Справа № 569/2101/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2017 року м.Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі:

головуючого суддi ОСОБА_1,

пpи секpетаpi ОСОБА_2,

з участю: позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6

представника відповідача РМР ОСОБА_7,

представника відповідача ВК РМР ОСОБА_8

представника третьої особи ОСОБА_9

pозглянувши в судовому засiданнi в мiстi Рiвному спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Рівненської міської ради, Виконавчого комітету Рівненської міської ради,третя особа ОСГ «Фортеця» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до Рівненського міського суду з позовом до Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа ОСГ «Фортеця» про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії, в якому просять з урахування уточнених позовних вимог: визнати рішення Рівненської міської ради від 10.04.2015 року, 18.09.2015 року, 16.10.2015 року, 27.05.2016 року про відмову у переведенні нежитлових приміщень №12,22,52,53 в гуртожитку по вул.. Коцюбинського,6 в м.Рівне в житлові та наданні їх для  проживання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за розглядом їх заяв від 10.03.2015 року, 03.09.2015 року, 19.09.2015 року та 27.04.2016 року – нечинними, зобов’язати Рівненську міську раду розглянути питання про приведення нежитлових приміщень №12,22,52,53  в житлові та зобов'язати виконавчий комітет Рівненської міської ради надати позивачам житлові кімнати №12,22,52,523 в гуртожитку по вул. Коцюбинського, в м.Рівне та ордери на вселення в них: ОСОБА_3 - кімнату №12; ОСОБА_4 - кімнату №523, в якій він проживає; ОСОБА_5 - кімнату №22; ОСОБА_6 - кімнату №52.

В обґрунтування свої вимог вказали, що вони проживають досить тривалий час в гуртожитку по вул.. Коцюбинського.6 в м.Рівне, а саме : ОСОБА_3 – з 1987 року, ОСОБА_4 – з 1979 рок, ОСОБА_5 – з 1978 року, ОСОБА_6 – з 1973 року, а також працювали на ВАТ РЗВА більше 10 років, що утримувало гуртожиток в якому проживають позивачі. В кімнатах проживають по двоє, площа кімнати 12 м. кв. З 2000 році власником вищевказаного гуртожитку було РВФДМУ в Рівненській області. Орендарем даного гуртожитку від 2006 року було ТзОВ «РЗВА-Електрик». Також вказують, що звертались із заявами до РВФДМУ в Рівненській області, а також до ТзОВ «РЗВА-Елекртик» щодо надання їм кімнат для проживання. Відповідь була негативною мотивуючи тим, що вільних кімнат немає. Рішенням Рівненської міської ради від 28.04.2011 року гуртожиток по вул.. Коцюбинського, 6 в м.Рівне прийнятий в комунальну власність та дозволена приватизація кімнат. З 17.07.2012 року  створене об’єднання співвласників гуртожитку «Фортеця». Відповідно від 25.09.2012 року згідно акта приймання-передачі об’єкта з управління в управління (з балансу) прийнято гуртожиток на баланс ОСГ «Фортеця». Після передачі гуртожитку в комунальну власність звільнились чотири нежитлові приміщення, а саме згідно технічного паспорту №47026 (приміщення №12,22,52,53). Вказують, що зазначені приміщення, які знаходяться в м. Рівне по вул.. Коцюбинського,6 пустують досить тривалий час і є приватними для проживання, що підтверджує висновок судово-будівельно-технічної експертизи за №50112/1ФМ. Вони неодноразово звертались до Рівненської міської ради про переведення цих кімнат в житлові і надання їх їм для проживання. Однак їм було відмовлено. 10.03.2015 р., 18.05.2015 р., 03.09.2015 р..19.08.2015 р. згідно постанови від 07.04.2015 року ними було подано звернення до Рівненської міської ради щодо зміни цільового призначення, а саме: переведення із нежитлових приміщень у житлові із наданням ордерів на вселення кожному із них відповідно до зазначених заяв. Відповідями Рівненської міської ради які є необґрунтованими і не відповідають суті зазначених заяв, повідомлено наступне: «законодавством не передбачено повноваження місцевих рад чи їх виконавчих органів щодо переведення нежитлових приміщень в нежитлові. Також звернули увагу на те, що їм потрібно звернутись до управління ОСГ «Фортеця» щодо спірних кімнат у зв’язку з тим, що усі нежитлові приміщення та інші приміщення, як загальне майно передано на їх баланс. Вказують, що гуртожиток є комунальною власністю рівненської міської ради. ОСГ «Фортеця» - є балансоутримувачем, який не вправі вирішувати питання щодо переведення із нежитлових в житлові приміщення,  а також для надання мешканцям для приватизації кімнат. Вважають, що Рівненська міська рада та ОСГ «Фортеця» своєю бездіяльністю досить тривалий час постійно створюють їм перешкоди в отримані вищевказаних приміщень.

