УХВАЛА

11 грудня 2023 року

м. Київ

справа №495/9755/22

адміністративне провадження № К/990/39754/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Уханенка С.А.,

суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, третя особа: Міський центр «Благоустрій» Білгород-Дністровської міської ради, про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення виплати, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся суду першої інстанції з позовом, у якому просив:

-визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови Білгород-Дністровської міської ради №263-к від 20 липня 2022 року про зупинення нарахування середнього заробітку ОСОБА_1 ;

-поновити йому виплату середнього заробітку з 20 липня 2022 року;

-зобов`язати нарахувати та стягнути з Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради на його користь суму невиплаченої середньої заробітної плати за період з 19 липня 2022 року по момент поновлення виплати середнього заробітку, виходячи з розрахунків відповідно до постанови КМУ від 08 лютого 1995 року №100.

Рішенням Одеського адміністративного суду від 11 липня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з цими рішеннями судів, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, надіславши її за допомогою підсистеми «Електронний суд» 27 листопада 2023 року.

Предметом спору у цій справі є правомірність розпорядження міського голови Білгород-Дністровської міської ради №263-к від 20 липня 2022 року про зупинення нарахування середнього заробітку позивачу.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Одеським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Позивач зазначає, що згідно аналізу даних Єдиного державного реєстру судових рішень по даній категорії справи відсутні будь-які правові висновки Верховного Суду, внаслідок чого суду першої та апеляційної інстанцій приймають різні рішення на підставі одних і тих самих норм Конституції України, Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Кодексу законів про працю України, зокрема в тій частині, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, від так внесені зміни до положень законодавства про працю не могли застосовуватись до позивача, щодо застосування гарантій до осіб, які призвані на військову службу по мобілізації, на особливий період, під час правового режиму воєнного стану, а також гарантій до осіб, які проходять військову службу по мобілізації, на особливий період, під час правового режиму воєнного стану.

Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника з огляду на те, що заявником касаційної скарги не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи. Доводи скаржника щодо фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики зводяться виключно до припущень скаржника та не містять належного обґрунтування.

Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

З огляду на відхилення Верховним Судом зазначеної заявником виняткової обставини, передбаченої пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, третя особа: Міський центр «Благоустрій» Білгород-Дністровської міської ради, про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення виплати, зобов`язання вчинити дії

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур О.Р. Радишевська