Справа № 750/10035/15-ц Провадження № 22-ц/795/47/2017 Головуючий у I інстанції – Рахманкулова І. П. Доповідач - Мамонова О. Є.

Категорія – цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого –судді: Мамонової О.Є.,

суддів: Висоцької Н.В., Скрипки А.А.,

із секретарями: Шкарупою Ю.В., Зіньковець О.О.

з участю: представника третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, третя особа – ОСОБА_3,-

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просило стягнути на його користь: суму боргу за договором про надання споживчого кредиту №11118891000 від 16.02.2007 в розмірі 29 836,87 доларів США заборгованості по кредитам та процентам та 58 338,71 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості; суму сплаченого судового збору в розмірі 10 531,10 грн. Позов обґрунтований тим, що відповідно до умов кредитного договору, позивач виконав взяті на себе зобов’язання в повному обсязі та надав відповідачу кредит в іноземній валюті в сумі 82 000 дол. США. Відповідач свої зобов’язання, щодо погашення заборгованості по наданому кредиту та сплаті процентів за користування ним не виконує, у зв’язку з чим станом на 24.09.2015 виникла заборгованість у вищезазначеному розмірі.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2016 року у задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПАТ «УкрСиббанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на його невідповідність нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

ПАТ «УкрСиббанк» стверджує, що суд першої інстанції на основі неповною мірою досліджених доказів та обставин справи, необґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем було надано всі необхідні докази наявності у відповідача простроченої заборгованості та підтверджено її розмір.

Заявник вказує, що банком правомірно нараховувались відсотки у подвійному розмірі від діючої процентної ставки на суму простроченої заборгованості, оскільки збільшення процентної ставки до 24,6% відбувалось відповідно до умов укладеного кредитного договору у разі порушення позичальником умов кредитної дисципліни, з дотриманням погоджених сторонами строків та процедури повідомлення про таке збільшення.

Зазначає, що пеня за несвоєчасне погашення позичальником заборгованості за кредитним договором розрахована з урахуванням положень ч. 2 ст. 258 ЦК України відповідно до пункту 7.1. кредитного договору.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи ОСОБА_3 – ОСОБА_1, який просив залишити в силі рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності можливості встановити дійсний розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження підстав нарахування процентів за підвищеною ставкою в розмірі 24,6%, що не передбачено укладеним між сторонами договором.

Однак погодитись з таким висновком районного суду не може апеляційний суд, через його невідповідність обставинам справи, і як наслідок, порушення норм матеріального та процесуального права, що відповідно до пп. 3, 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Судом по справі встановлено, що 16 лютого 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (на дійсний час - ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 було укладено договір про надання кредиту № 11118891000 у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту поновлювальної кредитної лінії, що дорівнює 82 000 доларів, строком повернення не пізніше 15 лютого 2018 року (далі по тексту - кредитний договір). Кредит надається шляхом: зарахування банком кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № 26208050335300 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням (п. 1.4 кредитного договору) (а.с. 5-17 т. 1).

Згідно п. 1.1. банк зобов’язався надати позичальнику, а позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використати і повернути банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії у вищезазначеному розмірі та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Зазначений договір та додаток до нього підписано сторонами, його дійсність відповідачем не оспорюється.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, з метою забезпечення виконання кредитних зобов’язань ОСОБА_2 та вимог АКІБ «УкрСиббанк», які виникають за кредитним договором № 11118891000 від 16 лютого 2007 року, між АКІБ «УкрСибанк» та ОСОБА_3 16 лютого 2007 року укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки № 30007Z37 об'єкта нерухомості – трикімнатної квартири № 61, загальною площею 93,1 кв.м., що знаходиться у м. Чернігові, по вул. Коцюбинського, буд. 79 (а.с. 128-132 т. 1).

