Справа № 661/624/16-ц

Провадження № 2/661/10/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року м. Нова Каховка

Новокаховського міського суду Херсонської області

Суддя - Ведяшкіна Ю.В.,

секретар судового засідання - Артеменко А.П.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна.

У відкритому судовому засіданні брали участь:

представник позивача - ОСОБА_3,

представник третьої особи - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Краснопер Л.Ю.,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом в якому просила зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 загальною площею 60,7 кв.м., житловою площею 36,4 кв.м. та виключити її з акту опису й арешту майна від 18 лютого 2016 року, складеного в рамках зведеного виконавчого провадження № 47980860, яке знаходиться на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 06 травня 1997 року виконавчим комітетом Новокаховської міської ради Херсонської області, їй та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності належала квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1; 12 січня 2016 року рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області припинено право власності ОСОБА_2 на 1/4 частку зазначеної квартири та визнано за ОСОБА_5 право власності на 2/4 частки та залишено у власності ОСОБА_6 та у її власності по 1/4 частини спірної квартири; 08 лютого 2016 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 подарували їй 3/4 частини зазначеної квартири, про що було укладено договір дарування від 08 лютого 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Новокаховського нотаріального округу Іваніщенко С.І. та зареєстрований в реєстрі за № 145, тобто на сьогоднішній день їй на праві приватної власності належить вся квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 60,7 кв.м., житловою площею 36,4 кв.м. 18 лютого 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в рамках зведеного виконавчого провадження № 47980860 складено акт опису й арешту майна боржника ОСОБА_2, яким описано і накладено арешт на 1/4 частину спірної квартири, який вона вважає незаконним, оскільки майно на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, тому вимушена звернутись до суду із зазначеним позовом.

В судове засідання позивачка не з'явилась у адресовані суду заяві просила справу розглядати у її відсутність та заучастю її представника, позовні вимоги просила задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, у адресованій суду заяві, просив справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «АльфаБанк» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що право власності позивачки набуто в незаконній спосіб, оскільки частину спірної квартири, яка належала відповідачу ОСОБА_2 відчужено за наявності чинного арешту, накладеного 25 квітня 2014 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в рамках виконавчого провадження №43100202 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АльфаБанк» заборгованості. Крім того вважає, що державна реєстрація права власності на 3/4 частини спірної квартири за ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка була проведена 28 січня 2016 року на підставі рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 12 січня 2016 року, та відповідно договір дарування зазначеної частини спірної квартири позивачці є недійними, оскільки зазначене рішення суду оскаржується в апеляційному порядку, та є таким, що не набрало законної сили, тому, на його думку, ОСОБА_1 на сьогоднішній день не набула право власності на зазначене майно, отже право звернення до суду з відповідним позовом їй не належить. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позову. В останнє судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судовому засіданні, позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що арешт накладений 25 квітня 2014 року постановою державного виконавця, який було зареєстровано в реєстрі обтяжень 28 квітня 2014 року та складений акт опису й арешту майна боржника від 18 лютого 2016 року є правомірним, та здійсненим у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

Суд заслухавши учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 06 травня 1997 року виконавчим комітетом Новокаховської міської Ради народних депутатів, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.

25 квітня 2014 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 661/1456/13-ц виданого 17 квітня 2014 року Новокаховським міським судом Херсонської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 ОСОБА_9 на користь ПАТ «АльфаБанк» заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №ІВ386-МВ/08 від 24 листопада 2008 року в сумі 335 428 865,07 грн., в рамках якого 25 квітня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2, з забороною відчуження, зареєстрованого в реєстрі обтяжувань 28 квітня 2014 року. 30 червня 2015 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виконавче провадження зазначене виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження № 47980860.

12 січня 2016 року рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області припинено право власності ОСОБА_2 на 1/4 частку житлової квартири АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/4 частини квартири в сумі 49500 грн., які знаходяться на депозитному рахунку Новокаховського міського суду Херсонської області. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 2/4 частки трьохкімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 60,7 кв.м., житловою площею 36,4 кв.м., залишивши у власності ОСОБА_6 право власності на 1/4 частину трьохкімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, залишивши у власності ОСОБА_7 право власності на 1/4 частину трьохкімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Яке ухвалою Апеляційного суду Херсонської області змінено, збільшено суму стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості 1/4 частини квартири з 49500,00 грн. до 110991,62 грн., які знаходяться на депозитному рахунку Новокаховського міського суду Херсонської області. В іншій частині рішення суду залишено без зміни.

08 лютого 2016 року приватним нотаріусом Новокаховського нотаріального округу Іваніщенко С.І. завірено та зареєстровано в реєстрі за № 145, договір дарування частини квартири відповідно до умов якого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 подарували ОСОБА_1, а вона в свою чергу прийняла у дар 3/4 частини квартири АДРЕСА_1, яка належали їм на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 06 травня 1997 року виконавчим комітетом Новокаховської ради та рішення Новокаховського міського суду від 12 січня 2016 року, ухваленого у справі № 661/4987/15-ц, після чого 28 січня 2016 року проведено державну реєстрацію права власності на частку спірного майна.

Відповідно до інформаційної довідки державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Новокаховського нотаріального округу Іваніщенко С.І. здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 3/4 частини спірної квартири на підставі договору дарування частини квартири від 08 лютого 2016 року; 1/4 частини квартири належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06 травня 1997 року.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 06 липня 2016 року в задоволенні позову ПАТ «АльфаБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Новокаховського нотаріального округу Іваніщенко С.І. про визнання не дійсним договору дарування частини квартири від 08 лютого 2016 року - відмовлено, яке ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 25 серпня 2016 року, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 року залишено без змін, та встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з витягу заборон нерухомого майна, зробленої приватним нотаріусом Іваніщенко С.І. перед посвідченням договору дарування частини квартири, відчужуване майно під арештом не перебувало, та за рішенням суду від 12 січня 2016 року ОСОБА_2 не відчужував своєї частики у праві спільної сумісної власності, а право власності на неї було припинено судом за позовом іншого співвласника майна, що передбачено ст. 365 ЦК України, тобто в законний спосіб.

18 лютого 2016 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 47980860, головним державним виконавцем, складено акт опису й арешту майна, а саме: 1/4 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить боржнику ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право власності від 06 травня 1997 року, виданого виконавчим комітетом Новокаховської міської Ради народних депутатів.

Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідного до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном; до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» (станом на 18 лютого 2016 року) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред'явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

Аналізуючи норми чинного законодавства та встановленні по справі обставини, враховуючи, що рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 06 липня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 25 серпня 2016 року, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 року, встановлено, що позивач ОСОБА_1 володіє квартирою АДРЕСА_1, на законних підставах, та є її власником, тому в неї є достатньо підстав звертатись до суду із таким позовом до ОСОБА_2 та ПАТ «АльфаБанк» як боржник, та особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, та орган державної виконавчої служби вірно залучено до участі у справі в якості третьої особи.

За таких підстав, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені і наведені обставини, які підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що цивільні права та інтереси власника майна підлягають захисту, у зв'язку з чим необхідно звільнити майно з-під арешту, зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності позивачці ОСОБА_1, а не боржнику ОСОБА_2

При цьому заперечення представника відповідача ПАТ «АльфаБанк» та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, з приводу законності накладеного арешту на спірне майно, яка на їх дімку незаконно набуте позивачкою, суд до уваги не приймає, оскільки такі твердження спростованні належними та допустими доказами наявними в матеріалах справи.

За таких підстав позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 загальною площею 60,7 кв.м., житловою площею 36,4 кв.м. та виключити її з акту опису й арешту майна від 18 лютого 2016 року складеного в рамках зведеного виконавчого провадження № 47980860, яке знаходиться на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя Ю. В. Ведяшкіна