ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
01.08.2006 року Справа № 7/164
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Баннової Т.М.
суддів Бойченка К.І.
Парамонової Т.Ф.
за присутністю секретаря
судового засідання Сідорової О.А.,
за участю прокурора Губської А.В., посвідчення від 06.06.01 № 484
та представників сторін:
від позивача – Кострова О.С., дов. від 30.01.06 № 310/07
від відповідача – Мазур А.В., дов. від 31.05. 06 б/н
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства
„Міюран”
на постанову
господарського суду Луганської області
від 04.05.06
по справі № 7/164 ( суддя –Калашник Т.Л.)
за позовом Прокурора Попаснянського району Луганської
області в інтересах держави в особі
Управління Пенсійного Фонду України в
Попаснянському районі Луганської
області
до відповідача Селянського фермерського господарства
„Міюран”
про стягнення 572 грн. 40 коп.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Попаснянського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі –Управління ПФУ) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Селянського фермерського господарства „Міюран” (далі –СФГ „Міюран”) недоїмки в сумі 327 грн. 77 коп. по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, 243 грн. 76 коп. штрафних санкцій та 0 грн. 87 коп. пені.
Постановою господарського суду Луганської області від 04.05.06 позов задоволено у повному обсязі. Мотивована постанова обґрунтованістю позовних вимог; положеннями ст.ст. 17, 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон), Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду від 19.12.03 N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 за N 64/8663, Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”; неперерахуванням відповідачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
СФГ „Міюран” не погодилося з постановою місцевого господарського суду та звернулося з апеляційною скаргою, в якій йдеться про скасування постанови та прийняття нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права ( ст.ст.107, 110, 111, 119, 121, 122, 128, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 19 Конституції України). Скаржник стверджує про неотримання ним позовної заяви, ухвал та постанови суду першої інстанції та позбавленням СФГ „Міюран” у зв’язку з цим можливості пояснити суду власну правову позицію, а саме стосовно відсутності предмету спору, також про існування на момент звернення позивача до суду виконавчих документів щодо примусового стягнення з відповідача 572 грн. 40 коп., які знаходяться на стадії виконання.
Прокурор та позивач доводи заявника скарги оспорюють, просять залишити постанову, що оскаржується, без змін.
Розглянув матеріали, справи обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав прокурора та представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, СФГ „Міюран” є платником страхових внесків відповідно до положень ст.ст. 14, 15 Закону.
Відповідно до п.6 ч.2 ст. 17 Закону відповідач, як страхувальник, зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Вказані зобов’язання відповідачем не виконані належним чином. Вимоги про сплату боргу, які були направлені йому Управлінням ПФУ відповідно до положень ст. 106 Закону, СФГ „Міюран” отримані, не оскаржені, але суми недоїмки не сплачені.
Наявність його заборгованості станом на 01.03.06, що заявлена до стягнення, та розмір сум за позовом відповідач не оспорює.
Доводи СФГ „Міюран” стосовно примусового стягнення спірної суми за виконавчими документами відповідачем не доведені належним чином відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, та спростовуються постановами Державної виконавчої служби у Попаснянському районі від 23.02.06 про повернення вимог Управління ПФУ за відсутністю майна боржника, що надані до справи прокурором та позивачем.
Отже, висновки суду першої інстанції за постановою ґрунтується на вимогах чинного законодавства та відповідають фактичним обставинам справи.
Посилання заявника скарги на порушення судом норм процесуального права не можуть бути прийняти до уваги з урахуванням вимог п.4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового можуть бути порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Отже, підстав для скасування постанови не вбачається.
У судовому засіданні 01.08.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 104, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 254, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
У Х В А Л И В :
1.Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства „Міюран” на постанову господарського суду Луганської області від 04.05.06 по справі №7/164 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 04.05.06 по справі №7/164 залишити без змін.
Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т.М.Баннова
Судді К.І.Бойченко
Т.Ф.Парамонова