ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальов

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

ПОСТАНОВА

іменем України

"22" березня 2017 р. Справа № 569/12711/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "19" грудня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання дій протиправними, зобов'язання Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити з 01.03.2016 перерахунок пенсії державного службовця відповідно до ст.37-1 ЗУ "Про державну службу" в редакції від 16.01.2003 №432-IV, що була чинна на момент призначення пенсії, із розрахунку 90% від суми заробітної плати, вказаної в довідці Управління бюджету та фінансів виконавчого комітету Рівненської міської Ради від 05.08.2016 №5.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області 19.12.2016 адміністративний позов ОСОБА_3 до Рівненського об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Рівненського об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови ОСОБА_3 у перерахунку розміру її пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Зобов'язано Рівненське об'єднане управління пенсійного фонду України Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 01 серпня 2016 року, виходячи з 90% від заробітної плати, що значиться у довідці управління бюджету і фінансів виконавчого комітету Рівненської міської ради від 05 серпня 2016 року №05.

Стягнуто з Рівненського об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненській області на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в засідання суду не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 КАС України, уважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні позивач заперечила проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом установлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Рівненському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Державну службу".

08 серпня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Рівненського об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області з письмовою заявою про перерахування розміру її пенсії з 1 грудня 2015 року виходячи із 90% від суми заробітної плати та долучила відповідну довідку.

Листом №694/10 від 22.08.2016 управління відмовило позивачу у перерахунку пенсії посилаючись на те, що Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII не передбачає проведення перерахунків пенсій, в тому числі призначених згідно із Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, постановою №1013 скасовано п.4 постанови Кабінету міністрів України від 31.05.2000 №865, підстави для проведення перерахунку пенсій, який був передбачений ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII. Отже з 01.06.2015 проведення будь-яких перерахунків пенсійних виплат, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу" чинним законодавством не передбачено, а враховуючи внесені відповідно до постанови Кабінету Міністру України від 09.12.2015 №1013 зміни до постанови від 31.05.2000 №865 немає підстав для проведення перерахунку пенсій державним службовцям.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив в перерахунку пенсії державного службовця в зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючого державного службовця.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції виходячи з такого.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції чинній на момент призначення пенсії) від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Статтею 37-1 Закону №3723-ХІІ у редакції, яка була чинною станом на час призначення пенсії позивачу передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 " Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" у редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачу було визначено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV "Про внесення змін до Закону України 2Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.

За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим і другим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

В подальшому законодавство яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

Так, законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до ст.37-1 Закону України "Про державну службу" і викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".

Закон України від 28.12.2014 №76-VIII Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним не визнавався.

Отже, змінами, які набрали чинності 01 січня 2015 року, до статті 37-1 Закону України "Про державну службу", що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців фактично скасовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка діє з 15 грудня 2015 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865, а саме, виключено п.4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" .

Колегія суддів відзначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Таким чином, з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

Разом з тим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії (серпень 2016 року) набрав законної сили Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 №889-VIII (далі - Закон №889).

Згідно п.2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889 визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Отже, на час звернення позивача за перерахунком втратила чинність стаття 37-1 Закону №3723-XII, якою було врегульовано порядок та умови перерахунку пенсії державних службовців.

Таким чином, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 №889-VIII, який набрав чинності з 1 травня 2016 року, не передбачено перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням окладів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі ст.37-1 Закону №3723-ХІІ та Постанови №865 у редакціях, чинних на момент призначення їй пенсії, як вона просить у своєму адміністративному позові, та приймає до уваги доводи пенсійного орану щодо зміни законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Заяви №29458/04 та №29465/04), де Суд вказав: "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (п.23 рішення).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

При розв'язанні спірних правовідносин судовою колегією також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в ухвалі "Великода проти України" від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З огляду на вищенаведене, у спірних правовідносинах відповідач здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконаний.

Відповідач довів правомірність своїх дій щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, не дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, що є підставою для скасування оскарженої постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області задовольнити.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "19" грудня 2016 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик

С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "27" березня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,33000

3- відповідачу/відповідачам: Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області вул.Яворницького,34,м.Рівне,33001

4-третій особі: - ,