Згідно п. 9.9 кредитного договору, банк самостійно веде облік і здійснює розрахунки заборгованості позичальника відповідно до вимог НБУ та умов договору. У випадку наявності суперечок між сторонами в якості письмових доказів невиконання зобов’язань позичальника, що мають пріоритетне значення, приймаються виписки про стан, первинні документи (платіжні доручення позичальника), дані балансу, надані банком і т.д., якщо позичальник не доведе недійсність наданих банком документів або не надасть інших доказів виконання своїх зобов’язань за договором.

Банк свої зобов’язання перед позичальником виконав, надавши останньому обумовлені договором кредитні кошти в сумі 82 000 доларів на поточний рахунок позичальника у банку № 26208050335300, що підтверджується належним чином посвідченим банком електронним меморіальним ордером №0600986166 від 16 лютого 2007 року (а.с. 65 т. 2).

Зазначеним документом підтверджується зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника та фактична видача цих коштів з відкритого у позивача на ім'я ОСОБА_2 поточного рахунку.

Відповідно до п. 1.3.1 кредитного договору за використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12,3% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п. 9.2 даного договору.

Пунктом 9.2 кредитного договору передбачено, що відповідно до вимог ст. 651 ЦК України сторони погодили, що протягом дії цього договору банк відповідно до умов п. 1.3.1 договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин, а саме:

а) порушення позичальником кредитної дисципліни; та/або

б) погіршення фінансового стану позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться банком відповідно до внутрішніх нормативних документів на підставі довідки про доходи, тощо, а також даних по виконанню позичальником кредитної дисципліни, тобто, своєчасного погашення заборгованості та/або виконання інших зобов’язань, передбачених цим договором;

в) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки на 3 відсоткових пункту за бланковими кредитами «овернайт» НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки.

Сторони погодили, що при настанні будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 п. 9.2 договору, банк може збільшити розмір процентної ставки за договором в наступному порядку, а саме:

- банк не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення повідомляє позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа (далі – повідомлення банку) за адресою позичальника, що вказана у розділі 12 цього договору, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомив банку при зміні адреси;

- такий новий розмір процентної ставки за цим договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у повідомленні банку до позичальника, без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору.

У відповідності до вказаних умов договору на адресу ОСОБА_2 було направлено лист № 12795 від 15 лютого 2008 року про те, що з 12 березня 2008 року у разі порушення ним умов кредитної дисципліни, зокрема неналежного виконання умов кредитного договору, банк з дати виникнення простроченої суми основного боргу, нараховуватиме на прострочену суму основного боргу підвищені проценти, а саме в розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу (а.с. 11-12 т. 2).

Згідно зворотного поштового повідомлення вказаний лист отримано відповідачем особисто 20 лютого 2008 року (а.с. 13 т. 2).

Таким чином суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для нарахування процентів за підвищеною ставкою в розмірі 24,6% та безпідставно не взяв до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_2 починаючи з жовтня 2014 року припинив виконувати взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, у зв’язку з чим станом на 24.09.2015 заборгованість відповідача за кредитом становить 26348,11 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 3488,76 дол. США.

25 травня 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» на адресу ОСОБА_2 було направлено письмову вимогу № 30-11/25527 про усунення порушень кредитного договору, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень (а.с. 50-51 т. 1).

Згідно п. 11.1 кредитного договору сторони погодили, що у разі настання обставин щодо порушення умов договору та направлення банком на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і неусунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це повідомлення банку або у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України та у відповідності до розділу 7 кредитного Договору банк надав суду розрахунок заборгованості за кредитним договором, тоді як відповідач вказаний розрахунок ніякими належними і допустимими документальними доказами не спростував. Крім того, ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції особисто сам відповідач або його представник будь-яких заперечень щодо дійсності договору, отримання кредитних коштів, правильності розрахунку, отримання кореспонденції не висловлювали. Такі заперечення мав представник третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_1

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитом у розмірі 26348,11 дол. США та заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 3488,76 дол. США, що виникла станом на 24.09.2015.

Щодо позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення з ОСОБА_2 пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»).