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити, з  підстав зазначених у адміністративному позові та уточненнях до адміністративного позову.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили в позові відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення позивачів, представників відповідачів та представника третьої особи  дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити частково, враховуючи таке.

Судом встановлено, що згідно рішення Рівненської міської ради від 28 квітня 2011 року за № 510, гуртожиток, що розташований по вул.. Коцибюбинського,6 в м,Рівне, був прийнятий в комунальну власність міста, як цілісний майновий комплекс без зміни цільового його призначення.

17 липня 2012 року Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Рівненської міської ради було зареєстровано об'єднання співвласників гуртожитку № 6 по Коцюбинського «Фортеця».  

Згідно акта приймання - передачі об'єкта в управління з управління (з балансу) від 25 вересня 2012 року гуртожиток, що розташований по вул. Коцюбинського,6 в м.Рівне, передано як цілісний майновий комплекс  Об'єднанню  співвласників гуртожитку «Фортеця».

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 47 Конституції України кожному гарантує право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно пп. 2 п. «а» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належать власні повноваження з вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.

Органи місцевого самоврядування в межах своє компетенції мають право розпоряджатися комунальним майном, та змінювати категорію приміщень, будинків, споруд.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 11 Житлового Кодексу України переведення нежитлових будинків (їх частин), нежитлових приміщень до складу житлових здійснюється у разі дотримання таких умов:

1) волевиявлення власника приміщення;

2) наявність письмової згоди на переведення нежитлових приміщень до складу житлових, що надана заінтересованими особами (співвласниками, особами, які користуються такими та суміжними приміщеннями і майнові або немайнові права та інтереси яких можуть бути порушені);

3) наявність висновків державних органів, підготовлених відповідно до законодавства щодо можливості переведення нежитлових будинків (їх частин), нежитлових приміщень у житлові.

Рішенням міської ради, як правило, затверджується Порядок переведення житлових приміщень у нежитлові та їх реконструкції, проте у справі доказів про затвердження такого Положення Рівненською міською радою, немає.

Згідно пункту 3 Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року (далі - Положення) обстеження стану жилих будинків провадиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження жилих будинків залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.

При обстеженні стану жилих будинків відомчого або громадського житлового фонду до складу комісії включається також представник органу, який здійснює управління відповідним фондом.

Комісія має право залучати в установленому порядку фахівців проектних, науково-дослідних та інших організацій.

Пунктом 8 Положення передбачено, що виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних депутатів розглядає подані комісією матеріали і приймає рішення щодо придатності жилого будинку (жилого приміщення) для проживання. У випадках, коли виконавчий комітет місцевої Ради дійде висновку про можливість і доцільність усунення негативних факторів шляхом проведення капітального ремонту жилого будинку (жилого приміщення), він приймає рішення про проведення такого ремонту.

Як вбачається із матеріалів справи, отримуючи численні звернення позивачів з питання переведення нежитлових приміщень гуртожитку в житлові, по суті не розглянула питання про можливість та доцільність проведення ремонтних робіт або капітального ремонту вказаних нежитлових приміщень на предмет можливості їх переведення в житлові.

Суд констатує той факт, що виконання робіт з перебудови та перепланування нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках з подальшим використанням їх як житлових приміщень повинно здійснюватись за згодою співвласників будинку та без обмеження їх інтересів та житлових прав.

Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України «Про переведення жилих приміщень державної, колективної, приватної форм власності у нежилі» власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/04 від 02.03.2004 року у справі про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та статей 1,10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) передбачено, що допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 вказаного Закону, стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним (стаття 41 Конституції України), забезпечується державою і захищається судом (стаття 55 Конституції України).

Відповідно до пунктом 1 частини статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є  верховенство права.

В Рішенні Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010  зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Суд вважає, що позивачі мали обґрунтовані очікування щодо дотримання суб'єктом владних повноважень при  зверненні до нього з відповідними заявами, вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, тобто, розраховували  на те, що суб'єкт владних повноважень діятиме на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Відповідачем у справі, - Рівненською міською радою , як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів та не доведено правомірності бездіяльності у вирішенні порушених позивачем питань.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме зобов’язати Рівненську міську раду розглянути питання про приведення нежитлових приміщень №12,22,52,53  в гуртожитку по вул.. Коцюбинського,6 в м.Рівне  в житлові.

Вирішуючи питання про зобов'язання виконавчий комітет Рівненської міської ради надати позивачам житлові кімнати №12,22,52,523 в гуртожитку по вул. Коцюбинського, в м.Рівне та ордери на вселення в них: ОСОБА_3 - кімнату №12; ОСОБА_4 - кімнату №523, в якій він проживає; ОСОБА_5 - кімнату №22; ОСОБА_6 - кімнату №52 суд вказує наступне, що до компетенції адміністративних суддів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів, прийнятих або вчинених ними при здійснення владних управлінських функцій.

За змістом статті 15 ЦПК України під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних суддів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених законодавством. За загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизначених або оспорюваний прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна із сторн є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування житловими приміщеннями у будинку державного чи приватного житлового фонду, житлово-будівельних кооперативів, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору. Зобов’язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитку. Такі спори є житловими (цивільним) спорами, незалежно від участі у справі суб’єкта владних повноважень як відповідача. Отже суд приходить до висновку, що спір порушений позивачами за своєю сутністю є цивільно-правовим, і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання виконавчий комітет Рівненської міської ради надати позивачам житлові кімнати №12,22,52,523 в гуртожитку по вул. Коцюбинського, в м.Рівне та ордери на вселення в них: ОСОБА_3 - кімнату №12; ОСОБА_4 - кімнату №523, в якій він проживає; ОСОБА_5 - кімнату №22; ОСОБА_6 - кімнату №52 – підлягають до закриття провадження у справі.

На підставі вищевикладеного ст. ст. 3,19, 21, 43 Конституції України, ст.ст. 12, 39 ЗК України, керуючись ст. ст. 2, 11, 71, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Рівненської міської ради, Виконавчого комітету Рівненської міської ради,третя особа ОСГ «Фортеця» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії – задоволити частково.

Зобов’язати Рівненську міську раду розглянути питання про приведення нежитлових приміщень №12,22,52,53  в гуртожитку по вул.. Коцюбинського,6 в м.Рівне  в житлові.

В частині позовних вимог про зобов'язання виконавчий комітет Рівненської міської ради надати позивачам житлові кімнати №12,22,52,523 в гуртожитку по вул. Коцюбинського, в м.Рівне та ордери на вселення в них: ОСОБА_3 - кімнату №12; ОСОБА_4 - кімнату №523, в якій він проживає; ОСОБА_5 - кімнату №22; ОСОБА_6 - кімнату №52 - провадження в адміністративній справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського адміністративного апеляційного суду через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної  скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Рівненського міського суду                                                      Харечко С.П.