громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.

Відповідно до ч.6 ст. 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної  ділянки  із  земель державної або комунальної власності для  ведення   фермерського   господарства,   ведення   особистого селянського  господарства,  ведення  садівництва,  будівництва  та обслуговування жилого будинку,  господарських  будівель  і  споруд (присадибної   ділянки),   індивідуального   дачного  будівництва, будівництва  індивідуальних  гаражів  у  межах  норм  безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної

ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської

міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської

ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються

матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а

також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної

ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно вимог ч.5 ст.151 ЗК України в редакції, яка діяла станом на червень 2009р., серед необхідних документів, які повинні були бути додані до заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки, є позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами, копія документа, що посвідчує особу – для фізичних осіб.

Відповідний  орган  державної   влади або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями розглядає заяву (клопотання) і в тижневий строк з дня її реєстрації направляє її копії на розгляд територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду). Зазначені органи протягом трьох тижнів з дня одержання заяви (клопотання) надають відповідній сільській, селищній, міській, районній, обласній раді чи КМУ, РМ АРК, місцевій державній адміністрації висновок про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), граничні розміри земельної ділянки та її площі, склад угідь земель, вимоги щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином уже на момент прийняття рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земель з передачі їх у власність громадянам для БОЖБ ОСОБА_12 сільська рада Городоцького району Львівської області мала отримати висновки відповідних органів, передбачених ст..151 ЗК України в редакції, яка діяла станом на момент прийняття такого рішення, а, отже, і висновок органу охорони культурної спадщини. Проте, як вбачається із матеріалів справи, такий висновок був отриманий відповідачем 29.04.2010р. (т.1 а.с.248), тобто уже після прийняття рішення від 15.06.2009р. № 606 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земель з передачі їх у власність громадянам для БОЖБ».

Крім цього, в порушення вимог вищецитованих ст..ст.118, 151 ЗК України до заяв громадян, які зверталися у сільську раду, не долучалися жодні графічні матеріали бажаного місця розташування земельних ділянок з її орієнтованими площами, не було вказано про такі і у висновках відповідних органів, що були необхідні для належного прийняття рішення про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення таких земельних ділянок. Відповідачем не представлено суду доказів розгляду на сесії ради відповідних  заяв громадян про надання їм земельних ділянок у власність у строки, встановлені ЗК України, проектів рішень з даними про голосування по кожному громадянину, який звернувся, не відома точна кількість таких звернень громадян до Бартатіської сільської ради,  які з них були взяті до уваги сільською ради, а які  - ні та з яких причин.

З огляду на наведене при прийнятті рішення ОСОБА_12 сільською радою Городоцького району Львівської області від 15.06.2009р. № 606 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земель з передачі їх у власність громадянам для БОЖБ» було порушено вимоги чинного на той час земельного законодавства.

ОСОБА_8 вбачається із протоколу громадських слухань від 27.10.2009р. о 16 год. 00 хв. ОСОБА_12 сільською радою було проведено громадські слухання з питання затвердження містобудівного обґрунтування по розміщенню кварталу індивідуальної житлової забудови в с. Воля Бартатівська Городоцького району Львівської області, на яких було зареєстровано 93 особи - учасники громадських слухань. За наслідками громадських слухань визначено, що затвердження містобудівного обґрунтування по розміщенню кварталу індивідуальної житлової забудови в с. Воля Бартатівська оцінюється позитивно громадськістю, проектоване будівництво є доцільним і потрібним для мешканців с. Воля Бартатівська та с. Бартатів Городоцького району Львівської області.

Відповідно до ст. 30-6 Закону України «Про планування і забудову територій», яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, затвердження проектів  містобудівної  документації,  місцевих правил забудови без їх громадського обговорення  забороняється,  а матеріали   громадського   обговорення  є  невід'ємною  складовою містобудівної документації, місцевих правил забудови.

Організація та порядок  проведення громадських слухань визначений ст.ст. 30-3 - 30-5 вищевказаного Закону. Так, відповідно до ст.30-5 Закону протокол слухань  складається  секретаріатом за участю членів погоджувальної  комісії,  підписується  ними  та  головуючим.   За наявності   спірних   питань,   обґрунтованих   з   посиланням  на нормативно-правові  акти,  у   протоколі   фіксується   мотивоване обґрунтування члена (членів) погоджувальної комісії.

Способи захисту суб'єктивних цивільний прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів закріплений у ст.16 ЦК України. Задоволенню підлягають лише ті позовні вимоги, які сприяють відновленню порушеного права позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Серед таких способів захисту передбачено і визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Протокол  є документом, носієм доказової інформації, у якому фіксується  порядок проведення громадських слухань. Такий документ не містить у собі рішення суб'єкта владних повноважень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), відтак його скасування не може призвести до відновлення жодного порушеного права чи інтересу, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

В продовження, рішенням ОСОБА_12 сільської ради ХХVІ-ої сесії V-скликання  № 656 від 06.11.2009 року погоджено і затверджено містобудівне обґрунтування під розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови в с. Воля Бартатівська площею 12,1 га (т.1. а.с.21).

