Справа № 341/1638/16-ц

Провадження № 22-ц/779/483/2017

Категорія 30

Головуючий у 1 інстанції Юсип І. М.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.,

секретаря: Капущак С.В.,

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника ПАТ "ДТЕК Західенерго" - Чорнія О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду від 30 січня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в особі Бурштинської ТЕС про визнання бездіяльності відповідача протиправною та стягнення недоотриманої пенсії в сумі 35 646 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що в травні 2015 року йому виповнилось 55 років, і оскільки пільговий стаж дорівнював 12,5 років, то у нього тоді виникло право на отримання пенсії. Однак, внаслідок неналежного виконання посадовою особою відповідача обов'язків, передбачених п.34 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядку), щодо повідомлення про виникнення права на пенсію, йому було несвоєчасно призначено пенсію, в результаті чого ним була недоотримана пенсія за один рік в сумі 35 646 грн.

Рішенням Галицького районного суду від 30 січня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим. На його думку, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи. Апелянт вказує, що суд першої інстанції, встановивши, що його дійсно у травні 2015 року не було письмово повідомлено про виникнення права на отримання пенсії при досягненні віку 55 років, дійшов до помилкового висновку про безпідставність його позовних вимог про відшкодування матеріальних збитків. Також апелянт вважає, що суд, ухвалюючи рішення, неправильно застосував норми матеріального права, а саме: статті 13, 80, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.1, 2 ст.1166 та ст.1172 ЦК України, та допустив порушення норм процесуального права. З наведених підстав просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав.

Представник ПАТ «ДТЕК Західенерго» доводи апеляційної скарги заперечив, вважаючи, що правових підстав для покладення на підприємство матеріальної відповідальності за недоотримання позивачем пенсії немає. На його думку, рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, тому просить залишити його без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для покладення на ПАТ «ДТЕК Західенерго» відповідальності за шкоду, завдану неправомірними діями працівника відповідача під час виконання ним своїх службових обов'язків відсутні. Місцевий суд дійшов до висновку про те, що між бездіяльністю працівника кадрової служби відповідача щодо неповідомлення ОСОБА_2 про виникнення права на пенсію та недоотриманням ним пенсії немає безпосереднього причинного зв'язку.

Колегія суддів з цими висновками погоджується на підставі такого.

Правовідносини, що склалися між сторонами, врегульовано ст.ст.60,13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими, та із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до п.п.34, 35 постанови правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 "Про затвердження Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" посадова особа зобов'язана не пізніше місяця до дня досягнення працівником пенсійного віку письмово повідомити його про виникнення права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах.

Згідно із цією постановою заява про призначення пенсії працюючим громадянам подається працівником до управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах через уповноважену особу підприємства, установи, організації. Посадова особа, відповідальна за підготовку документів для призначення пенсій працівникам, має вести облік осіб, які набувають права на пенсію, та не пізніше ніж за місяць до дня досягнення працівником пенсійного віку письмово повідомити його про виникнення права на пенсію, у тому числі на пільгових умовах.

Відповідно до п.2 зазначеного вище Порядку заява про призначення пенсії працюючим громадянам подається працівником до управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації).

За таких обставин, саме по собі неповідомлення ОСОБА_2 кадровою службою підприємства у письмовій формі про виникнення права на пенсію не означає, що позивач був позбавлений можливості отримувати пенсію з моменту досягнення віку 55 років, оскільки він згідно п.2 Порядку наділений правом звертатися до управління Пенсійного фонду України з відповідною заявою за місцем проживання (реєстрації).

Встановлено, що ОСОБА_2 ні до відповідача ні до управління Пенсійного фонду України за місцем проживання у 2015 році, тобто на момент, коли у нього виникло право на призначення пенсії на пільгових умовах, із заявою про призначення пенсії не звертався.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного, обґрунтованого висновку про те, що безпосереднього причинного зв'язку між недоотриманням позивачем пенсії та бездіяльністю відповідача щодо неповідомлення його про виникнення права на пенсію немає, оскільки реалізація права на отримання пенсії передбачає його обов'язок подати заяву до відповідного органу. Цього обов'язку ОСОБА_2 не виконав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Приймаючи до уваги вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в даній справі ухвалив рішення з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Тому підстав для скасування ухваленого в даній справі рішення немає.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Галицького районного суду від 30 січня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: Р.Й. Матківський

В.Д. Фединяк