Номер провадження: 11-кп/785/933/14

Номер справи місцевого суду: 513/639/14-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Олініченко В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2014 року                                                                                            м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді Олініченко В.В.,

судів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі Головченко Ю.Л.,

за участю прокурора Коздоби Л.М.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляцію ОСОБА_4 на вирок Саратського районного суду Одеської області від 20.05.2014 р. та його клопотання про застосування амністії по кримінальному провадженню № 12014160420000130 від 13.03.2014 р. відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимого:

1) 11.04.1991 року Саратським районним судом Одеської області за ст.98, ч.3 ст. 81, 42 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 46-1 КК України з відстрочкою на 2 роки;

2) 27.11.1991 року Приазовським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 140 , ст. 43 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 25-1 КК України - умовно з обов'язковим залученням до праці;          

3) 09.07.1992 року Бердянським міським судом Запорізької області за ст.17, ч.1 ст.183, ст.43 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, 12 серпня 1996 року звільнився у зв'язку з відбуттям покарання;

4) 30.09.1998 року Приазовським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 140, ч.2 ст. 141, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі, 17 серпня 2001 року звільнений з місць позбавлення волі на підставі постанови Вольнянського райсуду Запорізької області від 16.08.2001 р. про застосування амністії - ст. 5 Закону України «Про амністію» від 05.07.2001 р.;

5) 04.10.2002 року Приазовським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 185, ч.3 ст.185, ст.ст. 70, 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, 28 вересня 2005 року звільнився у зв'язку з відбуттям покарання;

6) 27.06.2006 року Саратським районним судом Одеської області за ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

7) 07.02.2007 року Ізмаїльським міським судом Одеської області за ч.3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

8) 07.08.2007 року Саратським районним судом Одеської області за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від покарання умовно-достроково на 3 місяці 10 днів, на підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 14.06.2010 року;

9) 15.04.2011 року Приазовським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 186 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

10) 12.10.2011 року Приазовським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

11) 05.12.2011 року Приазовським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70, ч. 4 ст.70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

12) 07.08.2012 року Приазовським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

13) 02.04.2013 року Саратським районним судом Одеської області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

14) 19.11.2013 року Саратським районним судом Одеської області за ч.3 ст. 185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,

обвинуваченого за ст. 185 ч. 3 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

          Вироком Саратського районного суду Одеської області від 20.05.2014 р. ОСОБА_4 засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначене за даним вироком, більш суворим, що призначено за попереднім вироком Саратського районного суду Одеської області від 19.11.2013 р., остаточно призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

          Зазначеним вище вироком ОСОБА_4 засуджений за те, що 24.02.2006 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, він з метою таємного викрадення чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, перестрибнувши через огорожу, проник до господарського двору будинку №20, розташованого по вул. Чапаєва в с. Новоселівка Саратського району Одеської області, звідки таємно, повторно, викрав трьох овець вагою 50 кілограм кожна, які належали на праві власності потерпілому ОСОБА_5, чим спричинив потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 1050 гривень, після чого з місця скоєння правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальні збитки на вищевказану суму.

          В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4, не оскаржуючи свою вину та обставини вчиненого ним злочину, просить вищезазначений вирок суду пом’якшити, застосувавши до нього ст. 69 КК України на підставі ст. 66 КК України, врахувавши пом’якшуючі покарання обставини, а саме те, що він свою вину визнав, щиро кається, активно сприяв розкриттю злочину, має паралізовану матір та батька інваліда ІІ групи, сам хворіє на виразку шлунку та бронхіальну астму, потерпілий жодних претензій до нього не має.

           Одночасно в своєму письмовому клопотанні ОСОБА_4 просить застосувати до нього амністію на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», посилаючись на ст. 3 Закону, зазначивши, що він відбув вже більше половини строку призначеного йому покарання.

          Обвинувачений направив до суду кілька письмових клопотань, в яких просить розглядати його апеляцію та клопотання без його участі.

          Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції та клопотання, розглянувши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що ні апеляція, ні клопотання не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_4, заявляючи вимоги про застосування до нього ст.ст. 69, 75 КК України посилається на те, що суд не взяв до уваги всі пом’якшуючі обставини, а саме те, що його мати перенесла інсульт та є на даний час паралізованою, а батько ОСОБА_6 є інвалідом ІІ-ї групи, він же сам має важку хворобу шлунку – виразку та має бронхіальну астму.

          Однак до апеляційної скарги на підтвердження вказаних обставин не долучено жодних доказів. Такі докази не досліджувались в судовому засіданні суду першої інстанції і відсутні в матеріалах кримінального провадження.

          Більше того, відповідно до довідки Долинської сільської ради та характеристики з місця проживання (а.п.94-95 т.1), ОСОБА_4 зареєстрований на території сільської ради, але довгий час за місцем реєстрації не проживає.

          При таких обставинах доводи обвинуваченого про наявність інших пом’якшуючих обставин є необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги.

          Підстав для застосування до обвинуваченого, з огляду на дані про його особу, ст. 69,75 КК України, колегією суддів не встановлено.

          Як видно із вироку суду, при призначенні покарання за вчинений злочин на підставі ч.4 ст. 70 КК України, суд застосував найбільш м’який принцип – поглинув більш м’яке покарання за даним вироком, покаранням, призначеним за попереднім вироком, який вступив в законну силу та стосовно якого у колегії суддів не має повноважень на його перегляд.

          Також колегією суддів не встановлені підстави для застосування до обвинуваченого закону України «Про амністію в 2014 р.», в тому числі ст. 3, так як відповідно до ст. 8 вказаного Закону, амністія до нього не може бути застосована.

          Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження та вироку суду, ОСОБА_4 був засуджений 07.08.2007 року Саратським районним судом Одеської області за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від покарання 22.06.2010 р. умовно-достроково на 3 місяці 10 днів на підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 14.06.2010 року (а.п.99, т.2, 120, 110-111 т.1);

          Після звільнення з місць позбавлення волі в період умовно-дострокового звільнення від покарання за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, ОСОБА_4 31.07.2010 р. та 27.08.2010 р. знову вчинив тяжкі злочини, за які був засуджений вироком Приазовського районного суду Запорізької області 12.10.2011 р. (а.п,129-130 т.1) та вироком Приазовського районного суду Запорізької області від 07.08.2012 р. за вчинення тяжких злочинів за ст.185 ч.3 КК України, за які на даний час відбуває покарання.

          Крім того, як видно із даних про особу обвинуваченого на день вступу в дію закону України «Про застосування амністії в Україні» обвинувачений мав більше 2-х судимостей за вчинення тяжких злочинів та знову оскаржуваним вироком засуджений за вчинення тяжкого злочину.

          Відповідно до п. «в» ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та відповідно до п. «б» ст.8 Закону України «Про амністію в 2014 р.» амністія не може бути застосована до:

          «осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та особливо тяжких злочинів»;

          «осіб, які раніше звільнилися з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин протягом не відбутої частини покарання».

          На підставі викладено колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для пом’якшення покарання, призначеного судом обвинуваченому, а також для застосування до нього амністії.

                    Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 419 КПК України, Законом України «Про застосування амністії в Україні» та законом України «Про амністію в 2014 р.» колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

          Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Саратського районного суду Одеської області від 20.05.2014 р. стосовно нього – без змін.

          Клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування до нього амністії – залишити без задоволення.

          Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

          Судді апеляційного суду Одеської області:           В.В. Олініченко

                                                                                                                         ОСОБА_3

          ОСОБА_2