КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-27915/08 Головуючий у І інстанції – Чугуєвська Т. П.
Суддя-доповідач – Кузьменко В. В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2009 року колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Кузьменко В. В.,
суддів Заяць В. С., Земляної Г. В.,
при секретарі Бундуков С. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про стягнення заборгованості по невиплаченому в повному обсязі підвищенню до пенсії як дитині війни, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2008 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по невиплаченому в повному обсязі підвищенню до пенсії як дитині війни за 2007 рік.
Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2008 року позов задоволено: зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням надбавки до пенсії як дитині війни, за 2007 рік, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду – частковому скасуванню з таких підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачу слід здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за 2007 рік з урахуванням 30% підвищення відповідно до мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Судова колегія не може погодитися з таким висновком суду в повній мірі.
Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, п. 12 ст. 71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Проте Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
З урахуванням зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
Отже, визнані неконституційними положення вказаних законів втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.
Відповідно, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог стосовно зобов'язання відповідача здійснити перерахунок доплати на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року, не обґрунтовано застосував зазначену норму, оскільки у цей період вона не діяла.
Відтак, з урахуванням вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачу підвищення до пенсії, відповідачу слід врахувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що підвищення до пенсії має обраховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни.
З огляду на викладене, постанова Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2008 року підлягає скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про стягнення заборгованості по невиплаченому в повному обсязі підвищенню до пенсії як дитині війни – задовольнити частково.
Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2008 року в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2007 року до 09.07.2007 року – скасувати.
У задоволенні позову в цій частині відмовити.
В решті постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2008 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 11 вересня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: В. С. Заяць
Г. В. Земляна
Повний текст постанови виготовлений 11 вересня 2009 року.