КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року                                          справа № П/811/4/17

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області до Спільного підприємства – Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, -

в с т а н о в и в:

Олександрійська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Спільного підприємства – Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", в якому просить надати дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 838637,75 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, а саме: згідно акту опису майна від 28.07.2016 року № 1 на загальну суму 1101136,81 грн. в кількості 1 одиниця (двигун – генератор ДВГ – 1-А-630).

Представник позивача в судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити.

Відповідачем надано до суду письмові заперечення, відповідно до яких позовні вимоги не визнаються в повному обсязі, оскільки податковим органом допущено порушення Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. №572 під час складення акту опису майна №1

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оцінивши наявні в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що СП – ТОВ "Світловодськпобут" зареєстровано в якості суб'єкта підприємницької діяльності 24.09.2001 р. (а.с.7-14).

Матеріалами справи встановлено, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 року в адміністративній справі №п/811/909/16 задоволено позовні вимоги Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області про стягнення з СП – ТОВ "Світловодськпобут " податкового боргу в сумі 863659,90 грн.

29.09.2016 р. з метою виконання судового рішення видано виконавчий лист у справі (а.с.17).

На виконання вказаних судових рішень Олександрійською ОДПІ були сформовані інкасові доручення, які надіслані до АТ "УкрСиббанк", Філії Кіровоградське ОУ АТ Ощадбанк м. Кіровоград, Кіровоградське РУ "Приватбанк" у м. Кіровограді, АБ" Укргазбанк", Казначейства України та АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві, в яких у відповідача відкриті рахунки, для виконання, проте були повернуті без виконання з відмітками "кошти на рахунку платника відсутні" (а.с.18-40,74-95).

Начальником Світловодської ОДПІ, 13.05.2015 винесено Рішення про опис майна у податкову заставу № 32/2300 на підставі якого складено Акт опису майна від 28.07.2016 № 2, яким було описано наступне майно: двигун – генератор ДВГ-1-А-630 на загальну суму 1101136,81 грн. (а.с.42).

З метою погашення податкового боргу та на виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу направлено податкову вимогу № 545-25 від 11.06.2014, яка повернута до податкового органу не врученою.

Вищевказані заходи, вжиті Олександрійською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області виявились неефективними, у зв'язку з чим податковий орган звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається із зазначених норм Податкового кодексу України продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі здійснюється лише у разі недостатності коштів в результаті здійснених заходів щодо стягнення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Для виокремлення обов'язкових умов (обставин) наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Податковий кодекс України встановлює послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При звернені до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжиті податковими органами для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем до фінансових установ (банків) на розрахункові рахунки відповідача направлялися інкасові доручення (розпорядження) на стягнення коштів за податковим боргом, проте платіжні вимоги повернуті податковому органу без виконання у звязку з відсутністю коштів на рахунку.

Так, відповідно до довідки надано, представником позивача, станом на 22.2.2017 СП ТОВ "Світловодськпобут" має 30 діючих банківських рахунків, зокрема у - АТ "Укрсиббанк", Філії Кіровоградське ОУ АТ Ощадбанк м. Кіровограда, Світловодській Філії ПАТ "Укрінбанк", м. Світловодськ, Кіровоградське РУ "Приватбанк" м. Кіровоград, Філії АКБ "СЄБ", м. Кременчук, ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, ПАТ "Укрінбанк", АБ "Укргазбанк", Казначействі України, АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві, АТ "Таскомбанк" та ПАТ КБ "Правекс – Банк" (а.с.72-73).

Враховуючи наявність у відповідача значної кількості діючих банківських розрахункових рахунків, судом встановлено, що податковим органом інкасові доручення надсилались не до усіх фінансових установ (банків), в яких у відповідача наявні розрахункові рахунки, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що контролюючим органом не вжито всіх заходів для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу та не надано доказів відсутності коштів на усіх рахунках платника податків у банках, обслуговуючих СП ТОВ "Світловодськпобут".

Позивачем з метою доведення такої обставини, як відсутність коштів на час момент звернення податкового органу до суду на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника жодного доказу не надано.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена обґрунтованість позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із положеннями частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 86, 94, 159 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду                       ОСОБА_1