АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22ц/796/1440/17 Головуючий у 1 інстанції -Батрин О.В.

Унікальний №757/15495/15-ц Доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

головуючого - Панченка М.М.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.

при секретарі - Крічфалуши С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м.Києва від 12 жовтня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (даті - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») звернулось до суду з позовом до ТОВ «Глобал Істерн Менеджмент Україна», як основного позичальника, та поручителів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і, з урахуванням уточнень до позову, просив винести рішення, яким стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором у сумі 649.843 грн.04 коп., яка утворилась станом на 28.08.2015 року/т.1 а.с.3-4, 140-142, 163-165/.

Позивач послався на те, що 03.09.2013 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та позичальником ТОВ «Глобал Істерн Менеджмент Україна» укладена кредитна угода про кредитну лінію у формі оведрафту за №60-01-13, згідно якої встановлено ліміт у сумі 500.000 грн. на термін до 29.12.2014 року під 24% річних за період з дня надання кредитних коштів до закінчення строку користування користування кредитною лінією та 36% за кожен день користування кредитними коштами понад встановлений строк користування, передбачений п.3.2. договору, а також у разі порушення строків повернення кредитних коштів, згідно п.п.2.7, 2.8,5.5,7.1 договору, за кожен день користування кредитними коштами, після закінчення строків повернення кредиту.

На забезпечення указаних кредитних зобов»язань позичальника ТОВ «Глобал Істерн Менеджмент Україна» кредитор ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» уклав з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 договори поруки, відповідно, за №415 від 03.09.2013 року, та за №416 від 03.09.2013 року, згідно яких поручителі зобов»язувались солідарно з основним позичальником нести фінансову відповідальність за указаним кредитним договором.

Вважаючи, що кредитні зобов»язання позичальника позичальника ТОВ «Глобал Істерн Менеджмент Україна» не виконуються належним чином, банк звернувся з цим позовом до суду.

В ході розгляду справи ТОВ «Глобал Істерн Менеджмент Україна» звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним договору про кредитну лінію у формі овердрафту недійсним /т.2 а.с.226-228/.

Ухвалою суду від 21.09.2016 року провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ТОВ «Глобал Істерн Менеджмент Україна» про стягнення кредитного боргу, та в частині зустрічного позову ТОВ «Глобал Істерн Менеджмент Україна» до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним кредитного договору закрито /т.3 а.с.27-28/.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з зустрічним позовом про визнання договору поруки припиненим, який ухвалою суду від 12.10.2016 року залишено без розгляду /т.2 а.с.217-218/.

Також, ухвалою суду залишено без розгляду зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання договору поруки припиненим /т.3 а.с.3-6, 29/.

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 12 жовтня 2016 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено /т.3 а.с.47-48/.

Судовим рішенням стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», окремо, по 649.843 грн.04 коп., а також стягнуто судовий збір з кожного відповідача на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» по 1.827 грн.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Печерського районного суду м.Києва від 12 жовтня 2016 року в частині стягнення з нього кредитної заборгованості, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові до нього, як поручителя/т.3 а.с.57-60/.

Зазначав, що судом не взято до уваги те, що банком пропущено шестимісячний термін пред»явлення вимог до поручителя з моменту вчинення останнього платежу основним позичальником 04.09.2014 року, а тому в силу ч.4 ст.559 ЦК України порука повинна бути припинена 04.03.2015 року, між тим, з позовом банк звернувся до поручителя лише 06.05.2015 року.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами, а в силу ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановлено, що, відповідно до угоди від 03.09.2013 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та позичальником ТОВ «Глобал Істерн Менеджмент Україна» укладена кредитна угода про кредитну лінію у формі оведрафту за №60-01-13, згідно якої сторонами передбачено ліміт кредитування у розмірі 500.000 грн. на термін до 29.12.2014 року (з урахуванням додаткових угод) під 24% річних за період з дня надання кредитних коштів до закінчення строку користування кредитною лінією та 36% за кожен день користування кредитними коштами понад встановлений строк користування, передбачений п.3.2. договору, а також у разі порушення строків повернення кредитних коштів, згідно п.п.2.7, 2.8,5.5,7.1 договору, за кожен день користування кредитними коштами, після закінчення строків повернення кредиту /т.1 а.с.5-18/.

