ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2017 року Справа № 904/10051/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Кощеєва І.М., Науменка І.М.

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

за участю представників:

позивача: не явився

відповідача: Матвєєва Т.В. - предст., дов.№52-16/09 від 11.01.2017 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2017р. у справі № 904/10051/16

за позовом: публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Київ) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Дніпро)

до: публічного акціонерного товариства «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про: стягнення 22022,99 грн. плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2017 року (підписано 17.01.2017р.) у справі №904/10051/16 (суддя Золотарьова Я.С.) задоволені позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Київ) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (м. Дніпро) до публічного акціонерного товариства «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) про стягнення 17837,64 грн. плати за користування вагонами, 4185,35 грн. збору за зберігання вантажу та 1378,00 грн. судового збору

Відповідач - публічне акціонерне товариство «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», не погодившись із зазначеним рішенням суду, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Скаржник вважає, що судом неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Відповідач стверджує, що зайнятість колій на станції призначення була спричинена саме залізницею. З пояснень залізниці вбачається, що на можливість доставити спірні вагони на станцію призначення впливає не тільки скупчення вагонів на станції, проте в актах про затримку вагонів ф.ГУ-23а зазначена лише ця. Тобто, на думку відповідача наведені в актах причини затримки вагонів не відповідають дійсності і документально не підтверджені. В порушення ст. 614 ЦК України наявність вини ПАТ «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» не доведена. Товариство звертає увагу на те, що процес роботи станції у тому числі надання вільних колій для приймання порожніх власних вагонів для ПАТ «ПІВДЕННИЙ ГЗК» планує поїзний диспетчер позивача. Крім того, відповідач не згоден з одночасним нарахуванням збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами. Судом не враховані приписи ст. 936 ЦК України та 306 ГК України. Посилання позивача на інше визначення поняття «вантаж» у Правилах реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.2004 №856 і твердження позивача, що порожній вагон є вантажем є необґрунтованим, оскільки згідно ст. 5 Статуту залізниць України, Правила перевезення вантажів та інші нормативні акти Мінтранс затверджує на підставі Статуту.

Позивач - публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (м. Київ) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» у відзиві на апеляційну скаргу надає пояснення відносно правової позиції відповідача по кожному пункту заперечень і посилається при цьому на відповідну судову практику. Він вважає, що плату за користування та збір за зберігання були розраховані на підставі норм чинного законодавства, а позиція скаржника не має під собою підґрунтя. Рішення місцевого господарського суду на його думку повністю відповідає нормам чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні.

Ухвалою суду від 09.03.2017р. у зв'язку з відпусткою головуючого судді розгляд справи було перенесено на 21.03.2017р. на 16:00.

У судове засідання, яке відбулося 21.03.2017 року, представник позивача не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №51138959). Беручи до уваги, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, справа переглядалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представника відповідача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між державним підприємством «Придніпровська залізниця», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (Залізниця) та відкритим акціонерним товариством «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (Власник колії) 28.11.2013р. укладено договір №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці. За умовами договору згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою №2/4 в парній горловині станції (п.1).

Встановлено п. 5 договору, що передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється: порожніх вагонів під навантаженням через інтервал часу - 1,5 год; маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу -5,0 год.; маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 45 год.; передача розбірних поїздів - за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Пунктом 6 договору передбачено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Згідно п. 8 договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

За п. 11 договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів Залізницею Власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів Залізниці.

Пунктом 20 договору встановлено, що він був укладений до 10.12.2014р. включно.

В подальшому додатковою угодою №6 від 18.08.2014р. до договору сторони виклали п. 20 договору у новій редакції, за якою договір укладається терміном до 10 грудня 2018 року включно.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи Залізницею на станції Кривий Ріг були прийняті до перевезення порожні власні вагони за накладними №№46136024, 46136016, 46136008 ,46136073, 46136032, 46135968, 46135950, 46135976, 46135984, 46135943, 46135935, 46135885, 46127775, 46166005, 46166013, 46165965, 46165981, 46165957, 46166021, 46165999, 44868339, 46119822, 46129979, 46184636, 46184909, 46184594, 46133575, 46149662, 46129920, 46190302, 40664732, №40664690, 40664773, 40664740, 40664724, 40664831, 40664823, 40664708, 40664856, 40677320, 40662991, 40657439, 40664765, 40662983, 40663791, 40662744, 40662918, 40594244, 40594210, 40594319, 40594285, 40594269, 40594293, 40594277, 40594228, 40627762, 40655847, 46149696, 46137717, 40594327.