ОСОБА_8 вбачається з матеріалів справи, містобудівне  обґрунтування до його затвердження погоджувалось заступником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області ОСОБА_120 21.10.2009р. та керівником відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Городоцької районної державної адміністрації ОСОБА_121 у квітні 2009р..

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» у разі  якщо  органи  виконавчої  влади  або органи місцевого самоврядування мають намір забудови з  власної  ініціативи  або  з урахуванням  пропозицій щодо намірів забудови вільних від забудови територій,  внесених фізичними чи юридичними особами,  вони вправі доручити   відповідному   органу   земельних   ресурсів  і  органу містобудування  та  архітектури  внести  пропозиції  щодо   добору земельних ділянок відповідно до земельного законодавства. Добір земельних ділянок здійснюється на підставі затверджених містобудівної  документації  та   документації   із   землеустрою, регіональних або місцевих правил забудови. Містобудівне обґрунтування    погоджується   з   відповідними органами  містобудування  та  архітектури,  земельних   ресурсів, охорони   культурної спадщини,  природоохоронним та санітарно-епідеміологічним органом. Свої висновки зазначені органи надають протягом місяця з дня подання на їх розгляд містобудівного обґрунтування незалежно один від одного. Містобудівні умови і обмеження  забудови  земельної  ділянки, викладені в містобудівному обґрунтуванні, після його погодження та врахування результатів  громадського   обговорення   в   порядку, встановленому  цим  Законом,  затверджуються рішенням відповідного органу  виконавчої  влади  або  органу  місцевого   самоврядування одночасно із затвердженням містобудівного обґрунтування.

Крім того, відповідно до п.2 Порядку проведення державної експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 522 від 20.05.2009 року, експертизі  підлягають усі види містобудівної документації (Генеральна схема планування території України,  схеми  планування територій,  генеральні  плани  населених  пунктів,  детальні плани територій, проекти забудови територій, містобудівні обґрунтування) незалежно від замовника та джерел фінансування. Експертизі підлягають    усі    зміни,    що   вносяться   до містобудівної документації,  у тому  числі  ті,  що  вносяться  за результатами громадського обговорення.

З огляду на наведене безпідставними є твердження представників відповідача про відсутність вимоги на проведення державної експертизи містобудівної документації, оскільки станом на момент затвердження такої рішенням сільської ради вищевказані норми постанови КМУ діяли і були загальнообов’язковими.

ОСОБА_8 вже зазначалося вище, висновок органу охорони культурної спадщини був отриманий відповідачем лише у 2010р., тобто після прийняття рішення № 656 від 06.11.2009 року «Про погодження і затвердження містобудівного обґрунтування під розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови в с. Воля Бартатівська площею 12,1 га», що не відповідає вимогам вищевказаних норм Закону. Враховуючи відсутність такого на момент прийняття оспорюваного рішення та відсутність державної експертизи містобудівної документації суд приходить до висновку, що містобудівне обґрунтування під розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови в с. Воля Бартатівська (площею 12,1 га) не могло бути затверджене відповідачем.

Згідно з рішенням  № 657  від 06.11.2009р. відповідачем затверджено матеріали погодження місця розташування земельної ділянки під квартал індивідуальної житлової забудови площею 12,1 га, а рішенням № 767 від 21.05.2010 року відповідачем затверджено проект щодо відведення земельної ділянки для розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови в с. Воля Бартатівська та передано громадянам безоплатно у приватну власність земельні ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків.

Відповідно до п.2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004р.  (в редакції, що діяла на момент прийняття оспорюваних рішень), проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення. В даному випадку межі земельної ділянки по кожному громадянину окремо не визначалися в натурі, а межа земельної ділянки встановлена в цілому на 12,1 га, що не відповідало положенням чинних на той момент ст.ст. 116, 151 Земельного Кодексу України.

ОСОБА_8 вбачається з матеріалів справи, відповідачем відведено землі під будівництво за рахунок земель, які  згідно даних державного земельного кадастру та матеріалів Проекту роздержавлення і приватизації земель ОСОБА_12 сільської ради народних депутатів Городоцького району Львівської області, розробленого в 1995 році  Львівським філіалом інституту землеустрою, відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення. Наведене також підтверджується і матеріалами проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови в с. Воля Бартатівська.

Зі змісту заяв громадян, яким було виділено земельні ділянки у приватну власність, вбачається, що такі земельні ділянки необхідні їм для індивідуальної житлової забудови.

Згідно ч.2 ст. 20 Земельного Кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами  місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Згідно з ч.1 ст. 23 Земельного Кодексу України землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не приймалось рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок.

З огляду на наведене при прийнятті рішення № 657  від 06.11.2009р. «Про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки під квартал індивідуальної житлової забудови площею 12,1 га» та рішення № 767 від 21.05.2010 року «Про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки для розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови в с. Воля Бартатівська та передачі громадянам безоплатно у приватну власність земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків» ОСОБА_12 сілька рада допустила порушення вимог ЗК України в частині необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки, що було необхідним для подальшої передачі такої земельної ділянки під будівництво житлових будинків.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених у ст.61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами в розумінні ст.57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Ст.152 Земельного кодексу України передбачає право власника земельної ділянки або землекористувача вимагати усунення будь-який порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків.

