ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.03.2017 Справа № 904/9645/16

За позовом Прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб", м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетгруп", м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, м. Дніпро

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства", м. Дніпро

про витребування майна

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від прокуратури ОСОБА_1 посв. № 025042 від 21.03.14 р. прокурор відділу

від позивача не з'явився

від відповідача ОСОБА_2 дов. б/н від 01.11.16 р. представник

від третьої особи-1 не з'явився

від третьої особи-2 не з'явився

від третьої особи-3 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради із позовом про витребування від товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради нежитлового приміщення № 110, що розташоване за адресою: вул. Ковалевської Софії, 65 в м. Дніпро.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що останній є добросовісним набувачем, з огляду на те, що спірне майно вибуло із володіння Дніпропетровської міської ради та ВРЖЕП АНД району за їх волею.

Свої заперечення обґрунтовує наступним.

По перше, Дніпропетровською міською радою, відповідно до вимог частини 4 статті 105 та частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України, було складено проміжний ліквідаційний баланс виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства АНД району м. Дніпро, який затверджено рішенням № 41/22 від 28.03.2012 року, та відповідно до якого суми вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимоги кредиторів, а отже Дніпропетровська міська рада знала, що майно має бути відчужено для погашення вимог кредиторів в процедурі припинення.

По друге, у зв’язку з тим, що вартості майна ВРЖЕП АНД району м. Дніпро недостатньо для задоволення вимог кредиторів, голова ліквідаційної комісії звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ВРЖЕП АНД району м. Дніпро в порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

За результатами розгляду вказаної заяви, 06.08.12р. було порушено провадження у справі про банкрутство ВРЖЕП АНД району м. Дніпро № 38/5005/6637/2012, а 14.08.12р. винесено постанову про визнання ВРЖЕП АНД району м. Дніпро банкрутом.

В подальшому, внаслідок здійснення інвентаризації майна банкрута, ліквідатором було виявлено нерухоме майно, в тому числі і спірне, яке було включено до ліквідаційної маси боржника, та продане на відкритих прилюдних торгах (аукціоні) під час провадження дій у справі про банкрутство щодо майна ВРЖЕП АНД району м. Дніпро, а ТОВ «Ренессанс Клуб» в свою чергу добросовісно, в оплатний спосіб набуло спірне майно – нежитлове приміщення № 110, розташоване за адресою: вул. Ковалевської Софії,65 в м. Дніпро, тобто останнє вибуло з володіння власника за його ж волею, шляхом включення його до ліквідаційної маси боржника, що підтверджується ухвалою від 23.07.2013 року № 38/5005/6637/2012, яка була та є чинною на теперішній час.

Отже, твердження та посилання прокуратури на те, що при реалізації майна не було дотримано процедури відчуження є необґрунтованими та такими, що зроблені без належної оцінки фактичних обставин справи та без врахування норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, позивачем не вказано, яким саме чином було порушено процедуру відчуження майна боржника, а посилання на той факт, що ухвалою господарського суду від 29.08.2016 року у справі № 38/5005/6637/2012 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 24.07.2013 року, укладений між ВРЖЕП АНД району м.Дніпро та ТОВ «Маркетгруп» є безпідставними, зважаючи на те, що недійсність правочину, на виконання якого було передано майно з комунальної до приватної власності, саме по собі не свідчить про його вибуття із володіння особи, яка передала це майно, не з її волі, що підтверджується практикою Вищого господарського суду України.

15.12.2016 року, відповідачем подано заяву про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якої останній посилається на те, що відсутні правові підстави для подачі прокурором позову в інтересах Дніпропетровської міської ради, бо повноваження щодо управління комунальною власністю належить до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів міської ради, а не до делегованих повноважень, які надані органами виконавчої влади.

Того ж дня, надійшла заява про зупинення провадження у даній справі до винесення остаточного рішення у справі № 38/5005/6637/2012 з розгляду апеляційної скарги на ухвалу від 29.08.2016 року та про застосування строків позовної давності.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, письмових пояснень по суті спору не надали.

