Справа 237/1128/17

Номер провадження 2-о/237/132/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.17 м. Курахове

Мар’їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медведського М.Д.,

при секретарі Готовщиковій Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Мар’їнський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Мар’їнського районного суду Донецької області із заявою про встановлення факту смерті, в якій зазначила, що 27.10.2016 року в Петровському районі м. Донецька помер її батько – ОСОБА_2, про що була видана довідка про причину смерті (до форми № 106/у № 477). Однак, оскільки документи, видані органами та установами, розташованими на тимчасово окупованій території, владою України не визнаються, вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть її батька встановленого зразку на території України. В зв’язку з цим просить встановити факт смерті ОСОБА_3, померлого 27.10.2016 року в Петровському районі м. Донецька.

Заявник в судовому засіданні вимоги, викладені в заяві, підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи до суду не з’явився, надав заяву з проханням справу розглянути без його участі, проти задоволення заяви не заперечує.

Суд, розглянувши заяву та додані матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її батька на тимчасово окупованій території підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно довідки про причину смерті (до форми № 106/у № 477), виданої КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Донецька», ОСОБА_2, 89 років, помер 27.10.2016 року, причина смерті: церебральний атеросклероз з артеріальною гіпертензією.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 1 ЦПК України (в редакції на дату звернення до суду) заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до роз'ясень, даних в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 помер 27 жовтня 2016 року в Петровському районі м. Донецька.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт смерті ОСОБА_2 і визначає датою його смерті 27 жовтня 2016 року та місцем смерті Петровський район м. Донецька.

Приписами п.8 ч. 1 ст. 256 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, а відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Згідно зі ст. 14 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації смерті.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, що надасть їй можливість отримати свідоцтво про смерть, видане відповідним державним органом України.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 223, 234, 251-256 ЦПК України, ст.144 Сімейного кодексу України, ст.13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2, громадянин України, чоловічої статі, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в селі Витлинка Називаєвського району Омської області Російської Федерації, помер 27 жовтня 2016 року в Петровському районі м. Донецька Донецької області (Україна), причина смерті: церебральний атеросклероз з артеріальною гіпертензією.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Мар’їнський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 257-1 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя

Дата документу 23.03.2017