печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28647/16-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2017 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Цокол Л.І. ,

при секретарі Кравченко Х. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Правління Пенсійоного фонду України про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом і просить зобов'язати Правління Пенсійного фонду України дати вказівку територіальному органу ПФУ - Управлінню ПФУ в Київському районі м. Харкова про виплату позивачу компенсації за невиплату пенсії по віку з 01.03.1993 року, тобто з дати припинення виплати позивачу призначеної пенсії у зв'язку з виїздом в Ізраїль.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 03 липня 2015 року набрала законної сили постанова Правління ПФУ №10-1 від 20.05.2015р. про порядок виплати пенсії за межами України. 06.08.2015р. позивач звернулась до Управління ПФУ в Київському районі м. Харкова із заявою про виплату по віку пенсії з 01.03.1993р., тобто з дати припинення її виплати у зв'язку з виїздом за кордон згідно п.1.5 вказаної Постанови. На вказану заяву позитивної відповіді не отримала, та 21.01.2016р. звернулась до Правління ПФУ, при цьому отримала відмову згідно листа від 09.02.2016р. Вважає відмову неправомірною та такою, що суперечить чинному законодавству та порушує її права.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином, у позовній заяві просила провести розгляду справи у її відсутність.

Відповідач Правління ПФУ направило свої письмові заперечення наступного змісту.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 23.12.2013 у справі №757/26878/13-а було зобов'язано управління Пенсійного фонду України Київського району м. Харкова відновити та виплачувати з 27 червня 2013 року пенсію за віком ОСОБА_3, яка постійно проживає за межами України - в Державі Ізраїль. Іншого постановою Печерського районного суду м. Києва від 23.12.2013 не передбачено. 31.03.2014 Київським апеляційним адміністративним судом було винесено ухвалу, якою постанову Печерського районного суду м. Києва від 23.12.2013 у вказаній справі залишено без змін.

Таким чином, на підставі вищезазначених постанови та ухвали судів Позивачі з 27.06.2013 поновлено виплату пенсії за віком, яку Позивачка отримувала до виїзду на постійне місце проживання за кордон, яка виплачується по теперішній час.

При цьому за аналогічними позовними вимогами ОСОБА_1 у вказаній справі судом встановлено що, в частині вимог про проведення перерахунку пенсії за період з 07.10.2009 року по 24.05.2013 року Позивачкою пропущено встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, про що свідчить копія ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05.12.2013. За вказаних обставин, відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України позов в частині вимог за період з 07.10.2009 року по 24.05.2013 року було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском встановленого ч.2 ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

Позивач в своїй позовній заяві просить виплатити компенсацію за невиплату пенсії починаючи з 01.03.1993 року мотивуючи тим, що 03.07.2015 року вступила в силу постанова правління Пенсійного фонду України від 20.05.2015 № 10-1 "Про внесення змін до Інструкції про порядок переказування пенсій громадянам, які виїхали за кордон, та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які проживають в Україні" (далі - Інструкція).

При цьому Позивачка не врахувала, що попередня редакція вищезазначеної Інструкції містила норму, аналогічну п. 1.5 Інструкції, на який посилається Позивачка. Так, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 23.04.1999 року № 4-5, абз. 2 п. 1.6 Інструкції було викладено таким чином: "Переказування пенсій здійснюється з дня припинення їх виплачування в Україні". Отже затвердження правлінням постанови від 20.05.2015 року № 10-1 не є новеллою у сфері регулювання питання переказування пенсії за кордон.

Крім того, ст. 1 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788) передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами. Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами. У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).

У відповідності до ст. 92 Закону № 1788 за час перебування громадян, які виїхали на постійне проживання за кордон, за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання. Порядок переведення пенсій, призначених внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, в інші храїни визначається Кабінетом Міністрів України.

Крім того, згідно зі ст. 59-1 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796) пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначена згідно із ст. 54 цього Закону, в разі їгїзау пенсіонера на постійне місце проживання за кордон виплачується органом, що ггвзначає пенсії. При цьому застосовується порядок переведення в інші країни пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, що зазначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями Порядку переведення пенсій громадянам, які виїхали на посстійне проживання до інших країн, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1993 № 258, пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання громадянам, які виїхали на постійне проживання до інших країн переводяться Пенсійним фондом України щоквартально у валюті тієї країни, де проживає пенсіонер, або в доларах США за курсом НБУ. Переведення пенсій до інших країн здійснюється через Державний експортно- імпортний банк України. Таким чином, передбачений Інструкцією порядок переведення пенсії за кордон не може бути застосований до ОСОБА_1., оскільки їй пенсія була призначена за віком, а не внаслідок трудового каліцтва, професійного захворювання або по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивачка звернулась до Печерського районного суду м. Києва щодо надання вказівки правлінням Пенсійного фонду України управлінню Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова щодо виплати компенсації за невиплату пенсії за віком з 01.03.1993.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 № 332 "Про деякі питання правління Пенсійного фонду України" установлено чисельність правління Фонду 15 осіб. Персональний склад правління Фонду, затверджений цією ж постановою Уряду. Правління Пенсійного фонду України реалізує свої повноваження, вичерпно визначені пунктом 10 Положення про Пенсійний фонд України, а саме: визначає поточні та перспективні завдання Пенсійного фонду України; приймає у межах повноважень, передбачених законом, постанови, затверджує положення, інструкції та інші нормативно-правові акти Пенсійного фонду України; заслуховує звіти керівників територіальних органів; затверджує положення про територіальні органи Пенсійного фонду України; затверджує статути (положення) підприємств, установ та організацій, що полежать до сфери управління Пенсійного фонду України, контролює додержання їх шмог; приймає рішення з інших питань діяльності Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 7 Положення № 280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні управління.

Частиною другою статті 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України.

Згідно з підпунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з первищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

У зв'язку з викладеним, надання вказівки правлінням Пенсійного фонду України територіальному органу Пенсійного фонду України виходить за межі його компетенції , а тому таке рішення не може бути прийняте цим колегіальним органом.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає позовні вимоги Позивачки безпідставними та просить відмовити в задоволенні її позову у повному обсязі.

Вивчивши позов, додані до нього матеріали, письмові заперечення відповідача, та долучені до нього докази, слід дійти наступного висновку.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлено, що судовим рішенням позивачу відновлено її порушене право та поновлено виплату пенсії з 27.06.2013р. При цьому вимоги про виплату пенсії за період до 24.05.2013р. залишені без розгляду у зв'язку з пропуском встановленого строку.

Враховуючи вказані обставини, а також виходячи із повноважень Правління ПФУ, які визначені п.10 Положення про ПФУ, слід визнати вимоги позивача про зобов'язання відповідача дати вказівку територіальному органу ПФУ - Управлінню ПФУ в Київському районі м. Харкова про виплату позивачу компенсації за невиплату пенсії по віку з 01.03.1993 року, тобто з дати припинення виплати позивачу призначеної пенсії у зв'язку з виїздом в Ізраїль, безпідставними.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 89, 94, 97, 183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Правління Пенсійоного фонду України про зобов'язання вчинити дії, залишити без задоволення. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.І. Цокол