Останні були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи з огляду на те, що в матеріалах справи містяться поштові повідомлення, які свідчать про отримання третіми особами-1,2 ухвали про порушення провадження у справі (31.10.16р. та 03.11.16р.) та призначення її до розгляду на 17.11.16р.; про отримання 28.11.16р. ухвали про відкладення справи, призначеної на 15.12.16р. та отримання ухвали про поновлення провадження у справі (17.02.17р., 21.02.17р., 25.02.17р.) та призначення її до розгляду на 14.03.17р.

Таким чином, господарський суд вважає, що треті особи не скористались своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури, та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991 “Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів”, яке доповнене рішенням Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 було затверджено перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська.

Факт належності об'єктів, зазначених у переліках (розділи І - XIII), що додаються до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991, територіальній громаді м. Дніпропетровська встановлено рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 200/5829/13-ц від 14.05.2013 за заявою Дніпропетровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.

Спірне нежитлове приміщення № 110, що розташоване за адресою: вул. Ковалевської Софії, 65 в м. Дніпро, перебувало на балансі Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (далі ВРЖЕП АНД району), яке було зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 13.09.1991р.

На підставі вказаних вище рішень, відділом Дніпропетровського міського управління юстиції, 24.07.2013 року проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення № 110, що розташоване за адресою: вул. Ковалевської Софії, 65 в м. Дніпро (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна - 98778512101).

На виконання Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста, рішенням Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011, об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська передано на баланс КП “Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю”.

Вказане, обґрунтовувалось реорганізацією комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, необхідністю забезпечення ефективності управління комунальним майном та пов'язувалось з визначенням єдиного підприємства наділеного повноваженнями з управління комунальним майном та корпоративними правами територіальної громади міста в особі КП “Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю”.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2012 року відкрито провадження у справі № 38/5005/6637/2012 про банкрутство виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська.

На час відкриття провадження у вказаній вище справі про банкрутство, рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011 року виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно продовжувало обліковуватися на балансі підприємства.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 у справі № 38/5005/6637/2012 виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором підприємства, призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3, яким всупереч нормам чинного законодавства та рішенням Дніпропетровської міської ради з питань управління об’єктами комунальної власності, нежитлове приміщення № 110, що розташоване за адресою: вул. Ковалевської Софії, 65 в м. Дніпро з метою продажу було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення товарною біржею “Регіональна універсальна біржа” торгів, оформлених протоколом № 76 від 27.12.2012 року, та визнано переможцем - товариство з обмеженою відповідальністю “Маркетгруп”.

24.07.2013 року між ВРЖЕП АНД району та товариством з обмеженою відповідальністю “Маркетгруп’’, на підставі вказаного вище протоколу проведення біржевих торгів з купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення, укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 1261, про що внесено відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

16.10.2013 року, спірне нерухоме майно, а саме, нежитлове приміщення № 110, що розташоване за адресою: вул. Ковалевської Софії, 65 в м. Дніпро, за договором купівлі-продажу № 4901, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5, було відчужено ТОВ ’’Маркетгруп’’ на користь ТОВ ’’Ренессанс - Клуб’’.

Звертаючись із даним позовом, прокурор посилається на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі № 38/5005/6637/2012 про банкрутство виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, дії ліквідатора підприємства, щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщення № 110, що розташоване за адресою: вул. Ковалевської Софії, 65 в м. Дніпро визнані неправомірними.

Також недійсним визнаний і договір купівлі-продажу № 1261 від 24.07.2013 року, укладений маж арбітражним керуючим підприємства і ТОВ “Маркетгруп”, що свідчить про вибуття спірного майна з власності поза волею власника та є підставою про витребування такого майна у відповідача згідно зі ст.ст. 387, 388 ЦК України, що і стало причиною спору.

Заявлені вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі № 38/5005/6637/2012 задоволено скаргу прокуратури Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій ліквідатора виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська - арбітражного керуючого ОСОБА_3 щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності в тому числі нежитлового приміщення № 110, що розташоване за адресою: вул. Ковалевської Софії, 65 в м. Дніпро, та продажу його з відкритих біржових торгів.

