ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.08.2006 року Справа № 13/210
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Бойченка К.І.
Парамонової Т.Ф.
за присутністю секретаря
судового засідання Сідорової О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача ОСОБА_1
ОСОБА_2, дов. від 22.11.03 № НОМЕР_1
від відповідача ОСОБА_3
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1
на рішення
господарського суду Луганської області
від 15.06.06
у справі №13/210 (суддя Б.В.Яресько)
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_3
про стягнення 23599 грн. 74 коп.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
Позивач -приватний підприємець ОСОБА_1 (далі -приватний підприємець ОСОБА_1), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_3 (далі -приватний підприємець ОСОБА_3) на підставі укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення від 05.11.01 №НОМЕР_2 (далі -договір) шкоди у розмірі 19699 грн. 74 коп., моральної шкоди в сумі 3900 грн. 00 коп., також про стягнення понесених позивачем судових витрат у вигляді слати послуг адвоката у розмірі 4950 грн. 00 коп. Згідно розрахунку позивача розмір шкоди складає 17000 грн. заборгованості відповідача з орендної плати, 1955 грн. -інфляційні нарахування за період з березня 2003 року по серпень 2004 року, 744 грн. 74 коп. -річні за період з квітня 2003 року по вересень 2004 року.
Рішенням місцевого господарського суду від 15.06.06 у задоволені позову відмовлено. Мотивоване дане рішення безпідставністю вимог позивача щодо стягнення шкоди в розмірі заборгованості зі сплати орендної плати, вимогами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України, положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”.
Позивач не погодився з рішенням місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування рішення повністю та прийняття нового про задоволення позову.
В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, у т.ч. стосовно сформованих між сторонами відносин; також на неправильне застосування судом вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України, порушення норм ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та ст. 1167 Цивільного кодексу України. Скаржник стверджує, що суд помилково вважає у якості предмета спору вимоги позивача по відшкодуванню заборгованості з орендної плати.
Відповідач доводи заявника скарги оспорює, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду, що оскаржується, без змін.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав сторін та представника позивача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами на строк до 31.12.10 був укладений договір оренди від 05.11.01 №НОМЕР_2, на підставі якого позивачем було надано в оренду відповідачеві приміщення магазину № НОМЕР_3 „ІНФОРМАЦІЯ_1”, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 226, 3 кв.м.
Згідно розділу 2 договору орендна плата складала суму 1000 грн. на місяць, яку орендар повинен був сплачувати щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Вказаний договір розірваний за рішенням господарського суду Луганської області від 11.06.04 по справі №15/409пд, яке залишено без змін постановами Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.04 та Вищого господарського суду України від 18.10.05.
Відповідно до позовної заяви та розрахунку суми позову, позивачем до розміру відшкодування шкоди віднесена сума заборгованості відповідача зі сплати орендної плати з урахуванням сум інфляцій та річних.
Заборгованість з орендної плати в сумі 17000 грн. нарахована позивачем за період з дати укладення договору по 01.04.03 -дату фактичного звільнення відповідачем приміщення, інфляції та річні згідно наданого позивачем розрахунку суми заподіяної шкоди -за період з березня 2003 року по вересень 2004 року.
Про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_3 орендної плати у сумі 17000 грн. за період нарахування суми шкоди за даною справою, сум інфляції та річних за спірний період позивач уже звертався до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 28.02.06, про що свідчить зміст цієї позовної заяви та розрахунок суми заборгованості (арк. спр. 53-56). Заявою від 28.03.06 позивач у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відмовився від вказаного позову, тому на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України судом припинено провадження у справі № 16/110, яке було порушено за вказаною позовною заявою приватного підприємця ОСОБА_1.
Відповідно до положень ч.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
За твердженням позивача сума 19699 грн. 74 коп., що заявлена до стягнення, є прямою дійсною шкодою, оскільки він міг би здати приміщення в оренду на тих же або інших, більш вигідніших для позивача, умовах. Обґрунтовані позовні вимоги в цій частині положеннями ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України.
Проте, як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції за оскаржуваним рішенням, ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні підстави деліктної відповідальності, і підстави задоволення вимог позивача, які ґрунтуються на неналежному виконані відповідачем зобов'язань по сплаті орендної плати під час дії договору оренди та від стягнення якої позивач відмовився по справі № 16/110, відсутні.
В обґрунтування вимог щодо стягнення моральної шкоди позивач посилається на завдання йому цієї шкоди зверненням відповідача в правоохоронні органи та суд, а також поширенням серед контрагентів неправдивої інформації.
З урахуванням положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України та матеріалів справи судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення вимог позивача про стягнення моральної шкоди та з обґрунтуванням цих висновків.
Отже, підстав для скасування або зміни рішення не вбачається.
Судові витрати з апеляційної скарги підлягають віднесенню на її заявника відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 15.06.06 по справі №13/210 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 15.06.06 по справі №13/210 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя К.І.Бойченко
Суддя Т.Ф.Парамонова
- Номер:
- Опис: стягнення 429691,16 грн.
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 13/210
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Баннова Т.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.04.2010
- Дата етапу: 23.06.2010