АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 03” вересня 2009 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого – Фащевської Н.Є.
суддів – Дикун С.І.,Храпак Н.М.
при секретарі – Шкільняку Б.М.
з участю – представників апелянта ОСОБА_1 ., ОСОБА_2 .; відповідача ОСОБА_3 .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Тернопільського державного технічного університету імені І.Пулюя в особі Гусятинського коледжу Тернопільського державного технічного університету імені І.Пулюя на рішення Гусятинського районного суду від 30 червня 2009 року у справі за позовом Тернопільського державного технічного університету імені І.Пулюя в особі Гусятинського коледжу Тернопільського державного технічного університету імені І.Пулюя до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про виселення із займаного жилого приміщення без надання іншого житла,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2009 року Тернопільський державний технічний університет імені І.Пулюя в особі Гусятинського коледжу Тернопільського державного технічного університету імені І.Пулюя звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_3 ., ОСОБА_6 . про виселення з квартири АДРЕСА_1 як тимчасових жильців. Позивач зазначив, що власником спірного будинку є держава в особі Міністерства освіти та науки України; будинок перебуває в оперативному управлінні Тернопільського державного технічного університету ім. І.Пулюя і балансоутримувачем якого є Гусятинський коледж Тернопільського державного технічного університету ім. І.Пулюя (далі — університет; коледж); прав на проживання у спірній квартирі відповідачі не мають, оскільки не перебувають та не перебували в трудових відносинах з підприємством і поселилися в спірну квартиру на підставі листа начальника Гусятинського РВ УМВС України в Тернопільській області від 23.06.1994р. про тимчасове проживання до отримання житла за місцем роботи. Договір найму та ордер на вселення відповідачів у спірну квартиру відсутній. А так як вимог адміністрації коледжу про звільнення квартири відповідачі не виконують, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Під час розгляду справи позивач уточнив вимоги та просив виселити відповідачів із спірної квартири без надання іншого житла на підставі ч.3 ст.98 ЖК України та ч.3 ст.818 ЦК України.
Рішенням Гусятинського районного суду від 30 червня 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі університет просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Зокрема, що суд не прийняв до уваги, що відповідачі є тимчасовими мешканцями, які підлягають виселенню не пізніше семи днів від дня пред”явлення до них університетом вимоги про звільнення приміщення.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апелянтів, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із слідуючих мотивів.
Судом встановлено, що, багатоквартирний житловий будинок по вул. Тернопільська, 4 в смт. Гусятин належить державі в особі Міністерства освіти і науки України та перебуває в оперативному управлінні Тернопільського державного технічного університету ім. І.Пулюя, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.03.2008р.
Сім”я ІНФОРМАЦІЯ_1 поселилися в спірну квартиру в 1994р. Дозвіл на вселення було дано адміністрацією коледжу на підставі листа начальника Гусятинського РВ УМВС України в Тернопільській області від 23.06.1994р. №1735; Відповідачі зареєстровані за вказаною адресою та сплачують кошти за комунальні послуги на рахунки відповідних служб.
Рішенням Гусятинського районного суду від 30.07.2001 року частково задоволено позовні вимоги прокурора Гусятинського району в інтересах Гусятинського коледжу. Судом стягнуто з ОСОБА_4 . на користь коледжу 699 грн плати за комунальні послуги.
У позовних вимогах університет покликається на норми ч.3 ст.98 ЖК України та ч.3 ст.818 ЦК України, зазначаючи, що відповідачі підлягають виселенню із спірної квартири без надання іншого житла як тимчасові мешканці.
За вимогами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із нормами ст.ст. 818 ЦК України, 98 ЖК України тимчасовими мешканцями можуть бути визнані особи, котрі тимчасово проживають у помешканні іншої особи (осіб) з дозволу наймача та інших осіб, які постійно проживають разом з ним, за їхньою взаємною згодою та з попереднім повідомленням наймодавця без стягнення плати за користування житлом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що позивачем не представлено доказів на підтвердження того, що відповідачі проживають у спірній квартирі як тимчасові мешканці, а тому вони не можуть бути виселені із спірної квартири без надання іншого житла на підставі ч.3 ст.98 ЖК України та ч.3 ст.818 ЦК України.
Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду, як таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Посилання апелянта, що суд не прийняв до уваги, що сім”я ІНФОРМАЦІЯ_1 є тимчасовими мешканцями, колегія суддів вважає необгрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що відповідачі проживають у спірній квартирі з 1994 року, зареєстровані у цьому житлі, оплачують за користування квартирою, а тому, згідно із змістом норм ст.ст.98 ЖК України, 818 ЦК України, не можуть бути визнані тимчасовими мешканцями.
Підстав для скасування рішення суду з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Тернопільського державного технічного університету імені І.Пулюя в особі Гусятинського коледжу Тернопільського державного технічного університету імені І.Пулюя відхилити.
Рішення Гусятинського районного суду від 30 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий - підпис
Судді: - два підписи
з оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області С.І. Дикун