Справа №2-88/07

РІШЕННЯ (ЗАОЧНЕ) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2007р.  Стахановський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Ромашки В.П. при секретарі Аміровій О.В.

за участю

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Стаханова заочно справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "СТАХАНОВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛОВИРОБІВ" про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 він працював у відповідача та був звільнений з підприємства за скороченням штату по п.1 ст.40 КЗпП України. При звільненні відповідач, у порушення ст.116 ЦПК України не здійснив з ним повного розрахунку. Заборгованість з заробітної плати становила 2763грн 87коп. За затримку розрахунку при звільненні йому не нараховується середній заробіток. За період з березня 2002р. по грудень 2003р. (виключаючи листопад 2002р.) виходячи з його середньомісячної заробітної плати у розмірі 258грн 32коп. (грудень 2001р.: 170грн 20коп + січень 2002р.: 346грн 44 коп. : 2 = 258грн 32коп) за відрахуванням сум, які він отримував у Центрі зайнятості ця сума становить 2588грн 69коп. Крім того, заборгованість з заробітної плати за період з липня 1998р. по березень 2002р. на підставі рішення КТС НОМЕР_1. була виплачена йому у лютому 2006р., але компенсація на суму заборгованості не виплачена. Її розмір становить 4862грн 91коп, а на суму несвоєчасно виплаченої заборгованості не виплачена компенсація у сумі 259грн 43 коп. Порушення його прав призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків з сім'єю, рідними та близькими, різним захворюванням, операціям, і подальшому потребує додаткових зусиль та здоров"я для організації майбутнього життя. Розмір шкоди він оцінює у 9000грн.

Відповідач надав за позовом письмові заперечення. Позов не визнав у повному обсязі, посилаючись на те, що господарським судом порушено справу про банкротство підприємства і між підприємством та кредиторами, у тому числі робітниками, щодо яких є заборгованість з заробітної плати, підписано мирову угоду. Компенсація та відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 буде для підприємства збитками і може викликати порушення прав інших кредиторів у зобов'язаннях підприємства щодо них (ар.с. 48)

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, також пояснив, що під компенсацією на суму невиплаченої заборгованості він має на увазі компенсація сум, що відраховувалися з його заробітної плати на погашення комунальних платежів, але несвоєчасно перераховані за належністю.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Клопотань про відкладення справи від відповідача та його представника не надходило. На підставі ч.2,4 ст.169,ч.1 ст.224 ЦПК України судом ухвалено про заочний розгляд справи.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. При цьому приймає до уваги наступні обставини:

1.  Згідно з ч.З ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.11ч.2 ст.60 та ч.1 ст. 131 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього засідання у справі. Згідно з ч.З ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Згідно з ч.4 чт.169, ч.1 ст.224 ЦПК України при заочному розгляді справи суд вирішує її на підставі наявних у ній даних чи доказів.

2.             Відповідач у тексті письмових заперечень (ар.с. 48) не заперечував наявності жодної з фактичних обставин, на які посилається позивач у тексті позовної заяви, тому ці обставини слід вважати доведеними.

3.             Відповідно до гл. XV КЗпП України порушення справи про банкрутство юридичної особи не позбавляє її працівника права звернутися із заявою в органи по розгляду трудових спорів, у тому числі у суд. Заперечення відповідача у цій частині на увагу не заслуговують.

4.             Відповідачем надано розрахунок суми компенсації за втрату частини заробітної плати через порушення строків її виплати ОСОБА_1, зазначивши, що ця сума становить у його (відповідача) розрахунку 1443грн 45коп (ар.с. 49), виходячи з середньомісячного заробітку 217грн 36коп., що розрахований відповідно до Постанови Кабміну від 08.02.95р. №100 "Про порядок розрахунку середньої заробітної плати" (ар.с.50). Позивач не спростував заперечень відповідача у цій частині і не надав жодних доказів того, що заперечення відповідача за сумою та розрахунком є безпідставними. У цій частині позов підлягає задоволенню у розмірі 1443 грн 45коп, яку суд вважає доведеною.

5.             Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення, а якщо у день звільнення працівник не працював, то не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунок, якщо відсутній спор про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Згідно з ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду у тримісячний

строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Позивач зазначає, що розрахунок з ним відповідач здійснив 09.02.06р., виплативши усі суми, що належали до виплати на підставі рішення КТС від 2000р. Таким чином про порушення свого права позивач дізнався у лютому 2006р., а до суду з дійсним позовом звернувся у листопаді 2006р. Причини пропуску тримісячного строку позивач не зазначає і відновити строк не просить. Тому у частині стягнення сум за затримку розрахунку при звільненні ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

6.             Заявляючи вимоги про стягнення компенсації за втрату частини заробітної плати відрахованої на погашення заборгованості за комунальними послугами, позивач не зазначає і не надає жодного доказу обґрунтованості своїх вимог чи їх розрахунку, відповідач позов не визнає, тому у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

7.             Оцінюючи доводи позивача щодо наявності моральної шкоди, її розміру і обґрунтованості вимог у цій частині, суд приймає до уваги, що вимоги позивача витікають із трудових правовідносин. Заявляючи вимоги у цій частині позивач не називав і не надав суду жодного доказу наявності тих обставин, на які він посилається. Діючим трудовим законодавством не передбачено відшкодування матеріальної шкоди у разі затримки виплати заробітної плати чи розрахунку при звільненні, вимоги про відшкодування моральної шкоди.

8.             Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд, пропорційно до розміру задоволених вимог, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Доказів того, що ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 100грн. (чи будь-якому іншому розмірі) не надано. За вимогами про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 51рн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, але у цій частині у задоволенні вимог йому відмовлено. У відшкодування судових витрат позивачеві слід відмовити.

9.             Проти відповідача постановлено рішення у сумі 1443грн 45коп за вимогами, за якими позивача від сплати судового збору та витрат звільнено згідно з законом і у цій частині з відповідача на користь Держави слід стягнути судові витрати у розмірі 58грн 50коп, що складається з судового збору у розмірі 51грн та 7грн 50коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення

 розгляду справи.

Керуючись ст.10,11,60,61,131,169,224,213,214,215 ЦПК України, ст. 116,117,233, гл. XV КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.99г. "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнкти з ВАТ "Стахановський завод металовиробів" (р/р 2600430120097 у Стахановському відділенні Промінвестбанку МФО 304353 код 14307268) на користь ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати у сумі 1443 (одна тисяча чотириста сорок три)грн 45коп.

У іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Стягнкти з ВАТ "Стахановський завод металовиробів" (р/р 2600430120097 у Стахановському відділенні Промінвестбанку МФО 304353 код 14307268) на користь місцевого бюджету судовий збір у сумі 51 (п'ятдесят одна) грн. та на рахунок ТУ ДСА в Луганській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 7 (сім) грн 50коп.

Заява про відміну заочного рішення може бути подана відповідачем до Стахановського міського суду Луганської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів по тому - апеляційної скарги.