КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-26850/08 Головуючий у 1 інстанції Островська О.О.
Суддя доповідач Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Суддів:
при секретарі:Зайця В.С.,
Кузьменка В.В.,
Попович О.В.,
Медовниці Ю.О.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Білоцерківському районі на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Білоцерківському районі про зобов’язання проведення перерахунку доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до УПФ України в Білоцерківському районі про зобов’язання проведення перерахунку доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2008 року позов задоволено частково, а саме:
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в в Білоцерківському районі провести перерахунок доплати до пенсійного забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, який встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік з 01.07.2007 року на весь період, коли така доплати передбачена чинним законодавством.
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строк від інших осіб не надійшло.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована і постійно проживає в АДРЕСА_1 та перебуває на обліку в УПФ України в Білоцерківському районі Київської області, як непрацюючий пенсіонер, що підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_1, від 21.06.1993 року, а також є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до 4-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 виданим Київською облдержадміністрацією 07.07.1994 року, проживає та зареєстрована в зоні радіоекологічного контролю, отримує підвищення до пенсійного забезпечення як непрацюючий та проживаючий в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до постанови KM України за № 106 від 23.07.1991 року (додаток № 1) Білоцерківський район віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю – одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Отже, позивач, як непрацюючий пенсіонер, відповідно до Закону має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено, що вказана доплата до пенсії проводиться відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп., передбаченому постановою KM України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції посилався на наступне:
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст. 113 Конституції України KM України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розмір доплати до пенсії, визначений постановою KM України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суперечить вимогам ст. 39 Закону та іншим нормам Законів.
Так, згідно Закону України «Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлений 185 грн., який згідно внесень послідуючих змін до Державного бюджету України зростав кожен наступний рік і в жодному з цих законів не було обмежень застосування розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при визначенні компенсаційних виплат відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд також зазначив, що дію положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було зупинено на 2006 рік і на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.
Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було доповнено вказаний Закон статтею 71, згідно якою дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.
За рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема, п. 30 ст. 71 Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішення Конституційного Суду є остаточним і обов’язковим до виконання на території України. Крім того в п. 5 зазначеного рішення вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції в частині визначення дати, з якої підлягає стягненню доплата до пенсії, з огляду на наступне.
Колегія суддів вважає, що позивач має право на доплату до пенсії за проживання на території посиленого радіоактивного забруднення в розмірі заробітної плати, передбаченої ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» починаючи з 09.07.2007 року, тобто з дати винесення рішення № 6-рп Конституційним судом України і по 31.12.2007 рік.
Згідно Закону України від 15.03.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визначено розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня 2007 року – 440 гривень, а з 1 жовтня 2007 року – 460 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга УПФ України у Білоцерківському районі Київської області підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині визначення дати, з якої підлягає стягненню доплата до пенсії.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 201, 205, 207 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в в Білоцерківському районі задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2008 року змінити, виклавши резолютивну частину постанови наступним чином:
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Білоцерківському районі провести перерахунок доплати до пенсійного забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісячно за період з 09 липня 2007 року по 01 жовтня 2007 року та з розрахунку 460 грн. щомісячно за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 рік.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
_____________________ В.С. Заяць
_____________________ В.В. Кузьменко
_____________________ О.В. Попович