Позивач звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати протокол громадських слухань та рішення ОСОБА_12 сільської ради Городоцького району Львівської області як такі, що порушують її права. При цьому позивач в обґрунтування факту порушення її прав вказує на позбавлення її можливості брати участь у громадському обговоренні, позбавлення її права на випасання худоби та можливого підтоплення її будинку внаслідок незаконної забудови спірної земельної ділянки.

Згідно ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 78 ЗК України встановлено, що право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

В судовому засіданні представником позивача не доведено, на думку суду, факту порушення прав ОСОБА_11 при прийнятті оспорюваних рішень відповідачем. ОСОБА_8 було встановлено в судовому засіданні, зокрема і з пояснень представників громади с. Воля Бартатівська, вони були присутні на громадських слуханнях при обговоренні містобудівного обґрунтування, знали про час та місце проведення такого, оскільки відповідні оголошення були розміщені у публічних місцях, зокрема на дошці оголошень біля ОСОБА_122 та сільської ради, підтвердили це у судовому засіданні також представники відповідача. Твердження представника позивача про те, що протокол громадських слухань сфальсифікований і такі слухання взагалі не проводилися, не доведені жодними належними та допустимими доказами, факт непред’явлення такого протоколу на вимогу прокуратури в іншому судовому засіданні такого факту не підтверджує.

З приводу позбавлення позивача права на випасання худоби слід зазначити наступне. В матеріалах справи міститься лист-відповідь ОСОБА_12 сільської ради на адвокатський запит ОСОБА_6 від 21.01.2016р., згідно з яким ОСОБА_11 (дочка) має у власності земельний пай розміром 3.0637 га, який не обробляється, та 3 корови. ОСОБА_8 ствердив у судовому засіданні представник позивача, земельний пай ОСОБА_11 зданий в оренду сільськогосподарському підприємству. З огляду на наведене та наявність у позивача землі сільськогосподарського призначення площею більше 3 га, яка може використовуватися і для випасання худоби, суд вважає необґрунтованою вимогу позивача з приводу необхідності забезпечення такого її права на випасання худоби шляхом скасування рішень ОСОБА_12 сільської ради та, в подальшому, позбавлення права приватної власності інших осіб на земельні ділянки, оскільки таке суттєво порушить права інших осіб.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трегубенко проти України» заява № 61333/00 суд наголошує, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний inter alia – «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов’язково повинно відповідати принципу пропорційності. ОСОБА_8 неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар», що свідчить про порушення ст..1 Протоколу № 1.

З приводу посилань позивача у позові на можливість підтоплення її житлового будинку у випадку забудови спірної земельної ділянки, суд вважає такі безпідставними, оскільки жодними матеріалами справи не підтверджується наявності у ОСОБА_11 на праві приватної власності житлового будинку в с. Воля Бартатівська, можливість підтоплення будинку, у якому вона проживає, є виключно припущеннями та не підтверджено належними і допустимими доказами у справі. ОСОБА_84 тим, як вбачається з акту встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування, квартал індивідуальної житлової забудови межує лише із землями загального користування сільської ради, а саме дорогою та канавою, що спростовує вищевикладені припущення ОСОБА_11 щодо можливості підтоплення житлового будинку, в якому вона проживає.

Сам факт порушень ОСОБА_12 сільської ради Городоцького району Львівської області норм чинного законодавства на момент прийняття окремих оспорюваних рішень не може слугувати підставою для їх скасування, оскільки згідно вимог ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, а відтак необхідною умовою для задоволення позовних вимог позивача є доведеність порушення, невизнання чи оспорювання його законних прав чи інтересів, чого не було встановлено у даній цивільній справі.

З приводу застосування позовної давності до даних правовідносин, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки          (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

З огляду на наведене суд вважає обґрунтованою заяву представників відповідачів про застосування позовної давності до даних правовідносин та визнає, що термін такої позивачем пропущено, оскільки в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що про оспорювані рішення ОСОБА_12 сільської ради Городоцького району Львівської області ОСОБА_11 дізналася ще в 2011р., позовну заяву в суд подала у 2016р., тобто із пропуском встановленої ст.257 ЦК України позовної давності. При цьому жодних поважних причин пропуску такого строку ні позивачем, ні її представником в судовому засіданні не наведено, а факт участі її в іншому процесі в якості третьої особи не свідчить про переривання такого строку, оскільки ОСОБА_123 із самостійними вимогами про захист її прав не зверталася, адміністративний позов був заявлений в інтересах держави, а відтак правові підстави його задоволення були іншими і не були спрямовані на захист інтересів фізичних осіб.

З огляду на те, що в судовому засіданні не доведено факту порушення прав позивача та з урахуванням роз'яснень, даних в п.11 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009р. "Про судове рішення у цивільній справі", підставою для відмови у позові слід вважати недоведеність позовних вимог.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.15-16, 321, 386 ЦК України, ст.ст.12, 116, 118, 151-153 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 214-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_11 до ОСОБА_12 сільської ради Городоцького району Львівської області , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_2, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог, - ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107 про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Городоцький районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий О.І. Ференц