Судом визнано недійсними результати біржових торгів, проведених товарною біржею “Регіональна універсальна біржа” з продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення № 110, що розташоване за адресою: вул. Ковалевської Софії, 65 в м. Дніпро, загальною площею 46,8 кв.м., а також визнано недійсним договір купівлі-продажу № 1261 від 24.07.2013, укладений між ліквідатором - арбітражним керуючим виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська та ТОВ “Маркетгруп”.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 у справі № 38/5005/6637/2012 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі № 38/5005/6637/2012 залишено без змін.

Таким чином, судом були встановлені як незаконність дій ліквідатора третьої особи-2 щодо реалізації спірного майна, так і недійсність договору купівлі-продажу вказаного майна.

Згідно частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно приписів статтей 321, 319, 658 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Обставини, встановлені ухвалою суду у справі № 38/5005/6637/2012 від 29.08.2016 щодо незаконності відчуження спірного майна, дозволяють зробити висновок про те, що майно вибуло з володіння Дніпропетровської міської ради поза волею власника.

Частиною 3 статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” та в п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 “Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав” зазначено, що норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд погоджується із твердженням прокурора про те, що спірне нерухоме майно вибуло з комунальної власності з порушенням чинного законодавства, поза волею Дніпропетровської міської ради, а отже, позивач має право на його витребування у відповідача на підставі статті 388 Цивільного кодексу України.

Заперечення відповідача до уваги не примаються, з огляду на те, що вони спростовані вищевказаними обставинами та доказами, що містяться в матеріалах справи.

Заява відповідача про застосування позовної давності не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Про недійсність правочину, на підставі якого відбулося вибуття спірного нерухомого майна з володіння територіальної громади міста поза її волею, як позивачеві, так і прокуророві стало відомо лише 29.08.2016, тобто, після винесення господарським судом Дніпропетровської області ухвали по справі № 38/5005/6637/2012 щодо задоволення скарги прокурора на дії ліквідатора по включенню вказаного майна до ліквідаційної маси та визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Крім того, Дніпропетровська міська рада була залучена до участі у справі № 38/5005/6637/2012 ухвалою суду від 12.04.2016, що також свідчить про те, що позивач раніше не міг дізнатися про порушення його прав у вигляді включення належного йому нерухомого майна до ліквідаційної маси третьої особи-2 та подальшого продажу такого майна.

З огляду на викладене, виключається можливість для висновку про сплив позовної давності на час звернення прокурора з даним позовом.

До того ж, слід зауважити про те, що суд вважає такими, що заслуговують на увагу пояснення, надані прокуратурою Дніпропетровської області відносно заяви відповідача щодо пропуску строку позовної давності, які містять посилання на наступне.

Відповідно до вимог сттей 330, 388, 658 Цивільного кодексу України, право власності на майно, яке було передане за угодами щодо його відчуження поза межами волі власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, бо це майно може бути в нього витребуване.

Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, воно підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника, а тому положення про позовну давність до заявлених позовних вимог про витребування майна у порядку статті 388 Цивільного кодексу України не застосовуються.

При цьому, право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 року у справі № 3-604гс16.

Клопотання відповідача щодо залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню також з огляду на те, що даний позов поданий прокурором відповідно до Закону України “Про прокуратуру”.

Згідно з положеннями вказаного Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або погрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 у справі № 38/5005/6637/2012 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі № 38/5005/6637/2012 залишено без змін, а отже, на час вирішення спору у справі № 904/9645/16 апеляційною інстанцією розглянута відповідна апеляційна скарга з прийняттям постанови та залишенням в силі вказаних ухвал суду першої інстанції.

Керуючись статтями 319, 321, 387, 388 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю “Ренессанс-клуб” (49000 м. Дніпро, Лоцманський узвіз, 3-Б, кімн. 35, код ЄДРПОУ 24439634) на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради (49000 м. Дніпро, пр. Д. Яворницького,75, код ЄДРПОУ 26510514) нежитлове приміщення № 110, що розташоване за адресою: вул. Ковалевської Софії, 65 в м. Дніпро (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна - 98778512101).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ренессанс-клуб” (49000, м. Дніпро, Лоцманський узвіз, 3-Б, кімн. 35, код ЄДРПОУ 24439634) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49601 м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, реквізити отримувача: МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.03.2017р.

Суддя ОСОБА_6