КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-27910/08 Головуючий у І інстанції – Мартинов Є.О.
Суддя-доповідач – Літвіна Н.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15вересня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
суддів: Маслія В.І.
Ситникова О.Ф.
при секретарі: Овчіннікові А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської районної державної адміністрації на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської районної державної адміністрації про стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2008 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської районної державної адміністрації про стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2001-2007 роки.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щорічну допомогу на оздоровлення, проте зазначена допомога була виплачена їй в значно меншому розмірі.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2008 року позовні вимоги задоволені частково. Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської районної державної адміністрації Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1. щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2007 рік.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Колегією суддів встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення, яка виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Суд першої інстанції розглядаючи питання щодо стягнення заборгованості по виплаті одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2001-2004 року, прийшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині оскільки, на момент виникнення спірних відносин процесуальним законом, який встановлював строк на оскарження в судовому порядку рішень органу державної влади, був Цивільний процесуальний Кодекс України 1963 року. Статтею 248-5 зазначеного Кодексу було передбачено, що скаргу може бути подано до суду у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли особі стало відомо або їй повинно було стати відомо про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Цією ж статтею також встановлено, що пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом, якщо буде встановлено, що його пропущено з поважних причин. Судовою колегією не встановлено поважних причин для поновлення пропущеного строку, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення допомоги за 2005 рік, відповідачем зазначена допомога була виплачена позивачу у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2005 та 2006 роки дію статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в цій частині на відповідність Конституції та законів України не переглядалися, а тому відповідачем була проведена виплата вказаної допомоги у повному обсязі.
Що стосується вимог позивача в частині стягнення з відповідача грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення на її користь недоплаченої допомоги за 2007 рік підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію абзацу четвертого частини четвертої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
За наведених обставин, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язаний проводити зазначені виплати у спосіб та в розмірах, що встановлені законодавством, чинним на момент їх здійснення.
Відповідач в апеляційній скарзі посилався на те, що виплата вказаної допомоги за 2007 рік позивачу було здійснено до прийняття вищезазначеного рішення Конституційного суду України в тому обсязі, які були встановлені на той час, а тому її виплата у розмірі, встановленомуЗаконом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не підлягає.
Однак, доказів виплати вказаної допомоги за 2007 рік до прийняття рішення Конституційного суду України відповідачем не надано.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.71 КАС України – кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів того, коли саме ним було сплачено допомогу на оздоровлення, а тому рішення підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської районної державної адміністрації на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської районної державної адміністрації про стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення – залишити без задоволення.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 22 вересня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 21 вересня 2009 року.