Справа № 1-19/ 2007 рік

ВИРОК Ім"ям України

19 лютого 2007 року                                                 Яготинський районний суд

Київської області     В складі головуючого КОЩІЯ М.Н.                               при секретарі ТВЕРДОХЛІБ Г.М.                           з участю прокурора ЛЕЩЕНКО С.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в Яготинському райсуді справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, укрїнця, громадянина України, з освітою 11 класів, не жонатого, не військовозобов"язаного, не працюючого, судимого за вироком Яготинського районного суду Київської області - 18 жовтня 2002 року за ст.ст. 185 ч.З, 75, 76 КК України до 3 років б місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, 17 лютого 2003 року за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.З, 70,71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки , звільненого від відбування покарання за постановою Миневицького районного суду Волинської області від 23 травня 2006 року умовно-достроково на строк 7 місяців 12 днів,

в злочині, передбаченому ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З січня 2007 року біля 11 год. ОСОБА_1 зайшов до приміщення Яготинського . інституту МАУП, розташованого в м.Яготині Київської області по вул. Поштова 61, де хотів зустрітися з своїм знайомим. На другому поверсі він побачив відчинені двері одного з кабінетів і вирішив зайти туди, запитати, де може побачити свого знайомого. В кабінеті, де знаходилося робоче місцеІНФОРМАЦІЯ_2 інституту ОСОБА_2 нікого не було, а на столі стояла жіноча сумочка, звідки підсудний викрав з гаманця гроші в сумі 25 грн. та мобільний телефон „Моторола" вартістю 1425 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 1450 грн.

Коли він вийшов з кабінету та почав спускатися по східцях на перший поверх приміщення, то був затриманий потерпілою, в нього було виявлено телефон та гроші та були викликані працівники міліції.

Допитаний в судовому засіданні підсудний вину визнав та показав, що 3 січня 2007 року він зайшов до приміщення Яготинського МАУП, так як хотів зустрітися з своїм знайомим , який навчався в інституті. Він піднявся на другий поверх, де побачив привідкриті двері, вирішив зайти до цього кабінету та запитати де можна знайти свого знайомого. Коли він зайшов до кабінету, то там не було нікого, на столі стояла жіноча сумка, він вирішив побачити, що там знаходиться. Відкривши сумку, він виявив гаманець, де знаходилися 25 грн., які він взяв і сховав до кишені курточки. Коли він виходив з кабінету, то почув мелодію мобільного телефону, яка лунала з сумочки. Він повернувся, забрав телефон, а коли виходив з кабінету, то туди зайшов молодий чоловік,який запитав: „Де ОСОБА_2?" Він відповів, що не знає де вона знаходиться і чоловік закрив двері.

Через деякий час він також вийшов з кабінету і направився до виходу з приміщення, а коли спускався по східцях на перший поверх назустріч йому йшов той чоловік, що розшукував ОСОБА_2 та незнайома жінка, як виявилось це була потерпіла. Вона запропонувала йому піднятися до кабінету ОСОБА_2 де він віддав мобільний телефон та гроші потерпілій, а вона викликала працівників міліції, які і затримали його.

Розкаюється в скоєному, просить суворо його не карати.

Крім визнання вини підсудним, його вина доведена і іншими фактичними обставинами справи.

Дії підсудного за ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України кваліфіковано вірно, так як він вчинив замах на крадіжку чужого майна - телефону та грошових коштів, належних потерпілій ОСОБА_2 на суму 1450 грн., повторно, але злочин не було закінчено з причини, які не залежали від його волі, так як він був затриманий працівниками інституту.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного та особу підсудного, який скоїв злочин в період строку умовно-дострокового звільнення, по місцю проживання характеризується в цілому позитивно, в скоєному розкаюється і вважає, що покарання йому необхідно обрати в вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне.

Враховуючи характеристику особи підсудного у суду немає підстав для обрання йому покарання, не зв"язаного з позбавленням волі.

Відносно до ст. 71 КК України суд вважає за необхідне до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком суду.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

                          ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання 2 (два) роки та 6 місяців позбавлення волі.

В силу ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Яготинського районного суду Київської області від 17 лютого 2003 року та остаточне покарання йому рахувати 3 (три) роки позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній -взяття під варту , строк відбування покарання рахувати з 3 січня 2007 року , до вступу вироку в законну силу, утримувати його в Київському слідчому ізоляторі № 13 Державного департаменту по контролю за виконанням покарань.

  Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області на

протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту

вручення йому копії вироку.