На підставі наказів №541 від 07.05.2016р., №543 від 07.05.2016р., №544 від 08.05.2016р. оформлених на станції Новоблочна Придніпровської залізниці та наказу №545 від 08.05.2016р. оформленого на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ «Південний ГЗК» по причині скупчення вагонів на станції Кривий Ріг і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, були затримані поїзди: №2735 у кількості 51 вагонів, №3568 у кількості 57 вагонів, №3557 у кількості 57 вагонів.

За наведеним фактом станціями затримки вагонів були складені акти про затримку вагонів №53 №54 від 07.05.2016р., №55 від 08.05.2016р., №17 від 08.05.2016р.

Акти загальної форми містять періоди затримки. Акт №53 від 07.05.2016р. станції Новоблочна з часом затримки 3 год. 22 хв. 07.05.2016р.- 21 год. 15 хв. 07.05.2016р.;

акт №54 від 07.05.2016р. станції Новоблочна з часом затримки з 14 год. 26 хв. 07.05.2016р. -5 год. 35 хв. 08.05.2016р.;

акт №55 від 08.05.2016р. станції Новоблочна з часом затримки з 9 год. 35 хв. 08.05.2016р.- 4 год. 30 хв. 10.05.2016р.,

акт №3614 від 08.05.2016р. станції Кривий Ріг з часом затримки з 9 год.40 хв. 08.05.2016р. -17 год.20 хв. 08.05.2016р.

Повідомлення станції Новоблочна про затримку вагонів поїзда №2735 індекс 4600-282-4672 отримане відповідачем 07.05.2016р. 0 4:20 год.

Повідомлення станції Новоблочна про затримку вагонів поїзда №3568 індекс 4671-248-4672 отримане відповідачем 07.05.2016р. 0 15:00 год.

Повідомлення станції Новоблочна про затримку вагонів поїзда №3568 індекс 4671-248-4672 отримане відповідачем 08.05.2016р. 0 10:30 год.

Повідомлення станції Кривий Ріг про затримку вагонів поїзда №3557 індекс 4671-249-4672 отримане відповідачем 08.05.2016р. 0 10:20 год.

Враховуючи обставини затримки вагонів на станції ДС Новоблочна та станції ДС Кривий Ріг Придніпровської залізниці позивачем за Відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№12059372, 08059256,09059258, 13059280, 11059269, 11059270, 11059268, 11059271, 13059287, 12059274, 10059265, 19059317, 17059310 нараховано та заявлено до стягнення 17 837,64 грн. плати за користування вагонами.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника залізницею за накопичувальними картками форми ФДУ-92 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) №№13059040, 13059041 від 13.05.2016р.нараховано збір за зберігання вантажу та збір за охорону вантажу у загальній сумі 4185,35 грн.

Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки були підписані представником відповідача із застереженням про відмову оплатити нараховані суми у повному обсязі, оскільки колії прийому були вільні і вантажовласник готов прийняти вагони.

У зв'язку з відмовою відповідача сплатити плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу та збір за охорону вантажу у повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду.

Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Аналогічні положення наведені у ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. N 457 затверджено Статут залізниць України, який згідно ст. 2 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (далі - залізничні під'їзні колії) (ст. 3 Статуту).

Згідно ст. 71 Статуту взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

За вимогами ст.42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення.

З наведених обставин справи вбачається дотримання позивачем обов'язку щодо повідомлення одержувача вантажу.

Статтею 46 Статуту на одержувача покладено обов'язок прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.

За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 119 Статуту встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999р. №113 передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до п.6 названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Пунктами 8-10 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у «Повідомленні про затримку вагонів» (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. N 334 визначено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 N113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 165/3458) (п.1).

Відповідно до п. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства..

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Позивачем додержані вимоги щодо складання необхідних документів при затримці вагонів з вини відповідача та здійснено повідомлення у встановленому порядку по телефону, що вбачається з повідомлень про затримку вагонів.

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до п.12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Щодо обставин наявності або відсутності вини вантажоодержувача, то відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Твердження відповідача про наявність вільних колій та готовність ним прийняти вагони на свою під'їзну колію спростовуються вищенаведеними актами про затримку вагонів форми ГУ-23а та актами загальної форми ГУ-23.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження прийняття відповідачем заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу..

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду не може погодитись і із зауваженнями відповідача щодо наявності вільних приймально-здавальних колій на ст. Допоміжна.

За приписами. п.16.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених Мінтрансом від 20.12.1996р. №411 і п. 15.1. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 31.08.2005р. № 507 рухом поїздів на ділянці повинен керувати тільки один працівник - поїзний диспетчер, який відповідає за виконання графіка руху поїздів на ділянці, яку він обслуговує.

Перед прийманням поїзда на станцію поїзний диспетчер, переконавшись за показаннями контрольних приладів у вільності колії приймання і стрілочних ділянок, установлює маршрут приймання (п. 6.3.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України).

Відповідно до п. 14.2.1 Інструкції приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.

Отже, поїзний диспетчер визначає можливість доставки на станцію призначення затриманих вагонів.

За висновком Вищого господарського суду України у справах №904/1173/16 від 07.09.2016р., №904/2157/16 від 18.10.2016р. №904/1670/16 від 31.10.2016р. наявність тимчасово вільних колій на станції це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть за відсутності передбачення такої поставки планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Таким чином, відповідачем не доведено відсутності вини у порушені ним своїх зобов'язань за договором.

Як вже було наведено вище ст.ст. 46, 119 Статуту залізниць передбачена плата за користування вагонами під час затримки та зберігання вантажу на станції понад зазначений термін. Аналогічні приписи встановлені і Правилами користування вагонами і контейнерами та Правилами зберігання вантажів.

Пунктом 13 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, зокрема стягнення плати:

- за користування з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Плата Залізниці Власником колії за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України передбачена і п. 15 договору №№ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 від 28.11.2013р.

Пунктами 14 та 15 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.

За час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.

Згідно з п. 5 п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: 1) якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; 2) при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; 3) при затримці - з моменту затримки.

Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами, встановленими у п. 2.1. розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317.

За накопичувальною карткою №13059041 від 13.05.2016р. збір за зберігання вантажів власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) був нарахований за добу в розмірі: 5,9 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки суд апеляційної інстанції вважає, що висновки господарського суду Дніпропетровської області про наявність підстав для стягнення з відповідача плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу в заявленому розмірі є законними і обґрунтованими.

Наказом Міністерства транспорту України від 20.01.997р.N 18 «Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України» затверджено перелік вантажів, які повинні супроводжуватись особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України. Наведений перелік містить ….

Згідно ч.2 ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» охорона вантажів і об'єктів залізничного транспорту здійснюються відомчою воєнізованою охороною АТ «Укрзалізниця».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994р. №106 «Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом» встановлено, що за супроводження та охорону вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті стягується окрема плата, розмір якої встановлюється Міністерством транспорту за погодженням з Міністерством економіки.

На охорону та супроводження вантажів, що підлягають обов'язковій охороні силами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті згідно п. 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317 встановлюються державні регульовані тарифи.

Пунктом 31.5. Тарифного керівництва №1 передбачено, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4.

Враховуючи складені загальні акти, якими засвідчено факт затримки відповідачем вагонів, та акт загальної форми №3615 від 98.05.2016р. про здачу вагонів під охорону,наданий позивачем розрахунок плати за охорону вантажу був здійснений на підставі п. 31.5 Тарифного керівництва №1, тобто за послуги охорони вантажу за час затримки вагонів на станції. Зазначений розрахунок виконаний відповідно до умов законодавства.

Заперечення відповідача щодо одночасного нарахування збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами не можуть бути прийняті в якості підстави для скасування позову в силу наступного:

Пунктом 1.6. з метою однакового і правильного застосування законодавства у вирішенні спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею, президія Вищого господарського суду України в Роз'ясненнях від 29.05.2002р. N 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» (із змінами і доповненнями) роз'яснила пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)".

Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва N 1.

Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Аналогічні роз'яснення надані і п. 11 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. N 01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2017 року у справі №904/10051/16 залишити без зміни.

(постанова виготовлена у повному обсязі 23.03.2017 року)

Головуючий суддя О.С.Євстигнеєв

Судді: І.М.Кощеєв

І.М. Науменко