ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
01.08.2006 року Справа № 6/138ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Баннової Т.М.
суддів Бойченка К.І.
Парамонової Т.Ф.
за присутністю секретаря судового засідання Сідорової О.А.
та представників сторін:
від позивача – Мова В.І., дов. від 14.06.06 № 668
Вітко Н.В., дов. від 14.07.06 № 793,
Ржевська Л.В., дов. від 14.07.06 № 794
від відповідача – Пурик С.О., дов. від 01.12. 05 № 06-01
розглянув у відкритому
судовому засідання
апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України
в м. Лисичанську Луганської області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 19.05.06
по справі № 6/138ад ( суддя –Василенко Т.А.)
за позовом Колективного підприємства
„Лисичанський завод залізобетонних
виробів”
до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в
м. Лисичанську Луганської області
про скасування рішення
Повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснювалося за ініціативою суду відповідно до п. 2.1 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 06.07.05.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Позивач –Колективне підприємство „Лисичанський завод залізобетонних виробів” (далі –КП „Лисичанський завод залізобетонних виробів”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про скасування рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі –Управління ПФУ) від 15.07.05 №2767/06-10 та зобов’язання відповідача відізвати вимогу від 01.07.05 №Ю 1/3 з відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції.
Постановою місцевого господарського суду від 19.05.06 позов задоволений. Мотивована дана постанова вимогами ст.ст. 105, 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон), Постанови Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-2 „Про затвердження Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі –Порядок); припущенням порушень відповідачем при розгляді заяви позивача про узгодження вимоги.
Управління ПФУ не погодилося з постановою місцевого господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій воно просить скасувати постанову та прийняти нове рішення з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на ненадання судом можливості забезпечити явку законного представника відповідача у судовому засіданні та порушення ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, на вимоги ст. 106 Закону, п.2, пп.3.2, 3.3 Порядку. Скаржник стверджує, що з його боку ніяких порушень щодо терміну розгляду заяви позивача не було.
Позивачем право на надання в письмовій формі заперечень на апеляційну скаргу згідно положень ст. 191 Кодексу адміністративного судочинства України не використано.
У судовому засіданні представник позивача доводи заявника скарги оспорює, просить залишити без змін оскаржувану постанову місцевого господарського суду.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Управлінням ПФУ відповідно до ст. 106 Закону направлено позивачеві вимогу від 01.07.05 № Ю 1/3 про сплату боргу в сумі 349451 грн. 59 коп.
КП „Лисичанський завод залізобетонних виробів” не погодився з вимогою Управління ПФУ та звернувся до відповідача із заявою від 13.07.05 №559 про узгодження вказаних вимог.
Заява про узгодження вимог позивачем подана з дотриманням вимог п.2 Порядку щодо строків подання та супроводжувалася необхідними документами, що на думку КП „Лисичанський завод залізобетонних виробів”, свідчить про відсутність у нього суми недоїмки, зазначеної у вимозі.
Відповідно до п.2.5 Порядку за результатами розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату недоїмки територіальний орган Пенсійного фонду приймає одне з таких рішень:
- про повне або часткове задоволення заяви страхувальника про узгодження вимоги про сплату недоїмки, скасування оскарженої вимоги про сплату недоїмки та надсилання страхувальнику нової вимоги;
- про залишення вимоги про сплату недоїмки без змін, а заяви страхувальника без задоволення.
У порушення вимог п.2 Порядку Управління ПФУ за рішенням, що оскаржується, вирішив повернути заяву КП „Лисичанський завод залізобетонних виробів” без розгляду на підставі п.5.3 Порядку. Проте, вказаним пунктом встановлені підстави для повернення скарг, поданих з порушенням порядку і строків, визначених пунктами 3.3 та 4.1 цього Порядку, тобто у разі подання страхувальником, банком, організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, первинних скарг на рішення органу Пенсійного фонду та у разі подання страхувальником, банком, організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, повторної скарги.
Підстави повернення заяви про узгодження вимог про сплату недоїмки передбачені п.1.6 Порядку, згідно якого заява повертається з відповідними обґрунтуваннями особі, яка її подала, у разі оформлення заяви без дотримання вимог п.п. 1.6 та 2.1 Порядку.
Причини повернення позивачеві без розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату боргу у рішенні Управління ПФУ від 15.07.05 №2767/06-10 не зазначені, строк на повернення заяви, встановлений п.1.6 Порядку, Управлінням ПФУ не дотриманий.
Посилання заявника скарги на порушення судом норм процесуального права не можуть бути прийняті до уваги, оскільки доводи Управління ПФУ, що викладені ним у відзиві на позовну заяву, судом при винесенні постанови враховані.
Крім того, згідно положень п.4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови є порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судовому засіданні 01.08.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 104, 167, 195, 198, 200 205, 206, 254, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 19.05.06 по справі № 6/138ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 19.05.06 по справі № 6/138ад залишити без змін.
Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т.М.Баннова
Судді К.І.Бойченко
Т.Ф.Парамонова