Справа № 675/467/16-к

Провадження № 1-кп/675/2/2017

У Х В А Л А

"13" березня 2017 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Янішевської О. С., при секретарі Беліці М. О.,

з участю прокурора Денесюка Р. В., 

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12015240150000514, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 листопада 2015 року, про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2

Петрович, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець,

громадянин України, уродженець та житель с. Пильки

Ізяславського району Хмельницької області, вул. Лісова, 1,

освіта базова загальна середня, розведений, не працюючий,

раніше судимий,

                                                                  в с т а н о в и в :

       В ході судового розгляду судом поставлене на обговорення питання доцільності продовження тримання ОСОБА_2 під вартою.

       Прокурор заявив про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

       Обвинувачений, його захисник проти заявленого клопотання заперечили, вважають доцільним та необхідним змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.  

     Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

          При вирішенні питання доцільності продовження тримання ОСОБА_2 під вартою  судом враховуються  положення ст. 131 КПК України, якою визначено, що одним із передбачених КПК України видом заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, є запобіжні заходи, що застосовуються на підставі ухвали суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, якщо прокурор доведе, що є підстави для його застосування.

       Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як зазначено у ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, при розгляді питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_2 винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, даних про його особу, зокрема те, що ОСОБА_2 раніше засуджений за тяжкий злочин, ніде не працює, зловживає алкогольними напоями, обвинувачується у кримінальному правопорушенні, яке за своїм характером становить особливу суспільну небезпеку, відноситься до категорії тяжких злочинів, за які Кримінальним кодексом України, передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від 7 до 10 років, а тому знаходячись на волі може переховуватись від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному проваджені, які являються його односельчанами, чим може перешкоджати судовому слідству, схильність ОСОБА_2 до агресивної поведінки до оточуючих, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

 Крім наявності ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, суд також враховує особу, вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, репутацію підозрюваного: те, що ОСОБА_2 сім’ї не має, ніде не працює і не вчиняє дій для пошуку роботи, зловживає спиртними напоями, що фактично унеможливлює здійснення за ним контролю з боку прокурора у разі обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, особистої поруки або домашнього арешту.

  Метою і підставою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

 З огляду на викладене, суд дійшов переконливого висновку, що обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, внаслідок чого не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід обчислювати з моменту винесення ухвали, тобто з 12 години 30 хвилин 13 березня 2017 року.

         Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України визначено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

          Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, є тяжким, вчинений проти життя і здоров’я особи, з врахуванням особи підозрюваного, з метою запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне продовжити дію розміру застави, визначену ухвалою слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2015 року у межах 20 розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці з покладенням на ОСОБА_2 обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України. 

           Керуючись ст.ст. 331, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України,

у х в а л и в :

       Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючому, розведеному, жителю ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше засудженому 21 травня 2015 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185, 69 КК України до 150 годин громадських робіт; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО № 29 строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 12 год. 30 хв. 13 березня 2017 року до 12 год. 30 хв. 12 травня 2017 року.

      Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

      Для тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_2 підлягає направленню до СІЗО № 29.

        Одночасно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2, обов'язків визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, визначену ухвалою слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2015 року з розміром застави у межах 20 розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Хмельницькій області.

          Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.  

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України:

-   прибувати за кожною вимогою прокурора або суду;

-  не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

-  повідомляти  прокурора або суд про зміну місця свого проживання.

          Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12 год. 30 хв. 12 травня 2017 року.

          Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Хмельницького слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Хмельницькій області.    

          Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Хмельницького слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити про це усно і письмово суддю Ізяславського районного суду Янішевську Оксану Станіславівну.

          У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

         З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

     Копію ухвали про продовження запобіжного заходу вручити ОСОБА_2 та прокурору негайно після її проголошення.

        Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим або його захисником в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Хмельницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя                                                                                      О. С. Янішевська