Справа № 2-а 630 /2009 р./
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 жовтня 2009 року Суд Совєтського району міста Макіївки Донецької області
у складі головуючого судді: ТРИПУТІНОЇ Т.М.
при секретарі КУЗЬМІНА В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки «Про визнання дій неправомірними та зобов”язання провести перерахунок та виплату пенсії”,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом у липні 2009 року та просить визнання дії відповідача неправомірними, зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з 1 червня 2009 року у відповідності до статей 49, 50 та частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" .
Позивачка у позовній заяві посилається на неправомірну відмову відповідача у перерахунку та виплаті державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 та частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеної до першої категорії та інваліда 2 групи.
У судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги в частині перерахунку пенсії з 1 квітня 2008 року у зв»язку з тим, що вперше вона звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 18.03.2008 року і їй було відмовлено в проведенні цього перерахунку.
Представник відповідача в особі Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки у судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та дала пояснення про те, що відсутні правові підстави для перерахунку та виплати позивачці державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Відповідач посилається на ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» , якою встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності внаслідок каліцтва або захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія у розмірі 20% прожиткового мінімуму для інвалідів 2 групи, що складає з 1.10.2008 року (498 х 20%) = 99,60 гр. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначається згідно із Законом України «Про державний бюджет України» і не може коригуватись іншими нормативно-правовими актами. Пенсія, яку одержує позивачка не є нижчою за розмір, встановлений законодавством України
Вислухавши у судовому засіданні сторони, дослідивши та оцінивши надані докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 віднесена до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, визнана інвалідом 2 групи, що підтверджується довідкою МСЕК № 010657, причина інвалідності - захворювання, пов'язане з роботою на ЧАЕС, що не заперечується відповідачем.
Спірними у справі є питання правомірності нарахування та виплати позивачеві розмірів державної та додаткової пенсії за шкоду здоров’ю, яку позивачка отримує на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені саме цим законом (спеціальний закон), оскільки відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 спеціального закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам віднесеним до категорій 1,2,3,4. Ст. 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Нормами статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника.Зазначені норми розповсюджуються на позивачку яка віднесена до категорії 1.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-1V, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне врахування".
Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначені, пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, то вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Абзацом 1 пункту 13 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України "Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-УІ (надалі - Закон № 107) були внесені зміни, в тому числі й до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (пункт 28 розділу II).
Частина 3 статті 54 та стаття 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції Закону № 107) встановлюють нижчі розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, а також розміри щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у процентному співвідношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які - втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № Ю-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, і до статей 50, 54.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У пункті 6 рішення КСУ, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, які були чинними до внесення змін Законом № 107. Частина 3 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-4 від 17 листопада 2005 року) визначає, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35 Закону).
Частиною 1 статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності. Частина друга вищенаведеної статті визначає, що за наявності у непрацюючих інвалідів 2 і 3 груп - у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу - за їх вибором пенсія то інвалідності призначається у розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Зазначене посвідчує, що після внесення змін у частину третю статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" (17 листопада 2005 року), обчислення і призначення пенсії по інвалідності здійснюється за правилами загального закону, внаслідок чого розмір пенсії по інвалідності поставлений в залежність від розміру пенсії за віком, обчисленої за нормами загального закону.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності у чоловіків - 25 років, а у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття доповнена частиною 3 Законом України № 2505 від 25.03.2005 року (набрав чинності з 31 березня 2005 року), тоді як частина 3 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінена Законом України від 17.11.2005 року № 3108-15 (набрав чинності з 13 грудня 2005 року).
Не врахування відповідачем зазначених змін стало однією з причин помилкового висновку щодо неможливості застосування стосовно позивача норм статті 28 загального закону в частині визначення мінімального розміру пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму.
Враховуючи, що порядок обчислення мінімальної пенсії за віком встановлений лише нормами Закону України № 1058, суд вважає за необхідне також застосувати аналогію закону, закріплену статтею 9 КАС України, відповідно до якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.
Частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19.91 гр. та 22.30 гр., що визначені постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету" від 3 січня 2002 року № 1 (зі змінами внесеними постановою № 895 від 13 липня 2004 року), суд не приймає до уваги, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих значень неможливо. Якщо "порядок" відповідав на питання "як, яким чином", то "розмір" - "скільки".
Вищенаведена частина статті 54 викладена із змінами згідно із Законами України № 2532-12 від 1 липня 1992 року та № 3285-12 від 17 червня 1993 року (в редакції Закону № 230/96 від 6 червня 1996 року), тоді як частина 3, яка визначає обчислення і призначення пенсії по інвалідності змінена Законом № 3108-15 від 17 листопада 2005 року (набрала чинності 13 грудня 2005 року) і регулює безпосередньо правила обчислення пенсій за нормами статті 54 спеціального закону.
Стаття 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Суд зазначає, що за нормами частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-ХІУ.
Позиція відповідача ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України, огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-яким із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижчого рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС.
Суд не приймає доводи відповідача, як з огляду на недоведеність приписів зазначених постанов до спірних відносин, так і з огляду на положення принципу законності, визначених пунктами 2-4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У судовому засіданні оглянута пенсійна справа позивачки з якої випливає, що вона дійсно зверталася до відповідача з письмовою заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі вимог ст.. 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішенням відповідача від 18.03.2008 року позивачці було письмово відмовлено у проведенні цього перерахунку.
Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі саме з 1 квітня 2008 року.
Керуючись статтями 49,50,54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статтями 41-42, 47-51, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-12З, 151-154, 158, 162, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки «Про визнання дій неправомірними та зобов”язання провести перерахунок та виплату пенсії” - задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області в частині відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності зі статтями 49, 50, ст.54 ч.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області провести такий перерахунок у відповідності зі статтями 49, 50, ч.4 ст. 54, 67ч.3 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність по інвалідності, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 1 квітня 2008 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного Адміністративного суду через Совєтський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя: