СПРАВА №2-4210/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2009 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,
при секретарі: Шамієвій С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ВСТАНОВИВ:
30.06.2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, мотивуючи позов наступним.
Сторони з 23.07.1994 року перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження. Від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвами про народження. Позивачка зазначає, що батько участі у вихованні дітей та їх утриманні не приймає, на даний час сторони проживають окремо. Домовленості між сторонами про утримання та місце проживання дітей немає. Позивачка вимушена утримувати дітей самостійно. Чоловік працює, але позивачці не відоме, де саме. Відповідач, на думку позивачки, веде аморальний спосіб життя, що негативно впливає на дітей. Просить стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1 / 2 часток від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно, з дня пред’явлення позову.
Письмових заперечень проти позову не надійшло.
У судовому засіданні позивачка наполягала на стягненні з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей саме у частці від доходу відповідача. Пояснила, що відносини між сторонами вкрай негативні, що вимусило останню звернутись до суду з вимогою про розірвання шлюбу, а також переїхати з дітьми проживати за адресою її реєстрації.
У судовому засіданні представник позивачки зазначив, що відповідач є приватним підприємцем, має доход, в зв’язку з чим є можливим стягнути з нього аліменти саме у частці від доходу.
У судовому засіданні представник відповідача за довіреністю ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення позову. Пояснила, що відповідач добровільно сплачує аліменти на утримання дітей, в зв’язку з чим відсутні підстави для стягнення з нього аліментів за рішенням суду. На підтвердження цього представником відповідача надана квитанція про направлення позивачці грошів у розмірі 2000 гривень.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення сторін, проаналізувавши і оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Спірні відносини регулюються Главою 15 Сімейного кодексу України.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносин.
Сторони з 23.07.1994 року перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 5). Від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 6, 7). Сторони та діти на час ухвалення рішення проживають окремо, діти проживають з матір’ю. Згідно з довідкою заступника начальника Державної податкової інспекції у м.Сімферополі ОСОБА_7 від 05.08.2009 року ОСОБА_2 знаходиться на податковому обліку як фізична особа – підприємець.
Інших дітей відповідач не має, стягнень за виконавчими документами не проводиться.
Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі, сторонами не заперечуються.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує закріплені у нормах міжнародного законодавства, зокрема у Декларації прав дитини, прийнятій 20.11.1959 року, Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, принципи щодо необхідності в особливому захисті прав дитини, а також аналогічні принципи, проголошені у Конституції України, Сімейному кодексі України, Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року.
Статтею 180 СК України, передбачений обов’язок батьків по утриманню своєї дитини до досягнення нею повноліття.
Відповідач не виконує цій обов’язок належним чином, чим порушує права дітей на утримання їх батьками.
Домовленості про утримання дітей між сторонами немає.
Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст. 181 СК України).
Судом встановлено, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід.
Відповідно до статті 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом у судовому засіданні сторонам роз’яснені положення статті 184 СК України відносно того, що заява про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі може бути пред’явлена як платником, так і одержувачем аліментів. Проте позивачка наполягала на стягненні аліментів саме у частці від заробітку, в свою чергу представник відповідача повідомила, що вони не бажають подавати заяву про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Приймаючи до уваги, що від сторін цієї заяви не надійшло, а позивачка наполягала на стягненні аліментів саме у частці від доходу, суд, керуючись принципом диспозитивності, проголошеному у ст. 10 ЦПК України, вважає необхідним визначити аліменти саме у частці від доходу відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дітей та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сину.
При визначенні розміру аліментів суд також виходить із вимог ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України про те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.
Згідно з Законом України „Про державний бюджет України на 2009 рік” на час ухвалення судом рішення прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років в розрахунку на місяць становить – 701 гривня, 30 відсотків якого складає – 210 грн 30 коп.
Позивачка у прохальній частині позову зазначає, що розмір аліментів на одну дитину повинен бути не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно.
Суд вважає, що у цій частині необхідно у задоволенні позову відмовити, оскільки розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян на час розгляду справи у суді складає 17 гривень. В свою чергу ч.2 ст. 182 СК України встановлює, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить 210 грн 30 коп. Зазначена норма Сімейного кодексу є імперативною і підлягає застосуванню судом.
Приймаючи до уваги, що відповідач інших дітей не має, стягнень за виконавчими документами з нього не проводиться, доказів про знаходження на його утриманні інших осіб або про якийсь тяжкі захворювання відповідача, до суду не надано, враховуючи вимоги ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину, а також ту обставину, що утримувати дитину повинні як мати, так і батько, суд приходить до висновку, що на користь позивачки на утримання дітей необхідно стягнути 1 /2 часток від всіх видів доходів відповідача.
Згідно з ч.2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття
Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. Враховуючи, що позивачі за позовами про стягнення аліментів звільнені від судових витрат, останні необхідно стягнути з відповідача у дохід держави (у розмірі, що існував на час подачі позову).
На підставі наведеного, керуючись статтями 181,182, 183, 191 СК України, статтями ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (ОСОБА_1 – російською) ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ОСОБА_1 – російською) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 (ОСОБА_1 – рос.) ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 (ОСОБА_1 – рос.) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1 (ОСОБА_1 – рос) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в розмірі 1 / 2 часток від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 30 червня 2009 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (ОСОБА_1 – російською) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 у дохід держави судовий збір у розмірі 51 гривня, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 гривні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ:
СПРАВА №2-4210/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
09 жовтня 2009 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,
при секретарі: Шамієвій С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (ОСОБА_1 – російською) ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ОСОБА_1 – російською) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 (ОСОБА_1 – рос.) ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 (ОСОБА_1 – рос.) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1 (ОСОБА_1 – рос) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в розмірі 1 / 2 часток від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 30 червня 2009 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (ОСОБА_1 – російською) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 у дохід держави судовий збір у розмірі 51 гривня, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 гривні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ: