Справа № 2-2554/08

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

05 грудня 2008 року     м.Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого: судці Чернобая О.І., при секретарі Ніколаєнко В.В., з участю позивача ОСОБА_1 ., представника позивачки ОСОБА_4., представника відповідача Зайцева О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шосткинського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до Відкритого акціонерного товариства «Полісся» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом в якому зазначила, що з 16.11.2006 р. по 01.07.2008 р. вона працювала на різних посадах ВАТ «Полісся» і була звільнена за власним бажанням.

На день звільнення з роботи, відповідач нарахував їй та не сплатив заробітну плату в сумі приблизно 2500 грн.

В добровільному порядку проводити розрахунок, відповідач відмовляється.

Вважаючи, що відповідач безпідставно не виплатив їй заборгованість по заробітній платі, вона звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь заробітну плату в сумі 2500 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 02.07.2008 р. по 22.07.2008 р. в сумі 750 грн. і моральну шкоду в сумі 2000 грн. та витрати на правову допомогу.

У судовому засіданні позивачка змінила свої позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача на її користь невиплачену заробітну плату в сумі 691 грн.81 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 02.07.2008 р. по 11.09.2008 р. в сумі в сумі 1747 грн.77 коп., моральну шкоду в сумі 2000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 420 грн. зазначивши, що відповідач виплатив їй заборгованість по заробітній платі тільки 11.09.200 р.

Представник відповідача Зайцев О.В. позовні вимоги визнав частково і показав, що дійсно при звільненні позивачки з роботи, підприємство заборгувало їй заробітну плату, яка повністю була їй виплачена тільки 11.09.2008 р., оскільки на підприємстві не було коштів. Моральну шкоду визнав частково і з визначення її розміру покладається на рішення суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як було встановлено у судовому засіданні, позивачка працювала на різних посадах ВАТ «Полісся» в період з 16.11.2006 р. по 01.07.2008 р., тому перебувала у трудових відносинах з відповідачем і була звільнена 01.07.2008 р. за власним бажанням, на підставі ст.38 КЗпП України.

Як було встановлено у судовому засіданні, на момент звільнення, відповідач не платив позивачці нараховану заробітну плату, а виплатив цю заборгованість тільки 11.09.2008 року, що підтвердили у судовому засіданні представник відповідача і озивачка і позивачка з цього приводу не має претензій до відповідача.

Згідно наданої відповідачем довідки, яка не оспорюється позивачкою, "редньоденна заробітна плата позивачки склала 34 грн. 27 коп., тому стягненню на ористь позивачки підлягає середній заробіток за період з 02.07.2008 р. по 11.09.2008 р., тобто з наступного дня після звільнення і по день фактичного розрахунку, в сумі 1370 грн.80 коп.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

У відповідності з вимогами ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ст.2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як було встановлено у судовому засіданні, під час роботи на підприємстві, позивачка не отримувала належну їй заробітну плату, після її звільнення нарахована заробітна плата позивачці також виплачена не була, після звільнення вона ніде не працевлаштувалась, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя по утриманню своєї родини, що призвело позивачку до душевних та моральних страждань, оскільки неодноразово була змушена ходити до відповідача і вимагати виплати заробітної плати і сам факт звернення до суду за захистом своїх порушених прав, передбачає спричинення позивачці моральної шкоди.

Однак розмір заявленої позивачкою моральної шкоди в сумі 2000 грн. не відповідає ступеню перенесених нею моральних страждань, тому на думку суду підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 150 грн.

У відповідності з вимогами ст.84 ЦПК України підлягають стягненню на користь відповідачки витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги фахівця в галузі права оскільки її представник ОСОБА_4. брав участь у розгляді справи як фахівець в галузі права і надавав їй юридичну допомогу, але стягненню підлягають ці витрати в сумі 150 грн., враховуючи час знаходження фахівця у судових засіданнях.

Керуючись ст.ст. З, 10, 11, 60, 84, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.116, 117, 237і КЗпП України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Полісся» на користь ОСОБА_1  середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 02.07.2008 р. по 11.09.2008 р. в сумі 1370 грн. 80 коп., моральну шкоду в сумі 150 грн., та витрати на правову допомогу фахівця в галузі права в сумі 150 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Полісся» в дохід держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду умської області через Шосткинський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про еляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням ісля цього апеляційної скарги протягом двадцяти днів.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про еляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви о апеляційне оскарження.

тобто з наступного дня після звільнення і по день фактичного розрахунку, в сумі 1370 грн.80 коп.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

У відповідності з вимогами ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ст.2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як було встановлено у судовому засіданні, під час роботи на підприємстві, позивачка не отримувала належну їй заробітну плату, після її звільнення нарахована заробітна плата позивачці також виплачена не була, після звільнення вона ніде не працевлаштувалась, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя по утриманню своєї родини, що призвело позивачку до душевних та моральних страждань, оскільки неодноразово була змушена ходити до відповідача і вимагати виплати заробітної плати і сам факт звернення до суду за захистом своїх порушених прав, передбачає спричинення позивачці моральної шкоди.

Однак розмір заявленої позивачкою моральної шкоди в сумі 2000 грн. не відповідає ступеню перенесених нею моральних страждань, тому на думку суду підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 150 грн.

У відповідності з вимогами ст.84 ЦПК України підлягають стягненню на користь відповідачки витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги фахівця в галузі права оскільки її представник ОСОБА_4. брав участь у розгляді справи як фахівець в галузі права і надавав їй юридичну допомогу, але стягненню підлягають ці витрати в сумі 150 грн., враховуючи час знаходження фахівця у судових засіданнях.

Керуючись ст.ст. З, 10, 11, 60, 84, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.116, 117, 237і КЗпП України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Полісся» на користь ОСОБА_2  середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 02.07.2008 . по 11.09.2008 р. в сумі 1370 грн. 80 коп., моральну шкоду в сумі 150 грн., та витрати на авову допомогу фахівця в галузі права в сумі 150 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Полісся» в дохід держави судовий ір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в і 30 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду ської області через Шосткинський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про еляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням ля цього апеляційної скарги протягом двадцяти днів.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про ляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви апеляційне оскарження.

Суддя                                                               О.І.Чернобай