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України – гривні.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні,

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті;

- пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом «факт/360» (метод «факт/360» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Як убачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, розмір вказаної у позові пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом банком розраховано за період з 06 жовтня 2014 року – в межах спеціальної позовної давності в один рік відповідно до ст. 258 ЦК України (а.с.26-27 т. 1).

Проте, перевіривши розрахунки пені по кредиту та процентах, апеляційний суд вважає, що останні визначені позивачем невірно, з порушенням умов договору, оскільки позивач здійснив нарахування пені у доларах США та визначив еквівалент у гривні за курсом на дату 24 вересня 2015 року, а не за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, як це передбачено п. 7.1 кредитного договору. Відтак, згідно наведених нижче розрахунків з урахуванням відповідного курсу гривні до валюти на відповідну дату нарахування пені, підлягає стягненню з відповідача пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 41 822,37 грн та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 15 896, 41 грн.

Розрахунок пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом

Дата нарахування пеніОфіційний курс НБУ гривні до валюти заборгованості на дату нарахуванняСума пені за прострочку погашення кредиту (дол.)Сума пені за прострочку погашення кредиту (грн.)

06.10.201412,954,92 63,71

27.10.201412,9517,22222,99

06.11.201413,961,9827,64

12.11.201415,753,8460,48

06.12.201415,4217,19265,07

05.01.201515,7736,32572,77

05.02.20151852,86951,48

06.02.201523,132,3754,82

03.03.201524,8276,591900,96

08.03.201522,9023,57539,75

05.04.201523,51161,633799,92

07.05.201521,03218,624597,58

05.06.201521,01228,854808,14

06.07.201521,02277,485832,63

06.08.201521,57310,326693,60

27.08.201521,43232,464981,62

05.09.201522,0289,661974,31

24.09.201521,58207,414474,90

ВСЬОГО:41822,37

Розрахунок пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом

Дата нарахування пеніОфіційний курс НБУ гривні до валюти заборгованості на дату нарахуванняСума пені за прострочку погашення процентів (дол.)Сума пені за прострочку погашення процентів (грн.)

27.10.201412,954,4757,89

05.01.201515,777,08111,65

05.02.20151814,19255,42

06.02.201523,130,6414,80

03.03.201524,8224,09597,91

08.03.201522,907,41169,69

05.04.201523,5155,871313,50

07.05.201521,0379,011661,58

05.06.201521,0187,141830,81

06.07.201521,02109,542302,53

06.08.201521,57126,842735,94

27.08.201521,4397,492089,21

05.09.201522,0237,61828,17

24.09.201521,5889,311927,31

ВСЬОГО: 15896,41

Загалом сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 57 718,78 грн.

Відтак, рішення суду першої інстанції, на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11118891000 від 16 лютого 2007 року по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом у розмірі 29 836,87 доларів США та пені в розмірі 57 718,78 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» підлягають частковому задоволенню на суму 701 453,10 грн., у матеріалах справи наявні належні докази понесення позивачем у судах першої та апеляційної інстанції витрат по сплаті судового збору, відповідно підлягають присудженню ПАТ «УкрСиббанк» сума судового збору за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 10521,80 грн. (1,5% х 701 453,10 грн., відповідно до п.п 1 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» в редакції, чинній на час подання позову) та сума судового збору за апеляційний розгляд справи у розмірі 11573,98 грн. (110% х 10521,80 грн. відповідно до п.п.6 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір»).

Керуючись ст. ст. 526, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 303, 307, пп. 3,4 ч. 1 ст. 309, 313, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» – задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2016 року – скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за Договором про надання споживчого кредиту № 11118891000 від 16 лютого 2007 року заборгованість по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом у розмірі 29836 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот тридцять шість) доларів 87 центів США та пені в розмірі 57718 (п’ятдесят сім тисяч сімсот вісімнадцять) грн 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір в розмірі 10521 (десять тисяч п’ятсот двадцять одну) грн 80 коп. за розгляд справи судом першої інстанції та судовий збір в розмірі 11573 (одинадцять тисяч п’ятсот сімдесят три) грн 98 коп. за апеляційний розгляд справи.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: