ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2017Справа №910/29034/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіс», ЛТД

до 1. Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції

України

2. Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби

України

3. Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтинговий центр

«Маркон»

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

4. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалко

Роман Олегович

про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання недійсними протоколу,

акту та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів

Головуючий суддя Сівакова В.В.

судді Трофименко Т.Ю.

Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача-1 не з'явився

від відповідача-2 Торбинська О.М. - по дов. № 101/20.3-03 від 16.02.2017

від відповідача-3 не з'явився

від третьої особи-1 не з'явився

від третьої особи-2 не з'явився

від третьої особи-3 не з'явився

від третьої особи-4 не з'явився

від ТОВ «Істейт» Фішелєва Г.В. - по дов. № б/н від 04.04.2016

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіс», ЛТД до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про

визнання недійсними та скасування результатів прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень № 79а, № 79, загальною площею 712,8 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Науки, 9, літ. А, які проведені 18.08.2014 Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та оформлені протоколом № 1680 проведення електронних торгів від 18.08.2014 та протоколом № 9 про придбання предмету іпотеки в порядку ст. 49 Закону України «Про іпотеку», що укладений та підписаний між Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк»;

визнання недійсним та скасувати протокол № 9 про придбання предмету іпотеки в порядку ст. 49 Закону України «Про іпотеку», що укладений та підписаний між Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк»;

визнання недійсними та скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки від 06.10.2014, що підписаний Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - Артемчуком Т.В. та затверджений В.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - О.С. Кузьменко;

визнання недійсними та скасувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», що видане 14.10.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Романом Олеговичем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2014 (суддя Домнічева І.О.) порушено провадження у справі № 910/29034/14 та призначено її до розгляду на 27.01.2015.

Відповідач-2 у поданому 27.01.2015 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на наступне. При примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 5011-42/10734-2012 від 09.10.2012 на було описано та арештоване нерухоме майно боржника (позивача), а саме нежитлові приміщення № 79а, № 79, загальною площею 712,8 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, пр-т Науки, 9, літ. А, про що складено відповідний акт від 29.01.2014. постановою державного виконавця від 25.-02.2014 призначено суб'єкта оціночної діяльності та доручено надати висновок, звіт про оцінку майна згідно акту опису й арешту майна від 29.01.2014. Відповідно до наданого 28.02.2014 звіту ринкова вартість вказаних приміщень становить 7 233 000,00 грн. На вимогу боржника 24.04.2014 було здійснено рецензію звіту, згідно якої звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів та може бути використовано для цілей зазначених в звіті. Сторін виконавчого провадження було повідомлено про результати рецензії. Зазначає, що доказів в підтвердження неправомірних дій державного виконавця щодо визначення оцінки майна матеріали справи не містять. Не погоджується з твердженням позивача про порушення Тимчасового положення (затверджене наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999) під час проведення електронних торгів, оскільки не підтверджені відповідними доказами. Вважає безпідставними посилання на порушення Закону України «Про іпотеку» з посиланням на відсутність судового рішення або виконавчого напису нотаріусу про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки торги проводились на виконання рішення про стягнення кредитної заборгованості, тому норми вказаного Закону не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів: норми Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення.

Відповідач-1 у поданому 27.01.2015 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що він є організатором електронних торгів та відповідає за забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Система, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів,... Відповідач-1 у відповідності до Тимчасового порядку (затверджений наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014) не пізніше ніж за 15 днів до проведення електронних торгів (18.08.2014) опублікував у двох засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів, а саме в журналі «Мир квартир: еженедельник об'явлений» № 29(602) від 28.07.2014 та «Aviso» № 55 від 24.07.2014. Також відповідач-1 листом № 01-03/3185 від 24.07.2014 повідомив позивача та відповідачів 2 і 3 про проведення електронних торгів по лоту № 1365. Не погоджується з посиланням позивача що у торгах не може приймати участь одна особа, оскільки у відповідності до п. 5 Тимчасового порядку визначено, якщо один з учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною. Не відповідають дійсності твердження позивача, що на момент проведення торгів 18.08.2014 звіт втратив чинність, оскільки звіт вважається чинним протягом 6 місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності (27.02.2014). Відповідач-3 як іпотекодержатель скористався наданим йому ст. 49 Закону України «Про іпотеку» та подав заяву на придбання предмету іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. Відповідач-1 вважає, що діяв виключно у межах чинного законодавства України та не порушував прав позивача.

Відповідачем-1 27.01.2015 до відділу діловодства суду подано заяву про застосування строків позовної давності.

В судовому засіданні 27.01.2015 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 05.02.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/29034/14 від 05.02.2015 залучено до участі у розгляді справи третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтинговий центр «Маркон», ОСОБА_1, ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалко Р.О., розгляд справи відкладено на 24.02.2015.

Третя особа-3 у поданому 23.02.2015 до відділу діловодства суду відзиві зазначає, що звіт про оцінку майна був вчинений у відповідності до чинного законодавства України.

Третя особа-1 у поданому 24.02.2015 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, оскільки оцінка здійснена Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтинговий центр «Маркон» є достовірною, здійсненою відповідно до вимог чинного законодавства про оцінку та виконавче провадження та може використовуватись з метою, зазначеною в звіті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2015 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/29034/14, розгляд справи відкладено на 10.03.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/29034/14 від 17.03.2015 призначено колегіальний склад суду для розгляду даної справи.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 17.03.2015, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Домнічева І.О., суддя Трофименко Т.Ю. та суддя Літвінова М.Є.

В подальшому розгляд даної справи неодноразово відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач-3 у поданих 14.05.2015 поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивач у визначений законом України «Про виконавче провадження» строк не звернувся до із запереченнями на звіт. За наслідками рецензії здійснено висновок та викладено його у рецензії від 24.04.2014 згідно якого звіт відповідає вимогам нормативно-правових актів та оцінки майна і може використовуватись для цілей зазначених в цьому звіті. В вважає неправомірним посилання позивача на Тимчасове положення (затверджене наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999), оскільки було проведено електронні торги які регулюються Тимчасовим порядком (затверджений наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014). За відсутності учасників торгів, електронні торги не відбулись, що підтверджується протоколом № 1680 від 18.08.2014 та відповідач-3 як іпотекодержатель скористався наданим йому ст. 49 Закону України «Про іпотеку» та подав заяву на придбання предмету іпотеки, що оформлено протоколом № 9 та актом про реалізацію предмета іпотеки від 06.10.2014. На підставі вказаного акту нотаріусом виждало свідоцтво від 14.10.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 зупинено провадження у справі № 910/29034/14 до набрання законної сили рішенням або іншим процесуальним документом, прийнятим Київським апеляційним господарським судом за результатом розгляду справи № 50011-42/10734-2012.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/204 від 20.01.2017 у зв'язку із звільненням судді Домнічевої І.О. проведено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу № 910/129034/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пригунова А.Б. (головуюча), судді: Літвінова М.Є., Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/29034/14 від 30.01.2017 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.02.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/29034/14 від 27.02.2017 розгляд справи відкладено на 20.03.2017.

Позивач в судове засідання 20.03.2017 не з'явився.

Позивачем 20.03.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити повноважного представника позивача, який має приймати участь в іншому судовому процесі в Печерськом районному суді м. Києва.

Суд розглянувши подане позивачем клопотання відзначає наступне

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.).При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують факт відсутності у позивача, як юридичної особи, можливості направити представника у судове засідання.

Доказів того, що керівництво позивача, яке в силу ст. 28 Господарського процесуального кодексу України може бути представником юридичної особи, не в змозі прийняти участь в судовому засіданні не подано.

З огляду на викладене, клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Відповідач-1, відповідач-3, третя особа-1, третя особа-2, третя особа-3, третя особа-4 в судове засідання 20.03.2017 не з'явились.

Третьою особою-2 20.03.2017 до відділу діловодства суду подано пояснення, в яких просить розглядати справу без його участі.

Третьою особою-3 20.03.2017 до відділу діловодства суду подано пояснення, в яких просить в позові відмовити та розглядати справу без його участі.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейт» 20.03.2017 до відділу діловодства суду подано заяву про залучення його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, оскільки є власником 78/100 часток нежитлових приміщень №№ 79а, 79 (в літ. А), розташованих за адресою: м. Київ, пр-т Науки, 9 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 09.07.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рибалкою Г.Г. та зареєстрованим в реєстрі за № 216.

Суд розглянувши дане клопотання відзначає наступне

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (ч. 5 п. 1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Суд дійшов висновку, що прийняття рішення з даного господарського спору, може вплинути на права або обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт» щодо відповідачів, тому вважає необхідним залучити останнього до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (третя особа-5).

Третя особа-5 у поданому в судовому засіданні 20.03.2017 відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що оцінка та проведення рецензування звіту про оцінку проведені у відповідності до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження». Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 5011-42/10734-2012 встановлено відсутність порушень державного виконавця під час призначення та проведення оцінки майна. Стосовно чинності звіту про оцінку зазначає, що обов'язкова чинність звіту про оцінку майна вимагається на дату проведення торгів, а не на дату підписання протоколу про придбання предмету іпотеки. Вказує на те, що Закону України «Про виконавче провадження» дозволяє державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань. Зазначає, що майно позивача було продано за більшу ціну (7 233 000,00 грн.) ніж визначена експертизою № 13753/15-42/13754/15-43 від 11.11.2016 (7 120 000,00 грн.).

В судовому засіданні 20.03.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача-2 та третьої особи-5, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011-42/13734-2012 внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором № 134/08 від 12.05.2008 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіс», ЛТД на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» 1 226 344,26 доларів США боргу за кредитом, 235 834,18 доларів США боргу по процентах, 64 380,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

09.10.2012 Господарським судом міста Києва на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

27.09.2013 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову № 40000370 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 5011-42/13734-2012 від 09.10.2012.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

29.01.2014 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 5011-42/10734-2012 від 09.10.2012 складено акт опису та арешту майна, згідно з яким проведено опис нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, пр-т, Науки, 9, літ. А та накладено арешт на описане майно і встановлена заборона ним користуватися, а саме, вчиняти дії, що можуть призвести до зменшення вартості описаного майна.

25.04.2014 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, згідно з якою постановлено призначити Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтинговий центр «Маркон» в особі ОСОБА_1, що має сертифікат, виданий 07.11.2013 за № 15553/13 Фондом державного майна України (строк дії до 07.11.2016) експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського міста Києва № 5011-42/10734-2012 від 09.12.2012.

Згідно з висновком експерта від 28.02.2014 ринкова вартість об'єкту оцінки (нежитлові приміщення №№ 79а, 79, загальною площею 712,8 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, пр-т Науки, 9, літ. А) станом на 27.02.2014 становила 7 233 000,00 грн.

Позивачем було замовлено проведення незалежної оцінки вказаного майна та 27.03.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінтекс» було складено висновок про незалежну оцінку ринкової вартості майна, згідно якого ринкова вартість нерухомого майна станом на 27.02.2014 становить 10 798 120,00 грн., без ПДВ.

Відповідно до п. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

01.04.2014 позивачем подано начальнику Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України заперечення (лист № 08 від 28.03.2014) на оцінку вартості нерухомого майна боржника, в якому йде мова про те, що визначена ринкова вартість нерухомого майна у розмірі 7 233 000, 00 грн., без ПДВ станом на 27.02.2014, що була визначена суб'єктом оціночної діяльності у звіті від 27.02.2014 є некоректною та такою, що не відповідає дійсній вартості спірного нерухомого майна, та призначення на підставі ч. 3, ч. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» рецензування звіту про оцінку майна, для проведення якого призначити суб'єкта оціночної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінтекс» в особі директора ОСОБА_12, який має 13-річний досвід в галузі оцінки нерухомого майна.

У зв'язку з незгодою боржника з визначеною експертом ринковою вартістю спірного майна, 11.04.2014 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про призначення експерта ОСОБА_2, суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні на підставі ч. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», для здійснення рецензування звіту про оцінку.

24.04.2014 експертом ОСОБА_2 складено рецензію на звіт про оцінку майна, відповідно до якої звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та недоліків немає, і може використовуватися для цілей, передбачених у звіті.

Листом № 13-03-35-3077/5-379 від 12.06.2014 копію рецензії направлено сторонам виконавчого провадження, яке отримано позивачем 16.06.2014.

Посилання позивача на те, що рецензент повинен був здійснити рецензування не шляхом складання рецензії на звіт ТОВ «Консалтинговий Центр «Маркон», а шляхом виготовлення письмового висновку, звіту про оцінку майна, не приймається судом до уваги, оскільки

Постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Артемчука Тараса Володимировича від 11.04.2014 за формою та змістом відповідає встановленій типовій формі згідно додатку № 2 до п. 2.2.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції № 74/5 від 15.12.1999 (чинної на час проведення оцінки).

У затвердженій типовій формі постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності зазначається: Суб'єкту оціночної діяльності надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань __________________».

У постанові 11.04.2014 державний виконавець вказав: «Суб'єкту оціночної діяльності ОСОБА_2 надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань провести рецензування звіту про оцінку майна - нежитлових приміщень №№79а, 79, загальною площею 712,8 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, пр. Науки, 9, літ. А, складеного ТОВ «Консалтинговий Центр «Маркон» в особі ОСОБА_13».

Таким чином, «проведення рецензування» відноситься до переліку завдань, що ставляться перед експертом, а фраза «надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна)» є частиною типової форми постанови.

Крім цього, Законом країни «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (ст. 13 Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) не передбачено, що рецензування звіту оформлюється висновком або звітом.

Слід зазначити, що дії державного виконавця щодо використання у виконавчому провадженні звіту, в якому на думку позивача зазначена не коректна вартість нерухомого майна, були предметом розгляду скарги ТОВ «Аттіс», ЛТД в рамках справи № 5011-42/10734-2012 та в задоволенні якої ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2015 було відмовлено.

Позивачем було оскаржено ухвалу Господарського суду міста Києва № 5011-42/10734-2012 від 22.01.2015 до апеляційної інстанції.

Як свідчать матеріали справи ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 у справі № 5011-42/10734-2012 було призначено судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз перед якою поставлено наступне питання: якою є ринкова вартість нерухомого майна - нежитлових приміщень №№ 79а, 79, загальною площею 7128 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, просп. Науки, 9, літ. А, станом на 27.02.2014?

Відповідно до судової оціночно-будівельної експертизи № 13753/15-42/13754/15-43 від 11.11.2016, проведеної на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015, ринкова вартість нерухомого майна - нежитлових приміщень №№ 79а, 79 загальною площею 712,8 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Київ, просп. Науки, 9, літ. А, станом на 27.02.2014 складала (без урахування ПДВ) 7 120 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції у постанові № 5011-42/10734-2012 від 22.12.2016 дійшов висновку, що посилання ТОВ «Аттіс», ЛТД на те, що вартість нерухомого майна визначена у звіті, який використовувався державним виконавцем у виконавчому провадженні, є некоректною та такою, що не відповідає дійсності, а дійсна ринкова вартість нерухомого майна станом на 27.02.2014 становила 10 798 130,00 грн. є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, яких беруть участь ті самі особи або особа, що якої встановлено ці обставини.

З 01.05.2014 згідно наказу Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 у м. Києві запроваджено реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів та затверджено Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів (далі - Тимчасовий порядок) (чинний на момент проведення торгів).

Згідно зазначеного наказу Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України уповноважено на здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, організацію та проведення електронних торгів, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відповідно до Тимчасового порядку звернувся до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України із заявкою № 13-0-35-3077/2-379/14 від 17.07.2014 на реалізацію арештованого майна.

Згідно з п. 4 розділу ІІІ Тимчасового порядку інформаційне повідомлення про електронні торги розміщується на Веб-сайті Системою автоматично не пізніше ніж за один місяць до дати завершення електронних торгів.

17.07.2014 на Веб-сайті системи електронних торгів розміщено інформаційне повідомлення про електронні торги з продажу нежитлових приміщень розміщено №№ 79а, 79, загальною площею 712,8 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, пр-т Науки, 9, літ. А, що відбудуться 18.08.2014 за стартовою ціною продажу 7 233 000,00 грн.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Тимчасового порядку підготовка, організація та проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про іпотеку».

Організатор зобов'язаний не пізніше ніж за 15 днів до початку проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки опублікувати принаймні в двох місцевих (за місцем розташування предмета іпотеки) друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів. У повідомленні зазначаються інформація про дату і час проведення електронних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення електронних торгів, та інша необхідна інформація.

Як свідчать матеріали справи 28.07.2014 у засобах масової інформації було розміщено повідомлення про електроні торги з продажу вказаних вище приміщень, а саме у журналі «Мир квартир» № 29 (602) та газеті «Aviso» № 55.

Отже, не відповідають дійсності твердження позивача, що організатором торгів не було здійснено належне повідомлення через засоби масової інформації про проведення торгів та нібито обмежено коло потенційних покупців.

Згідно п. 5 розділу ІІІ Тимчасового порядку не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Листом № 01-03/3185 від 24.07.2014 Державне підприємство «Інформаційний цент» Міністерства юстиції України повідомило сторін виконавчого провадження та державного виконавця про проведення 18.08.2014 електронних торгів за продажу арештованого майна.

Згідно п. 4 розділу IV Тимчасового порядку заявка на участь в електронних торгах подається через Веб-сайт в електронному вигляді.

Відповідно до п. 8 розділу IV Тимчасового порядку прийом заявок на участь в електронних торгах починається з моменту розміщення інформаційного повідомлення і закінчується не раніше ніж за три дні до початку проведення електронних торгів. Кінцевий строк подачі заявок на участь в електронних торгах з реалізації предмета іпотеки визначається не раніше ніж за одну годину до початку проведення електронних торгів, при цьому заявник забезпечує сплату гарантійного внеску для участі в цих електронних торгах не пізніше ніж за одну добу до початку проведення електронних торгів.

Згідно з п. 2 розділу V Тимчасового порядку електронні торги розпочинаються у визначений в інформаційному повідомленні про електронні торги день. Електронні торги проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Пункт 6 розділу V Тимчасового порядку визначає, що якщо до часу завершення електронних торгів не надійшла жодна цінова пропозиція, електронні торги вважаються такими, що не відбулися.

Згідно з п. 1 розділу VІІ Тимчасового порядку Після закінчення електронних торгів на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів по лоту у день проведення таких електронних торгів або не пізніше наступного робочого дня.

У разі визнання електронних торгів такими, що не відбулися, у протокол електронних торгів вноситься відповідна підстава.

Системою сформовано протокол проведення електронних торгів № 1680 від 18.08.29014, в якому вказано, що торги не відбулись на підставі відсутності допущених учасників торгів.

Листом № 01-03/4042 від 19.08.2014 відповідач-1 повідомив державного виконавця, що 18.08.2014 не відбулись електронні торги, про що системою сформовано протокол № 1680.

Як вбачається з матеріалів справи з метою забезпечення виконання кредитного договору № 134/08 від 12.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аттіс», ЛТД (іпотекодавець) та Публічним акціонерним товариством «Універсал банк» (іпотекодаржатель) укладено договір іпотеки, предметом якого є нежитлові приміщення №№ 79а, 79, загальною площею 712,8 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, пр-т Науки, 9, літ. А.

Відповідно до п. 5 розділу Х Тимчасового порядку наслідки визнання електронних торгів такими, що не відбулися, визначені статтею 62 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 49 Закону України «Про іпотеку».

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

20.08.2014 відповідач-3 як іпотекодержатель звернувся до Відділу примусового виконання рішень Держаної виконавчої служби України із заявою № 3741-юд від 18.08.2015 з посиланням на ст. 49 Закону України «Про іпотеку» про вжиття заходів, спрямованих на придбання Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» предмета іпотеки.

Організатором торгів (Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України) та Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» 18.08.2014 підписано протокол № 9 про придбання предмету іпотеки в порядку ст. 49 Закону України «Про іпотеку». В протоколі зазначено, що електронні торги, що проводились 18.08.2014 визнані такими, що не відбулись на підставі відсутності допущенних учасників торгів. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель звернувся з заявою від 18.08.2014 № 3741-юд про придбання предмету іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Відповідно до протоколу № 9 від 18.08.2014 про придбання предмету іпотеки в порядку ст. 49 Закону України «Про іпотеку» від 18.08.2014 стартова ціна нерухомого майна становила 7 233 000,00 грн.

Відповідно до п. 11 розділу ІХ Тимчасового порядку у разі реалізації предмета іпотеки державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» та не пізніше наступного робочого дня надсилає його Організатору.

Відповідно до ст. 47 Закону У країни «Про іпотеку» акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу або підписується приватним виконавцем, скріплюється його печаткою та не пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, яка проводила прилюдні торги.

На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

06.10.2014 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Держаної виконавчої служби України складено акт про реалізацію предмета іпотеки, згідно якого покупцем нежитлових приміщень №№ 79а, 79, загальною площею 712,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Науки, 9 літ. А є іпотекодержатель - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк».

Посилання позивача на про неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки в ході виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки або виконавчого напису нотаріуса не приймаються судом з огляду на наступне

Стаття 44 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Посилання позивача на те, що звіт 27.08.2014 втратив свою чинність, тому на момент підписання протоколу № 9, складання акту про реалізацію предмет іпотеки від 06.10.2014 та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 14.10.2014 ціна майна є недійсною не приймаються судом до уваги, оскільки

Згідно з п. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

Оцінка майна здійснюється для визначення стартової ціни для подальшої реалізації арештованого нерухомого майна на торгах, а отже звіт про оцінку майна повинен бути чинним на момент проведення торгів.

Таким чином, станом на момент проведення торгів 18.08.2014 звіт про оцінку майна від 27.02.2014 був чинним.

Торги за своєю правовою природою є правочином, оскільки в ньому мають місце елементи, притаманні правочину, та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів.

Оскільки, зі змісту ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, то підставами для визнання торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель».

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що при проведенні електронних торгів щодо продажу нежитлових приміщень №№ 79а, 79, загальною площею 712,8 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, пр-т Науки, 9, літ. А не було допущено порушення норм діючого законодавства України.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Позивачем доказів, які б спростовували вищевикладене та підтверджували факт порушення діючого законодавства в частині проведення електронних торгів не надано.

Таким чином, в позові в частині вимог про визнання недійсними результатів електронних торгів слід відмовити.

Оскільки протокол № 9 від 18.08.2014, акт про реалізацію предмета іпотеки від 06.10.2014 та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 14.10.2014, складені за результатами торгів, які проведено без порушень чинного на момент їх проведення законодавства, вимоги позивача про визнання цих документів недійсними є також необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіс», ЛТД є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Заява відповідача-1 про застосування строків позовної давності до уваги не приймається, оскільки суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установив, що право позивача на захист якого він просить відповідачами не порушено, отже, приймається рішення про відмову у задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку позовної давності.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 27, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Істейт».

2. В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 24.03.2017.

Головуючий суддя судді В.В.Сівакова Т.Ю.Трофименко М.Є.Літвінова