КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №361/3170/23Головуючий у І інстанції: Петришин Н.М.

Провадження №33/824/4664/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на те, що працівниками поліції було порушено порядок його освідування на стан сп`яніння. Зазначає, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, проте оскільки він є військовослужбовцем, просив проводити огляд за участю працівників Військової служби правопорядку.

Про недійсність результатів його огляду свідчить і те, що йому не було вручено направлення для проходження огляду в медичному закладі.

Просить також врахувати, що на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, 2013 та 2019 року народження.

Також у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що йому не надсилалась копія оскаржуваної постанови, а про прийняте судом рішення він дізнався лише після того, як були заблоковані його банківські рахунки.

Суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи апелянта про поважність пропуску строків на апеляційне оскарження, оскільки наведені у клопотанні обставини підтверджуються матеріалами справи. З цих підстав суд задовольняє клопотання ОСОБА_1 та поновлює йому строк на апеляційне оскарження.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 12 квітня 2023 року о 00 год. 34 хв. керував транспортним засобом «Ford Explorer» д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Короленка в місті Бровари Київської області з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПРД суд послався на наявні в матеріалах справи докази, а саме дані протоколу про адміністративне правопорушення, направлення на огляд від 12.04.2023 року, акт огляду на стан сп`яніння, пояснення свідків та дані відеореєстратора з нагрудної камери працівника поліції.

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.

За оскаржуваною постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що в установленому судом місці та час керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, в порушення п.2.5 ПДР від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп`яніння відмовився.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Частині 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Викладені в протоколі обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння підтверджуються відеозаписом з місця події, який міститься в матеріалах справи та з якого вбачається, що поліцейськими, у зв`язку з встановленими ознаками наркотичного сп`яніння, запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку в закладі охорони здоров`я, роз`яснено підстави для проведення такого огляду та наслідки відмови від його проходження. На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в установленому законом порядку, оскільки вважав за необхідне проїхати до лікаря-нарколога для освідування разом із працівниками Військової служби правопорядку.

Оскільки ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження ОСОБА_1 щодо не проведення працівниками поліції його освідування на місці зупинки, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки такий огляд відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», здійснюється лише в закладах охорони здоров`я, яким надано право проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння водіїв.

Крім цього, всупереч доводам апелянта, в матеріалах справи міститься направлення на огляд ОСОБА_1 в медичній установі, проте від проведення такого огляду останній відмовився (а.с.5).

Не ґрунтується на положення закону і доводи апелянта про те, що з урахуванням того, що він є військовослужбовцем, такий огляд повинен проводитись лише за участі працівників Військової служби правопорядку.

З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначається в апеляційній скарзі.

Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Мосьондз