Справа № 2-312/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 квітня 2008 року.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі
Головуючої судді Панасенко О.П.
При секретарі Вітько Н.Д.
з участю позивача, представників позивача, відповідача, 3 особи розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Марганці справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства „Марганець водоканал” про визнання травми виробничої і зобов’язання скласти акт про нещасний випадок на виробництві,
Встановив:
Позивач звернувся до суду з січні 2008 року з позовом про визнання травми виробничою і складання акту за формою Н-1, посилаючись на те, що він був прийнятий на роботу до відповідача в 2002 році машиністом екскаватору. 19 липня 2007 року під час роботи на тракторі в зв’язку з надмірно високою температурою повітря його самопочуття погіршилося, почалася блювота, він був доставлений у лікарню, де виявилося, що у нього тепловий удар середньої тяжкості. 15 серпня 2007 року відповідачем був складений акт про те, що нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом, без будь-яких обґрунтувань.
В лютому 2008 року позивач доповнив позовні вимог і просив визнати недійсним акт НПВ від 15 серпня 2007 року.
В судовому засіданні позивач просив задовольнити позов і пояснив, що він 19 липня 2007 року виконував наряд по розкопці прориву по вул..Українській. День був жаркий. Піч час обіду після 11 години у нього почалася нудота, неодноразова блювота, була викликана „Швидка” і його доставили до лікарні, де був поставлений діагноз „Тепловий удар”. Він тривалий час лікувався. 21 вересня 2007 року звільнився в зв’язку з виходом на пенсію. Після нещасного випадку його стан здоров’я суттєво погіршився. Відповідач безпідставно відмовив у складанні акту за формою Н-1, вирішив, що нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом.
Представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги.
Представники відповідача позов не визнали і пояснили:
ОСОБА_3 – що трактор, на якому працював позивач, пристосований для роботи при температурі від -40 до +40 градусів. Температура повітря на той час не була високою, тим більше, що захворів позивач у перший половині дня. Те, що позивач захворів, вони не оспорюють, але причиною хвороби стало харчове отруєння, про яке позивач свідомо не розповів у лікарні.
ОСОБА_4 пояснила, що позивач об 11 годині став обідати, мабуть, у нього були якісь несвіжі продукти, у нього, за поясненнями співпрацівників, був розлад шлунку, блювота. Але позивач у лікарні про це нікого не повідомив. Йому спочатку поставили діагноз „панкреатит”. Будь-яких підстав вважати, що причиною хвороби позивача стали умови праці, немає. Позивач раз у два роки проходив обстеження, він мав медичний допуск до роботи, тому при розгляді цього випадку комісія одноголосно прийшла до висновку, що підстав для складання акту за формою Н-1 немає.
ОСОБА_5, представник ФССНВВ, позов не визнала і пояснила, що немає доказів того, що нещасний випадок пов’язаний з виробництвом.
Судом досліджені документи, надані сторонами, допитані свідки.
Суд приходить до наступного:
Позивач працював в КП „ Марганець водоканал” машиністом екскаватора з 2002 року.21 вересня 2007 року звільнений в зв’язку з виходом на пенсію.
19 липня 2007 року він з іншими працівниками одержав наряд на розкопку прориву по вул.Українській в м.Марганці.
Після 11 години позивач зробив перерву на обід, поїв, потім відчув нудоту, почалася блювота, каретою „Швидкої” він був доставлений до лікарні.
В лікарні позивач знаходився з 19 липня по 7 серпня 2007 року. Згідно виписного епікризу, діагноз – тепловий удар середньої тяжкості. При огляді виявлено, що стан хворого середньої тяжкості, загальмований, живіт м’який, безболісний, печінка, селезінка не збільшені, фізіологічні відправлення у нормі.
15 серпня 2007 року відповідачем за участю представника ФССНВВ був складений акт № 1 за формою НПВ, згідно з яким не встановлені шкідливі фактори, порушень законодавства про охорону праці не було, діагноз захворювання позивача тепловий удар.
Суд вважає, що позовні вимоги по відміні зазначеного акту підлягають задоволенню.
Спору між сторонами про те, що захворювання сталося під час роботи на немає.
При наявності діагнозу „тепловий удар”, якій зазначено навіть у оспорюваному акті, незрозуміло, що стало причиною гострого захворювання позивача, і чому тепловий удар, одержаний під час роботи влітку на тракторі, не пов’язаний з виробництвом.
Ти обставини, що середньодобова температура на час роботи позивача не перевищувала 34 градусів, а трактор пристосований для роботи при більш високій температурі, не можуть бути обставинами, які свідчать про неможливість нещасного випадку.
Подія сталася не з трактором, а з людиною. В липні щодня була надвисока температура. З врахуванням надмірно теплої температури повітря, а також роботи двигуна трактора, сонячних променів навіть до настання найбільш жаркої пори доби, можливий перегрів людини.
Суд вважає припустимим, що на стан здоров’я, перебіг хвороби вплинув вік позивача, можливі вікові розлади здоров’я.
Але діагноз, який був поставлений лікарями, не спростований.
Допитані в суді свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, Шуба лий Л.Я. пояснили в суді, що після того, як позивач поїв, він кілька разів бігав у кущі, потім почав працювати, доїв обід, відчув нудоту, почалася блювота. Він викинув рештку обіду і був доставлений до лікарні.
Але це, на думку суду, не є достовірним доказом розладу шлунку позивача, а тим більше, отруєння.
У відповіді головного лікаря на запит відповідача зазначено, що при постановці діагнозу враховані всі обставини, а не тільки суб’єктивні скарги позивача, який дійсно міг не повідомити про розлад шлунку Але будь-яких достовірних даних про ентерит не було виявлено при об’єктивному медичному дослідженні.
Суд вважає, що гостре отруєння, якщо воно було б, неодмінно було б зафіксовано при стаціонарному лікуванні, тому що таке захворювання супроводжується явно вираженою симптоматикою, крім того, при обстеженні не зафіксовано біль у області шлунку, шлунок був м’який, що свідчить про те, що хвороба не була пов’язана з таким захворюванням. Більше того, час знаходження в стаціонарі свідчить про відсутність гострого отруєння.
Судом досліджена медична картка позивача, після зазначених в позові подій ним проведена низка обстежень, за висновками лікарів, у позивача відсутні ознаки панкреатиту, інших шлунково-кишкових захворювань.
Відповідачем не надано достатніх доказів того, що причиною доставки з місця роботи до лікарні і тривалого лікарняного був не тепловий удар, і інші обставини, які не пов’язані з умовами виробництва.
Тому суд вважає, що за п.7 „Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві” є підстави для складання акту за формою Н-1.
Суд також вважає поважними причини для поновлення строку для звернення до суду.
Позивач певний час хворів протягом серпня-грудня 2007 року, що підтверджується записами в медичній картці, і ці обставини могли заважати йому в тримісячний термін за ст..233 КЗпП звернутися до суду.
Керуючись ст. 11,60 209, 213, 214 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсним акт НПВ від 15 серпня 2007 року про визнання травми ОСОБА_1 невиробничої.
Визнати травму, одержану 19 липня 2007 року ОСОБА_1, виробничою, і зобов’язати Комунальне підприємство «Марганецьводоканал» скласти акт за формою Н-1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів після його проголошення через Марганецький міський суд до Дніпропетровського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Дніпропетровського апеляційного суду через Марганецький міський суд.
Головуюча :