Пунктом 8.1 кредитної угоди сторонами передбачена сплата позичальником пені за прострочку повернення кредитних ресурсів, та/або сплати відсотків та комісійних платежів (п.2.11)у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день від простроченої суми.

Із зазначеного слідує, що між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Глобал Істерн Менеджмент Україна» виникли договірні відносини кредиту, в силу яких, відповідно до ст.1054ЦК України, банк зобов»язався надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

На забезпечення указаних кредитних зобов»язань позичальника ТОВ «Глобал Істерн Менеджмент Україна» між кредитором ПАТ«Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір поруки за №415 від 03.09.2013 року, а також між ПАТ«Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 за №416 від 03.09.2013 року, згідно яких поручителі, відповідно до ст.ст.553,554 ЦК України, зобов»язувались солідарно з основним позичальником відповідати перед банком за виконання кредитних зобов»язань /т.1 а.с.19-30/.

Таким чином, між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», з одного боку, та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, з кожним окремо, виникли договірні відносини поруки, в силу яких, відповідно до ст.553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку.

Відповідно до ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки позичальник ТОВ «Глобал Істерн Менеджмент Україна» не виконував договірні зобов»язання щодо погашення кредиту, станом на 28.08.2015 року, за ним утворилась заборгованість, що становить: борг по тілу кредиту - 392.119 грн.45 коп.; за відсотками - 94.256 грн.40 коп.; по комісійним платежам - 4.000 грн.; пеня за прострочку погашення тіла кредита, відсоткам та комісійним платежам - 159.467 грн.19 коп., а всього, у сумі 649.843 грн.04 коп.

Розрахунок наданий суду позивачем виконаний правильно і відповідачами не оскаржується.

Колегія суддів вважає, що задовольняючи позов, та стягуючи кредитну заборгованість з поручителів ОСОБА_1 і ОСОБА_2, суд першої інстанції обгрунтовано керувався ч.4 ст.559 ЦК України та виходив з того, що чинність кредитного договору, укладеного між кредитором та позичальником визначена до 29.12.2014 року, а тому, звертаючись 06.05.2015 року, до суду з позовом до поручителів, тобто, протягом шести місяців після настання строку виконання основного зобов»язання, банк дотримався указаного терміну звернення до суду.

Указаний висновок спростовує доводи скаржника ОСОБА_1 щодо пропуску банком шестимісячного терміну, передбаченого ч.4 ст.559 ЦІ України, оскільки, як помилково вважав скаржник, шестимісячний термін належить вираховувати не з дати настання строку виконання основного зобов»язання, а з дати припинення виконання позичальником погашення кредитного боргу - з 04.09.2014 року.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців, від дня настання строку виконання основного зобов»язання, не пред»явить вимог до поручителя.

Як слідує із аналізу спірного договору поруки між ПАТ«Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1, укладеного за №415 від 03.09.2013 року, строк дії договору поруки сторонами не визначений в розумінні ст.252 ЦК України, а тому, як вважає суд, банк мав право стягнути солідарно з поручителя борг протягом шести місяців, від дня настання строку виконання основного зобов»язання.

Крім того, кредит повинен бути погашений одноразово, по закінченні дії кредитного договору.

Відповідно до роз»ясень, викладених у п.24 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» строк пред»явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов»язання згідно з такими умовами, тобто, з моменту настання строку виконання зобов»язання у повному обсязі або у зв»язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред»явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред»явлення до нього позову. При цьому, в разі пред»явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання.

Отже, оскільки заборгованість по кредиту відповідачами не була погашена до настання строку виконання основного зобов»язання, позивач звернувся до суду з позовом у травні 2015 року, тобто, з дотриманням шестимісячного строку звернення до суду з позовом до поручителя.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судом першої інстанції ухвалене на повно з»ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Печерського районного суду м.Києва від 12 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді